9 клас. Урок 22.
Професії та школи у кінематографі
(продовження)
Вітаю на уроці мистецтва! Продовжуємо знайомитись із величним мистецтвом кінематографа, наймолодшим серед усіх інших мистецтв, але одним із найулюбленіших.
Розглянемо особливості провідних шкіл кінематографа,
до яких належать французька, американська, італійська, індійська, японська та інші.
Французька національна школа кіно
Французька національна школа кіно вплинула на розвиток світового кінематографа, і за касовим успіхом вона поступається лише Голлівуду. Спочатку на батьківщині кіно екранізували французьку класику, знімали розважальні стрічки.
Згодом жанрова кінопалітра урізноманітнилася: детективи, соціально-психологічні драми, комедії. У період піку «нової хвилі» розкрився талант багатьох режисерів, серед яких Жан-Люк Годар, Франсуа Трюффо, Клод Лелуш, Люк Бессон, Франсуа Озон та ін.
Клод Лелуш
Люк Бессон
Франсуа Озон
Франсуа Трюффо
Які ж відмінні риси має французький кінематограф? Найчастіше це достатньо витончене кіно, в якому психологізм і драматизм часто поєднано з деякою пікантністю і красою зйомок, що забезпечує майстерна операторська робота. Художній стиль і своєрідний шарм школи визначають не лише високопрофесійні режисери. Також багато важить плеяда блискучих акторів і актрис: Жан Габен, Жан-Поль Бельмондо, Ален Делон, Жерар Депардье, Анні Жирардо, Ромі Шнайдер, Катрін Деньов та ін.
Ален Делон
Анні Жирардо
Жан Поль Бельмондо
Жан Габен
Французька комедія сприймається багатьма як класика жанру завдяки мистецтву легендарних акторів-коміків світового масштабу Луї де Фюнеса, який знявся у понад 150 фільмах («Фантомас», «Велика прогулянка», «Скупий») та П'єра Рішара («Іграшка», «Татусі», «Втікачі» та ін.).
Луї де Фюнес
П'єр Рішар
Жерар Депардьє
Важливе місце в кіномистецтві посідає творчість Люка Бессона, який використовує такі популярні кіножанри, як бойовик («Леон »), фантастика («П’ятий елемент»), комедія ("Таксі"). Фільм «Леон» — це не тільки гангстерська драма, а також кіно, що претендує на високий екстравагантний стиль. Любов, дружба, ненависть — ціла гама почуттів, які втілили актор Жан Рено і тендітна дебютантка — 11-річна Наталі Портман.
У списку «100 кращих фільмів світового кінематографа не англійською мовою» романтична комедія Жана-П’єра Жене «Амелі» посіла друге місце. Незвичайні історії мають реальну основу і взяті з колекції, яку режисер збирав, записуючи спогади своїх знайомих. Чимало сцен знімали на вулицях Парижа, на знаменитому Монмартрі. Фільм отримав багато нагород: чотири національні французькі премії «Сезар», дві премії Британської кіноакадемії, «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою, оригінальний сценарій та роботу оператора і художників (2002).
Портрет митця
Чільне місце у творчому доробку актриси посідає роль Маріон Штайнер — примадонни театру з фільму Ф. Трюффо «Останнє метро» (1980), після виходу якого К. Деньов стала моделлю для бюста Маріанни — символу Франції. Одну з головних ролей акторка зіграла в картині «Вісім жінок» режисера Ф. Озона з оригінальним детективним сюжетом і чарівними музичними сценами.
Американська школа кіно
Світову славу американському кінематографу приніс Голлівуд — центр кіновиробництва, так звана «фабрика мрій» (1913 р., Лос-Анджелес, штат Каліфорнія). Тут створюються тисячі фільмів, і хоча критики часто звинувачують їх у відвертій комерційності й примітивності, популярність кінопродукції Голлівуду не зменшується.
Американський кінематограф характеризується високими творчими здобутками в ігровому, анімаційному і документальному кіно. Найважливіші ознаки цієї школи — видовищність, високе мистецтво створення спецефектів. Фільми, що приносять прибуток, висували на перший план акторів-зірок.
Тим самим закладалися основи для створення
яскравої і високопрофесійної акторської школи.
Завдяки блискучим, талановитим акторам, режисерам і продюсерам та оригінальним підходам до рекламного іміджу Голлівуд став законодавцем моди насамперед у жанрах кіно, які задовольняли інтереси широкої публіки: комедія, вестерн, мелодрама, згодом — блокбастер.
Орієнтація на масового глядача дещо обмежувала можливості творчого самовираження режисерів, які поступово розширили жанрову палітру.
І таким чином створили не тільки багато високобюджетних масштабних кінострічок з грандіозними масовими сценами і вражаючими уяву декораціями, а й глибоко драматичне та інтелектуальне кіно.
Італійська школа кінематографа
Самобутня і неповторна школа італійського кіно набула всесвітнього визнання завдяки високому професіоналізму таких видатних режисерів, як П’єр Паоло Пазоліні, Федеріко Фелліні, Бернардо Бертолуччі, Лукіно Вісконті, Вітторіо де Сіка, Мікеланджело Антоніоні, Франко Дзеффіреллі.
Зняті ними стрічки сповнені філософських ідей, психологічних узагальнень, незабутніх образів і яскравих метафор.
Найкрасивішою парою італійського кінематографа вважають Софі Лорен і Марчелло Мастрояні, які блискучим дуетом зіграли в багатьох фільмах («Шлюб по-італійськи», «Соняшники», «Учора, сьогодні, завтра», «Незвичайний день», «Прет-а-порте»).
М.Мастрояні, як нікому іншому, вдалося передати італійський національний характер у багатьох ролях — від комічних до глибоко драматичних і філософських. Софі Лорен, окрім численних премій кінофестивалів, стала лауреатом п’яти премій «Золотий глобус» у спеціальній номінації «улюблениця світової публіки» і володаркою почесного «Оскара» «за кар’єру, багату ролями, що запам’ятовуються, які надали нетьмяніючого блиску кінематографу».
Оскароносний фільм «Новий кінотеатр «Парадізо» режисера Джузеппе Торнаторе показує, як кіномеханік залучає до чарівного світу екрана закоханого в кіно хлопчика, котрий невдовзі стане відомим режисером. Музику до картини написав композитор Енніо Морріконе.
Найкасовішою стрічкою в історії італійського кіно став кінохіт «Який прекрасний день» режисера Дженнаро Нунціанте.
Індійська школа кіно
Національно своєрідне індійське кіно, яке ще називають Боллівуд (розташований у Мумбаї), належить до світових кіноіндустрій, яка за щорічною кількістю знятих стрічок випереджає Голлівуд. Сюжети кінокартин нагадують «боллівудські блокбастери»: романтична історія часто розгортається на тлі кримінальних сутичок.
Індійській школі притаманна прикметна риса — фільми просякнуті музикою, піснями й танцями. Отже, практично кожний з них можна вважати мюзиклом. «Батьком» індійського кіно вважають режисера Раджа Капура, автора фільму «Бродяга». До класики індійського кіно належать «Зіта і Гіта», «Помста і закон», «Салям, Бомбей!», «Мене звати Кхан».
Японська школа кіно
На стиль японського кінематографа вплинули традиції національного театру. Багатьом стрічкам притаманні приглушені емоції, лаконізм кінозасобів, споглядальність. Поширення набули жанри історичної і сімейної драми.
Головний герой історичних стрічок — сміливий самурай, готовий до самопожертви. У сімейних історіях показано життя японської родини, взаємини батьків і дітей. Європейці відкрили японське кіномистецтво, коли сповнена філософського смислу стрічка «Расьомон» одного із найвизначніших майстрів японського кіно Акіри Куросави отримала Гран-прі Венеціанського фестивалю, а згодом і «Оскар».
Картини режисера «Сім самураїв» і «Охоронець» мали різні римейки (наприклад, вестерн «Чудова сімка» реж. Дж. Стерджеса). Багаторічне співробітництво режисера з актором Тосіро Міфуне принесло обом митцям міжнародне визнання.
В Японії набуло неймовірної популярності аніме. Цілі телесеріали створюють для дітей, підлітків, але частіше для дорослих.
Японським Діснеєм і «королем аніме» називають Тедзуку Осаму. Він започаткував стиль зображення типових образів: позитивних героїв, веселих і доброзичливих, він малював зі збільшеними променистими очима, а негативних — зі звуженими, схожими на очі хижого птаха або лисиці.
Кінематограф Африки
Останніми десятиліттями на світові обрії вийшов кінематограф Африки, що об’єднує багато різних шкіл, зокрема країн Магрибу. Внаслідок бурхливого розвитку кіно Нігерії (Ноллівуд) виникла ще одна кіноіндустрія світу — друга після індійського Боллівуду за кількістю прем’єр (близько 200 відеофільмів щомісяця!). Приміром, кінофільм «Цоці» режисера Гевіна Худа (ПАР, 2006) отримав престижні премії «Оскар», «Золотий глобус».
Ігрова сторінка
Таким чином, творчі пошуки майстрів кіно різних національних шкіл сприяли стрімкому розвитку кіномистецтва, увиразненню його мови, збагаченню жанрової палітри й технічних засобів.
Дякую за співпрацю. До зустрічі.