Кошляки – село героїв (автор: Гонтковський П.)

Дата публікації допису: Jul 22, 2012 8:32:40 PM

Книга пам’яті «За Україну, за її волю…»

Тернопіль: «Збруч», 2006 – 496 стор.

Ідеї українського націоналізму Т. Шевченка, М. Міхновського, Д. Донцова, С. Бандери, Я. Стецька Михайло Сорока намагався втілити в життя власним прикладом та донести до людей і засвідчити незнищенність українського духу.

Нація житиме доти, доки є люди, готові вмерти за її свободу.

Настав час, щоб про Михайла Сороку знав увесь український народ. Це ім'я не треба вписувати в історію України: Михайло Сорока був творцем цієї історії.

Михайло Сорока (27.03.1911-16.06.1971)

Він був великим українцем. Михайло Сорока – з когорти безсмертних. Пов'язавши свою долю з ОУН, М.Сорока, як і його легендарна дружина К. Зарицька, усе своє життя поклав на вівтар боротьби за незалежність України. Боротьба в концтаборах вимагала надзвичайно високих вольових і моральних якостей, тому М. Сороку політичні в'язні вважали своїм ідейним патріархом.

17 листопада 1992 року в селі Кошляки біля хати, де колись жили батько і мати Михайла Сороки, відбулося відкриття пам'ятного знаку. Багато людей вважають, що М. Сорока народився там, хоча сам Сорока говорив, що народився в с. Великі Гнилиці, звідки його мати з Годів, яка після смерті чоловіка, ще до народження Михайла, переїхала до своїх батьків. Спогадами про Михайла Сороку поділився житель с. Кошляки Нестор-Борис Чорний, який відбував каторгу разом з ним, інші. Звучала пісня «Чуєш, брате мій», урочисто прозвучав славень «Ще не вмерла Україна».

М.Сорока помер у Мордовії на 34 році ув'язнення.

21.09.1992 р. його прах було переправлено з Мордовії в Україну, поховано на Личаківському цвинтарі у Львові разом з дружиною Катериною Зарицькою.

Жителі Кошляків, які загинули за вільну Україну

1. Хам Мар'ян – син Івана та Анастасії. Народився в 1919 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Вчився в Тернопільській гімназії, був членом товариства «Просвіта», спортивного товариства «Луг», брав активну участь в усіх культурно-освітніх гуртках села, член ОУН з 1938 року, загинув у Вінницькій тюрмі в 1941 році.

2. Хоптяний Степан – син Аксентія і Анастасії. Народився в 1903 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня, працював кравцем, був членом товариства «Просвіта», член ОУН, в 1941 році – заступник коменданта самооборони села. Заарештований Новосільським НКВД в березні 1944 року і замордований у Новосільській тюрмі 8 червня 1944 року. Похований у Новому Селі, місце поховання невідоме.

3. Сікора Микола – син Івана і Марти. Народився в 1885 р. в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. При німецькій окупації був війтом в селі Кошляки, очолював початок будівництва храму в цьому ж селі. Арештований в 1944 р. і загинув у Магаданських концтаборах.

4. Ваврух Петро – син Івана і Ганни. Народився в 1901 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Був головою товариства «Просвіта», членом товариств «Рідна школ»", «Сільський господар», головою церковного комітету. Член ОУН. Під час німецької окупації був сільським війтом. Арештований Новосільським НКВД в 1944 р., засуджений на 10 років позбавлення волі, загинув у Колимських таборах.

5. Брати – Тишко Степан народився в 1908 р. і Тишко Нестор народився в 1915 р. у с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Сини Максима і Теклі. Освіта неповна середня. Були членами товариств «Просвіта», «Рідна школа», спортивного «Луг». Члени УПА з 1944 р. В 1944 р.; у перші дні більшовицької окупації, були підступно зловлені фронтовою контррозвідкою. Втікають, під час втечі потрапляють в руки більшовицьким партизанам (ковпаківцям), які жорстоко над ними познущалися і обох братів – Степана і Нестора – ковпаківці в с. Гнилиці Новосільського району Тернопільської області в 1944 р. замордували. З великими зусиллями і страхом рідні їх тіла перевезли і поховали в с. Кошляки.

6. Якубівський Степан – син Василя і Анастасії. Народився в 1915 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Служив у польській армії. Член товариств «Просвіта», «Рідна школа», спортивного «Луг». Активний учасник всіх культурно-освітніх гуртків. Член ОУН з 1938 р. В 1941 р. вишколював сільську молодь військової справи на користь України. В 1944 р. забраний більшовицькими партизанами і замордований в с. Кошляки. Місце загибелі виявлено в 1994 р.

7. Паламар Ізидор – син Василя і Ольги. Народився в 1926 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта середня. Член товариства «Просвіта», молодіжної організації «Юнацтво». Активний учасник драмгуртка. Член УПА. В 1944 р. проходив військовий вишкіл у Карпатах. Військове звання в УПА – сотник, псевдо «Хмара». Загинув у 1944 р. в боях з НКВД в с. Коршемки Збаразького району на Тернопільщині. Разом з ним загинули Сосніцький Михайло та Ваврух Ярослав. Похоронені в с. Кошляки, в братській могилі УПА.

8. Ваврух Ярослав – син Степана і Анастасії. Народився в 1922 р. в Америці, пізніше з батьком повернувся в Україну – с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта середня. Член товариств «Просвіта», «Рідна школа», районний провідник товариства «Юнацтво». Завідував сільською бібліотекою, брав активну участь в культурно-освітніх гуртках. Член УПА, псевдо «Олесь», загинув у бою з більшовиками в 1944 р. в с. Коршемки Збаразького району на Тернопільщині. Похоронений в с. Кошляки, в братській могилі УПА.

9. Сосніцький Михайло – син Григорія та Теклі. Народився в 1917 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Член товариств «Просвіта», «Рідна школа», спортивного «Луг». Активний учасник драматичного та хорового гуртків. Член ОУН з 1938 р., переслідуваний поляками, арештований і після покарання звільнений. Був районним провідником на Новосільщині Тернопільської області. Член УПА, псевдо «Туча». В грудні 1944 р. загинув у боях з НКВД в с. Коршемки Збаразького району на Тернопільщині. Повстанці слідкували за дорогою зі сторони Нового Села. Однак зрадник доніс у Збараж, що вояки зробили засідку, і на них несподівано напала велика сила «Мітли». Зав'язався нерівний бій. Михайло загинув. Похоронений в ровах Нового Села на Тернопільщині. Разом з ним загинули односельчани – Паламар Ізидор та Ваврух Ярослав.

10. Шевчук Володимир – син Михайла і Ганни. Народився в 1923 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Вчився в Збаразькій ремісничій школі. Був членом товариства «Просвіта», спортивного товариства «Луг». Патріот свого народу. Разом з місцевими хлопцями добровільно пішов у дивізію «Галичина» в 1943 р. Коли і де загинув невідомо.

11. Крисоватий Семен – син Григорія і Марії. Народився в 1910 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Був патріотом свого народу. Член УПА, арештований НКВД у 1944 р., засуджений, загинув у Сибіру.

12. Федорук Ярослав – син Григорія і Парасковії. Народився в 1928 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Належав до гуртка «Юнацтво». Член УПА, був у відділі «Гордія». Загинув від рук НКВД у с. Кошляки в 1945 р. Похоронений на цвинтарі с. Кошляки.

13. Лисий Степан – син Павла і Меланії. Народився в 1894 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. За Польщі емігрував у США, повернувся в рідне село. В 1941 р. був комендантом української поліції в с. Кошляки, так званої самооборони, організованої після здійснення Акту про відновлення Української Державності. Арештований Новосільським НКВД у 1944 р., засуджений і загинув у більшовицьких концтаборах.

14. Нагірний Теофіл – син Якова і Анастасії. Народився в 1914 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Член товариства «Просвіта», спортивного товариства «Луг». Член ОУН-УПА. Пройшов військовий вишкіл у Карпатах в 1943 р. Загинув у бою з більшовиками в 1945 р. в селі Просівці Підволочиського району на Тернопільщині. Похоронений в с. Кошляки, в братській могилі УПА.

15. Паламар Василь – син Ізидора і Катерини. Народився в 1926 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта». Проходив «Хліборобський вишкіл молоді». Свідомо брав участь в культурно-освітніх заходах села, працював сільським листоношею, арештований за зв'язок з УПА в 1945 р. Засуджений, загинув у Колимських концтаборах.

16. Надяк Нестор – син Теодора і Стефанії. Народився в 1926 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта середня. Вчився в Збаразькій промисловій школі. Член товариства «Просвіта», молодіжної організації «Юнацтво». Член УПА, загинув у бою з НКВД під Шильським лісом Збаразького району в 1945 р. Похоронений на цвинтарі с. Шили Збаразького району на Тернопільщині.

17. Зафігурний Орест – син Михайла і Пелагії. Народився в 1927 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Член молодіжної організації «Юнацтво». Член УПА. Загинув у нерівному бою з більшовиками в 1946 р. в с. Кошляки. Похоронений в братській могилі в с. Нове Село Підволочиського району. Разом з ним загинула господиня дому, в якому він переховувався, Процик Олександра. Хата її була спалена, господиню замордували (вбили прикладами) енкаведисти.

18. Якубівський Володимир – син Івана і Марії. Народився в 1921 році в с. Кошляки Збаразького повіту Тернопільської області. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта». Член ОУН-УПА. Був постійним ординарцем «Старого» на теренах Козівського району. Загинув у 1945 р. в бою з більшовиками в с. Конюхи Козівського району Тернопільської області. Похоронений в с. Конюхи в братській могилі УПА.

19. Живчик Євгеній – син Павла і Марії. Народився в 1916 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта», спортивного товариства «Луг». Активний учасник всіх культурно-освітніх гуртків. Закінчив курси диригентів у Новому Селі на Збаражчині. Працював у відділі зв'язку. Член ОУН, член УПА з 1944 р. Псевдо «Грім». Загинув у бою з НКВД в с. Лисичинці в 1945 р. Похоронений в с. Лисичинці Новосільського району на Тернопільщині. З ним загинув член УПА Кіжебіда, житель с. Чернихівці Збаразького району. Похоронені в одній могилі.

20. Загричук Йосип – син Семена і Анастасії. Народився в 1912 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Хлібороб, освіта неповна середня. Член УПА. Був поранений військами НКВД на полях с. Кошляки, впійманий, заарештований в 1945 р., засуджений, вивезений до міста Харкова. Загинув у більшовицьких концтаборах.

21. Думанський Ілля – син Андрія і Марії. Народився в 1918 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Керівник музичного гуртка, професія – скрипаль. Член УПА, станичний, псевдо «Гук». Загинув під час облави, в бою з більшовиками в 1945 р. в с. Кошляки, на господарстві Пастушенка Івана. Разом з ним загинули Гудима Євгеній, Іванюк Мефодій. Похоронені в с. Кошляки в братській могилі УПА, з усіма почестями.

22. Гудима Євгеній – син Андрія і Олександри. Народився в 1923 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта». Учасник хорового гуртка, член «Хліборобського вишколу молоді». Учасник УПА, псевдо «Сокіл». Загинув під час облави, в бою з більшовиками в 1945 р. в с. Кошляки.

23. Іванюк Мефодій – син Теодора і Ганни. Народився в 1917 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта середня. Член товариства «Просвіта». Закінчив диригентські курси і працював диригентом в с. Кошляки. Член ОУН з 1938 р. Член УПА, псевдо «Вітер». Загинув під час облави, в бою з більшовиками в 1945 р. в с. Кошляки.

24. Крисоватий Мирослав – син Миколи і Марії. Народився в 1927 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член молодіжного гуртка «Юнацтво», гуртка «Хліборобський вишкіл молоді». Член УПА. Загинув у с. Кошляки в 1945 р., в бою з більшовиками, на горищі хати Сікори Романа. Разом з ним загинув Доберчак Іван. Хата була спалена – тіла обгоріли. Похоронені у с. Кошляки в братській могилі УПА, з усіма військовими почестями.

25. Доберчак Іван – син Євгенія і Пелагії. Народився в 1927 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член молодіжного гуртка «Юнацтво», гуртка «Хліборобський вишкіл молоді». Член УПА. Загинув у с. Кошляки в 1945 р.

26. Бойко Мирослав – син Миколи і Пелагії. Народився в 1924 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта», гуртка «Хліборобський вишкіл молоді», молодіжного гуртка «Юнацтво». Член ОУН-УПА з 1944 р. В бою з більшовиками захоплений і арештований НКВД в 1945р. Загинув у тюрмі Магадану, в котрому році не відомо.

27. Загричук Ярослав – син Семена і Анастасії. Народився в 1912 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта», спортивного товариства «Луг». У 1944 р., коли більшовики перейшли річку Збруч, в с. Кошляки створена була катівня. Ярослав був арештований контррозвідкою військового штабу, сидів у Кошляцькій катівні, звідки втікає, перед розстрілом, при допомозі конвою. Тіло покалічив колючим дротом при втечі, підлікувавшись іде в УПА у відділ «Гордія». Загинув в 1947 р., похоронений в с. Кошляки.

28. Руда Юстина – дочка Івана і Ксенії. Народилася в 1904 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Арештована НКВД в 1946 році по справі рідного брата Сікори Йосипа, члена УПА, псевдо «Сич». Замордована в Новосільській тюрмі 12 травня 1946 року.

29. Іванюк Ярослав – син Теодора і Ганни. Народився в 1914 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта», член УПА, станичний. Загинув у с. Кошляки в 1947 році. Похоронений в с. Кошляки.

30. Живчик Борис – син Василя і Ганни. Народився в 1928 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член УПА, був у відділі «Гордія». Загинув у с. Кошляки у 1947 році. Похоронений в с. Кошляки.

31. Щербатюк Мирослав – син Андрія і Марії. Народився в 1923 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Член товариства «Просвіта», учасник художньої самодіяльності. Учасник УПА, псевдо «Кріт». Загинув у бою з більшовиками у с. Рожиська в 1947 році. Похоронений на полі бою на Скалатчині.

32. Шевчук Ростислав – син Адольфа і Євдокії. Народився в 1923 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта середня. Вчився в Збаразькій торговельній школі. Був активним учасником культурно-освітніх гуртків. Член товариства «Просвіта», «Рідна школа», спортивного товариства «Луг». Член ОУН, надрайоновий провідник, був учасником дивізії «Галичина», брав участь в боях під Бродами, після того пішов в УПА, де боровся за волю України до 1947 року. В серпні 1947 р., після зради провокатора, загинув у нерівному бою з більшовиками на хуторі Гуляй Поле Збаразького району на Тернопільщині. Разом з ним загинули три повстанці: з с. Кошляки Підволочиського району Григоращук Богдан Йосипович, Шкільняк Павло із с. Максимівка Збаразького району, Козак Степан із с. Шевченкове (Яцівці) Підволочиського району. Загинули в криївці як герої. Перед смертю співали гімн «Ще не вмерла Україна...» Ці останні їх слова долинули до жителів хутора. Над їх тілами більшовики познущалися. Тіла кинули на віз, відвезли в м. Збараж на територію замку. Селянин, який віз тіла, викопав могилу, поклав їх в могилу, накрив очі своїм одягом, за що був підданий більшовицьким тортурам. В серпні 1991 року останки воїнів УПА перепоховані на цвинтарі в с. Кошляки Підволочиського району.

33. Григоращук Богдан – син Йосипа і Теклі. Народився в 1930 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Вчився в Тернопільській гімназії. В 1944 році батьків вивезли більшовики в Сибір. Богдан втікає і стає членом УПА, псевдо «Орлик». В 1947 р., після зради провокатора, загинув у нерівному бою з більшовиками на хуторі Гуляй Поле Збаразького району на Тернопільщині.

34. Чорний Федір – син Максима і Пелагії. Народився в 1929 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта неповна середня. Неправдиво звинувачений у вбивстві начальника гарнізону с. Шельпаки Підволочиського району на Тернопільщині. Він не витримав тортур на слідстві НКВД і скочив у криницю на подвір'ї Хама Івана в с. Кошляки Підволочиського району на Тернопільщині, в 1948 році. Похований НКВД в ровах Нового Села.

35. Надяк Богдан – син Теодора і Стефанії. Народився в 1929 р. в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Вчився в Тернопільській гімназії. Член УПА з 1944 року. До вересня 1950 року в підпіллі вів боротьбу з більшовиками за волю України. У вересні 1950 року три повстанці – Надяк Богдан, Крисоватий Василь Іванович з с. Кошляки та Порохняк Яків з с. Шили Збаразького району на Тернопільщині – прийшли до жителя с. Кошляки Паламара Василя і попросили, щоб він переховав їх декілька днів. На другий день невідомий провокатор заявив про них в Новосільський військовий гарнізон. Гарнізон оточив подвір'я Паламара Василя. У нерівному бою повстанці загинули геройською смертю.

Факти очевидців: начальник гарнізону сказав їм здатися, на порозі стодоли з'явилися Надяк Богдан і Крисоватий Василь. Богдан стояв з гранатою в руках. До Василя звернувся начальник гарнізону і сказав: «Мальчик, ты не хочешь жить?» Василь відповів: «Я жити хочу для України і для свого народу, але не для червоних катів». Після цього Богдан кинув гранату, але вона не зірвалася. Начальник дав наказ стріляти в бандерівців, посипались ворожі кулі і всі три хлопці загинули. Потекла невинна кров. Тіла їх було забрано в Нове Село, закопано в рові. Мати Богдана Надяка вночі викрала тіло сина, на плечах винесла за село (там чекала фіра), завезла в с. Шили Збаразького району, похоронила біля другого сина Нестора, який був членом УПА і загинув під Шильським лісом в 1945 році.

36. Крисоватий Василь – син Івана і Софії. Народився в 1931 році в с. Кошляки Збаразького повіту на Тернопільщині. Освіта середня. Належав до молодіжної ОУН «Дружба». В 1948 році, під час арешту, втік з Токівської школи і пішов в УПА продовжувати боротьбу з більшовиками. Тіла Крисоватого Василя і Порохняка Якова перепоховані в братську могилу в с. Нове Село.

У селі Кошляки, коли так звана «червона мітла» була в селі, відбувалося масове знищення людей військовою контррозвідкою, операцією «Смерч». На південній околиці села, біля ставу, були вириті ями, де тримали арештантів з Волині, навколишніх районів і сіл. Після нелюдських допитів їх вантажили на фіри і вивозили в каменоломні, в глиняники (старі виробки). Лежить їх там багато, майже ніхто не відомий.

Знають односельці, що там спочиває прах Грабовського – провідника УПА з Волині. А також, як засвідчує лист № 24/858 Управління Служби Безпеки України у Львівській області, 16 червня 1944 року засуджено, на цьому місці 19 червня 1944 року, та розстріляно Мусія Миколу «Муху» – окружного провідника Житомирщини в 1943-44 рр., родом з с. Борятин Сокальського району Львівської області. Єдиний, хто втік із цієї катівні, був Ярослав Загрійчук, уродженець с. Кошляки, який потім загинув від рук НКВД.

У тюрмі Нового Села загинули, окрім раніше згаданих:

Михайло Іванюк;

Василь Федорук;

Ксенія Сікора.

Тяжко побиті були в тій же Новосільські тюрмі:

Лиса Віра («Скала») – зв'язкова УПА.

Філіпа Сікора – зв'язкова УПА.

Ольга Шалак («Липа») – зв'язкова УПА.

Як мордували в Новосільській тюрмі, тяжко уявити: ламали руки, під нігті вводили шило, ставили ноги в кип'яток, прикладали до чола розпечене залізо, по мертвих топтали ногами, на голови ставили дошки і гойдалися.

Багато вояків ОУН-УПА чудом залишилися живі. Вони зазнали тяжких знущань, принижень, переслідувань, пройшли тернистими шляхами катівень, ГУЛАГів.

– Мстислава Ізидорівна Якубівська («Ніна») – зв'язкова, надрайонний провідник медслужби, воїн ОУН-УПА, всю сім'ю її розстріляли, напевно НКВД. Відбувала 10 років каторги в Норильську, повернулась, живе в с. Великих Гнилицях.

– Володимир Васильович Якубівський («Тріска») – член ОУН, воїн УПА.

– Степан І. Крисоватий – 1922 року народження, член ОУН-УПА.

– Степан Крисоватий – загинув у Верещаках.

– Ярослав І. Крисоватий – 1922 року народження, член ОУН-УПА воїн дивізії «СС Галичина», відбув термін покарання, карався в Норильську, учасник повстання.

– Войтек Мисліцький – народився 8.02.1921 р. в с. Великі Гнилиці Заарештований 1.08.1947 р., засуджений військовим трибуналом військ МВД Тернопільської області по статті 54-1а на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання в Іркутській області, Братський район, «Тайшетлаг». Звільнений 29.10.1955 року.

– Володимир Федорук – син Івана, 1923 р. н., бойовик УПА, арешт – 1945 р., засуджений в/трибуналом Тернопільської обл., ст. 54-1а (10 + 5), відбував у Норильську. Проживає у Вінницькій обл., смт. Крижопіль.

– Іван Бакалюк – син Григорія, 1921 р. н., бойовик УПА заарештований 31.01.1945, засуджений в/т Тернопільської обл., (10 + 5), звільнений в серпні 1953, відбував на Колимі, помер в Гниличках.

– Володимир Лотоцький.

– Ілля Щербатюк («Крим») – член ОУН з 1938 року, воїн УПА легалізувався.

– Йосип Сікора («Сич») – член ОУН, воїн УПА, легалізувався.

– Ростислав Іванюк – воїн УПА, легалізувався.