На собачій виставці

Чи це правда, а чи все те

Вигадка ледача:

Кажуть, в місті відбулася

Виставка собача.

На ту виставку зійшлося

Тьмуща-тьма народу,

Щоб по честі оцінити

Собачу породу.

Бо ж були тут не бездомні

Моськи дефективні,

А мисливські та службові,

Ну й декоративні.

В багатьох медалей низки

Звисли до підлоги,

В кого менше, в кого більше,

А, кажуть, в бульдога -

У медалях груди й боки,

Спина й за спиною,

Як було й між нас в одного

У часи застою.

На не в тім, читачу, справа,

А про те балачка,

Що й великий собацюра,

Й найменший собачка

На тій виставці в пошані,

Честь їм превелика -

Кожне слідом на мотузці

Водить чоловіка,

А одного поставлено

В центрі круговоду

Для об'яв, і для реклами

Собачого роду.

І вусань (отой, що в центрі),

Кажуть, мав кебету -

Балабонив без шпаргалки,

Мов читав анкету:

"Ось вівчарка чистокровна

Із міста Бішкека,

Її батько з-під Полтави,

Мати з-під Казбека,

Дід і баба з боку батька

Родом з Аргентини,

А по мамі всі з Одеси

По восьме коліно.

За вівчаркою - Мумука,

Дог із Йокогами,

Звір такий, що як до діла,

То і тигра згама.

Серед предків цього дога:

Циркові артисти,

Детективи і мисливці,

Навіть каратисти.

От, приміром, дід Мумуки

Силу мав левину

І кінцем хвоста знічев'я

Розбивав цеглину.

За Мумукою - Везувій,

Син Агамемнона,

Із тутешніх.

Хоч і кличка

В нього закордонна.

Його діда звали Рексом,

Прадіда - Мухтарик.

Далі йдуть -

Рябко, Моторний,

Тузик, Бобик, Шарик..."

І отак-от без угаву,

Про кожну собаку,

Всі подробиці згадавши,

Той вусань балакав.

Може, й далі б теревенив

Про життя собаче,

Та спинила його тітка

Дуже нетерпляча:

"Годі, голубе, хвалити

Собачу породу!

Розкажи про себе краще -

Ти якого роду?

Ким були баби з дідами,

Хто з них чим займався? -

Тут оратор балакучий,

Як кажуть, і... здався.

Довго-довго е-е-е-кав,

м-м-мекав,

М'яв свою панамку,

Роззявляв, як риба, рота

І губами плямкав.

Врешті-решт отямивсь трохи

Й спромігся сказати:

"Я вам, тітко, не собака,

Щоби рід свій знати!"

Добре вдумайся, читачу,

В ці слова зухвалі

Й сам, будь ласка, без підказки

Дійди до моралі.