Вчителька уперше
Прийшла в перший клас
І сказала:
— Діти,
Малювання в нас. —
Крейдою на дошці
Вивела кота.
— Хто це на малюнку? —
Дітлахів пита.
Рукавом утерши
У чорнилі рот,
Тягне руку Петя
І говорить:
— Чорт! —
Вчителька досаду
В усмішці хова.
Хлопчаку крізь зуби:
— Сядь, — сказала, — два!
І уже в бентезі
Дихає:
— Так от,
Хто на дошці, дітки? —
Діти хором:
— Чорт! —
І терпець урвався:
«Що за дітвора?!» —
Подалася з класу
До директора...
Підхопивсь директор:
— Що за малюки?
Поважати старших
Я навчу таки! —
В клас зайшов сердито
І почав розніс:
— Довели, зухвальці,
Вчительку до сліз.
Раді, що новенька
І не знає всіх,
Як же вам не сором?
Як же вам не гріх? —
Мимохіть на дошку
Глянув і сказав:
— О, будь ласка,
й чорта
Хтось намалював!