7 клас. Урок 11.

Протягом усього свого життя М. Лисенко збирав народні пісні. Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й опублікував сімома окремими випусками (по 40 пісень у кожному, для голосу у супроводі фортепіано). Загалом композиторські фольклорні збірники нараховують понад 600 мелодій, охоплюючи майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. 

Основу музичної спадщини М. Леонтовича складають хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, найпопулярнішими серед яких є «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших. На основі українських народних мелодій М. Леонтович створював цілком оригінальні хорові композиції. Послідовно втілюючи у своїх обробках ідею гармонізації та поліфонічності, М. Леонтович широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки. 

Проаналізуй ці твори за таким планом: 

1. Поділися своїми враженнями від прослуханих музичних творів. 

2.Яких змін зазнали народні пісні після їхньої обробки українськими композиторами? 

3. У чому особливість хорового та сольного звучання пісень? 

4. Охарактеризуйте засоби музичної виразності прослуханих творів. 

5. Розкажіть про тембри голосів та музичні образи, створені композиторами та виконавцями творів. 

«Наталка Полтавка» — п'єса, написана І. Котляревським у 1819 році під впливом української вертепної та шкільної драми й інтермедій XVIII століття. Джерелом для написання твору послужили лірично-побутові, обрядові пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»). Тема твору — розлука дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багачем.