Дата публікації допису: Apr 29, 2011 8:4:46 AM
В селі Устя Миколаївського району за підозрою у співпраці з бандерівцями був заарештований Микола Бендина. Везли його на слідство до Дрогобича в машині, яка розвозить хліб, нібито для скритності. Дорогою на машину “напали партизани”, міліціонерів “повбивали”, а Бендину звільнили і повели з собою у ліс. Він бачив на вбитих міліціонерах (на їхніх білих пів шубах) кров. Привели його в криївку і на допиті скаржились, що їм важко боротися у підпіллі, бо односельці Бендини їм не допомагають. Схвильований подіями, він повірив лісовим “рятівникам” і розповів, що партизанам надають допомогу багато людей – Задорожний із сином, Михайляк, Пісуцький, Микола Кузів, а в Івана Кузіва є криївка, де переховуються бандерівці. Вивідавши все, підставні “партизани” призналися, що вони переодягнені енкаведисти. Всіх названих заарештували і відправили в Дрогобич, де проводилось слідство. Обійстя Кузіва було оточене військовими, які шукали криївку. Зі стодоли викинули на подвір’я сіно, у стайні здерли підлогу і викопали траншею, решту подвір’я перевірили піками. Але криївки не знайшли. Не зізнався про неї і сам Кузів у Дрогобичі, хоча допит проводили із тортурами. Це тривало дві доби. І лише з допомогою вівчарки, яку привезли з Дрогобича, вдалось її знайти. А була вона під одним із двох оборогів сіна, які стояли на городі за півметра від сусідського паркану. В цьому місці і був зроблений лаз у криївку. А робилася вона настільки таємно, що ніхто в сім’ї про це не знав. Мама потім говорила, нібито зауважувала, як улітку у рядках підгорнутої картоплі землі наче ставало більше.
Бендині, Задорожньому із сином, Пісуцькому присудили по 10 років тюрми, а Івану Кузіву – 25 років. Відбуваючи термін у Воркуті, він зустрівся там з одним із двох партизанів, котрі переховувались у криївці. Він зла не таїв на Кузіва, та й на Бендину зла не таїли односельці.