7 клас. Урок 2.

Пісні рідного краю

Вітаю на уроці музичного мистецтва, мої любі друзі! Сьогодні для вас лунатимуть на уроці пісні рідного краю у виконанні відомих співаків минулого та сучасності. Пригадайте, що ви можете розповісти про культуру рідного краю, про наші пісні?

Рідний край — місце, де ви народилися і живете серед людей, які мають багато спільного. Усе, що існує довкола вас впродовж життя та пов’язане з мистецтвом, і є культурою нашого краю. У кожному регіоні України — своя історія і власні традиції, та все ж ми єдині у своєму прагненні до прекрасного.

Пісенна культура рідного краю тісно пов'язана із загальною музичною культурою народу. Кожен український край прославляє своїх історичних героїв, оспівує краєвиди, побут, народні звичаї та обряди. Співаючи такі пісні, виконавець намагається передати усю глибину народної душі. Неможливо розглядати пісенну культуру України, не згадавши імен, що стали справжніми кумирами для багатьох українців.

У вересні виповнюється 150 років з дня нароження співачки. Успіхи Соломії Крушельницької стали успіхом та визнанням всієї української музичної культури. Послухайте, як звучить голос видатної співачки:

6 років тому, 29 червня 2016 року, на Донбасі героїчно загинув Василь Сліпак – український оперний співак, зірка Паризької Опери, патріот України та доброволець, що з 2015 року воював на Донбасі. 

 «Україна є сильною завдяки своєму народу. Маємо базуватися в майбутньому саме на людях. «Почути свій народ» – насправді, це і є суть. Наш народ дуже мудрий. Я бачу Україну успішною державою, в тому числі й на європейській арені. Якщо ми послухаємо самих себе. Тобто український народ».

Ці пророчі слова, які особливо символічно звучать зараз, коли вся Україна згуртувалася в боротьбі проти російських окупантів, Василь Сліпак сказав у червні 2015 року в інтерв’ю «Громадському», за рік до своєї загибелі на фронті. Вони є свідченням не тільки його мудрості та передбачливості, але й великої любові до українських людей.

В 70-х роках XX століття в Україні народився справжній світоч української музичної культури, геніальний композитор Володимир Івасюк. Саме з його таланту народилися сотні пісень, серед яких і досі популярна "Червона рута" і "Водограй", "Я піду в далекі гори", "Шумить пшениця. як Дунай" та інші. Співаючи чудові твори Івасюка. на небосхилі української естради з'явилися Назарій Яремчук та Василь Зінкевич, Софія Ротару та Павло Дворський.

Творцями першого покоління української естрадної пісні були Платон Майборода, Олександр Білаш та Ігор Шамо. Варто також згадати Б. Буєвського, А. Пашкевича, К. М’яскова, А. Кос-Анатольського, В. Верменича, А. та В. Філіпенків, Ю. Рожавську та інших. Їхні пісні виконувалися, як правило, під оркестр (естрадний, естрадно-симфонічний, народних інструментів, іноді камерний). 

Великою популярністю у 70-80-х роках користувалися вокально-інструментальні ансамблі «Смерічка», «Кобза», «Ватра», «Водограй», «Світязь», «Арніка», «Краяни», «Опришки» та інші. Найвідомішими виконавцями цього періоду були Д. Гнатюк, В. Купріна, А. Мокренко, О. Таранець, Ю. Богатіков, Р. Кириченко, М. Гнатюк, О. Білозір та інші. 

Кінець ХХ-поч. ХХІ ст. ознаменувався появою нових імен на сцені української естради. Наприклад, співаки Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Руслана та багато інших досить швидко стали відомими. У цей час дуже популярними стають відеоролики до пісень, які приваблюють не лише слухачів, а й глядачів. Так, у кліпі за піснею Руслани «Знаю я» поєднано мальовничі пейзажі Карпат із місцевим колоритним обрядом весілля у народних костюмах. 

Музична культура рідного краю мала великий вплив на творчість українського композитора Л. Ревуцького. З його іменем пов’язана ціла епоха розвитку української академічної музики. У творчості композитора нерозривно поєднані музичний фольклор рідного краю, традиції професійної української музики та індивідуальне композиторське бачення. Його творам притаманні життєрадісність, ліризм, широта і багатство емоцій. Спадщина композитора — це своєрідний світ національної музики, для якого характерна краса гармонії та мелодики народних ліричних пісень і дум.

У симфонії № 2 Л. Ревуцький постає в єдності зі своїм народом і природою рідного краю. Головна тема нагадує політ, порив вітру, своєрідне втілення мрії. Композитор наче співає величний гімн своєму народові.

Ви вже знаєте, що інструментальна музика без слів і коментарів створює образи за допомогою звуків та засобів музичної виразності. Що ж таке музичний образ? Чи можна його «побачити»?

Сучасний український композитор Олександр Яковчук назвав свою симфонію № 8 «Нескорені». Її вперше виконав Заслужений академічний Зразково-показовий оркестр Збройних сил України.

Симфонія № 8 «Нескорені» унікальна не лише за творчим задумом. Вона призначена для великого духового оркестру, і таке в українській музиці вперше зробив Олександр Яковчук. Твір присвячено живим та полеглим захисникам України. Композитор майстерно відтворив і напругу бойового зіткнення, і смертельну загрозу для мужніх бійців, і плач за полеглими героями. У фінальній частині симфонії яскраво простежується ідея перемоги в боротьбі за незалежність нашої країни й переконання, що жахіття війни ніколи не повинні повторитися.

🎶🎤Вокальна робота🎤🎶

Виконуємо пісню "Ми з України"

Ігрова сторінка. Складаємо пазли.

📌Творче домашнє завдання:

• Виконайте удома малюнок на тему «Нескорені українці». Озвучте його уривком із симфонії О. Яковчука.

• Знайдіть в інтернет-джерелах музичні твори, які оспівують наш рідний край, і послухайте їх.

• Придумайте мелодію до вірша на малюнку нижче і заспівайте свою пісню друзям. Попросіть їх створити ритмічний супровід на маракасах.

Дякую за співпрацю. До зустрічі!