Дата публікації допису: Aug 26, 2012 8:46:43 PM
Книга пам’яті «За Україну, за її волю…»
Тернопіль: «Збруч», 2006 – 496 стор.
Зима 1948 року. Одинока хата, що містилася над ставком в с. Гнилички зайшло двоє повстанців УПА. Це жителі с. Сухівці – Обаль Любомир і Гладкий Степан. Була явочна квартира Гудзяк Володимири, що вчителювала у Сухівецькій початковій школі. Надворі сніг по коліна, заметіль. Хтось з сексотів доніс в НКВД, що там повстанці. Енкаведисти оточили хату з усіх сторін, поставили кулемети, які направили дулами на оточену хату. Роздумувати було ніколи. Треба вступати в нерівний бій. Гарнізонці були в білих маскіровках. Повстанці також. Цим скористався відважний Гладкий. Він вискочив з хати і пострілом вбив гарнізонця в званні молодшого лейтенанта. Енкаведисти на хвилину розгубилися. Степан проскочив через їх ряди і коли вони огляділись, він був вже метрів 300-400 від них. Почали навмання стріляти туди, куди він біг. Куля ранила в ногу. Наступного дня енкаведисти побачили на снігу покраплену кров і сліди людини в напрямі на с. Козярі. У Обаля Любомира виходу не було, вороги оточили хату. Кілька пострілів на ворогів і остання куля у висок. Тіло вбитого повстанця вороги привезли в с. Нове Село під костел, а через кілька днів вивезли в окопи.
Згорьована мати Обаль Ксенія вирішила тіло перезахоронити. Пізно вночі вона добралася до окопів, між вбитими впізнала сина і на плечах тягнула в напрямі с. Сухівець. Однієї ночі притягнула тіло до півдороги, прикрила купкою хмизу, на другу ніч дотягнула тіло до Сухівець і захоронила з близькими односельчанами на цвинтарі неподалік від церкви. На могилі встановили березовий хрест.
Зараз старанням членів НРУ виготовлено пам'ятник, який в цьому році встановлений на могилі героя. Щорічно відправляються панахиди на могилі повстанця Л. Обаля.