Завершили справу, розпочату Григорієм Горохом. (Автор: Гречин Катерина)

Дата публікації допису: Apr 07, 2015 3:8:49 PM

Вісник Любачівщини, випуск 21, 2014 рік

Цього літа любачівці виконали останню волю свого колишнього очільника Григорія Гороха: упорядкували символічну братську могилу його односельців, які трагічно загинули у післявоєнний час.

- Старим цвинтарем у Новому Селі опікувався безпосередньо Григорій Горох разом із кількома ентузіастами, – розповідає голова товариства Богдан Парадовський. – Разом вони впорядковували могили, білили і чистили надгробки, піднімали повалені хрести на могилах.

Та найбільше він мріяв про те, аби в центрі цвинтаря стояла символічна могила тих, хто трагічно загинув у 1944-46 роках. Йому вдалося зробити основу могили і виготовити плиту на пожертви вихідців села, які нині мешкають в Україні Оскільки поляки відмовилися зробити на ній написи українською мовою, то довелося привезти її до Львова. Пан Григорій домовився з львівським скульптором Петром Дзиндрою про ви карбування на ній 16-ти прізвищ. Однак встановити її на могилі йому вже не судилося. Не переповідатиму, як напівлегально ми перевозили її через два кордони (документів на неї немали ніяких). Скажу лише, що при допомозі наших ентузіастів Мирослави Куспіся і Богдана Допіри ми таки довезли її до місця призначення. Окрім любачівців, участь у цій події взяв місцевий українець Владислав Сіконь. Панахиду підправив і освятив плиту о. Іван Тарапацький. Так ми завершили розпочату справу Григорія Гороха.

Того ж дня у Любачеві прочани взяли участь у посвяченні могили батька і сина Вахнянинів, один з яких був підстаршиною УГА. До її відновлення багато зусиль доклала колишня мешканка цього міста, заступник голови товариства Дарія, Мартинів.

Могила батька, Василя Вахнянина і його сина Василя Вахнянина підстаршини УГА, який загинув в часі визвольних змагань 18.03. 1918 р. м. Любачів

Пані Дарія повідомила, що блукаючи серед могил на так званому холерному цвинтарі, який знаходиться напроти Любачівського шпиталю, шукаючи могилу свого дідуся, звернула увагу на могилу батька і сина Вахнянинів, яка була в дуже занедбаному стані. Лише акуратний напис на могилі свідчив, що тут спочиває підстаршина УГА.

В Любачеві, під час визвольних змагань 1918-1921рр., загинуло багато Січових Стрільців. Частина цих стрільців була захоронена на великому цвинтарі, але зараз цієї могили немає...

Тож порадившись з любачівською громадою, прийняли рішення відреставрувати пам'ятник на честь всіх тих героїв, які загинули в часі лихоліть.

Вічная слава вірним Синам України!