11 клас. Урок 9.

Живопис епохи Відродження. 

Вітаю на уроці мистецтва!

Сьогодні на уроці ми розглянемо європейський живопис епохи Відродження (Ренесанс). Відродження — це справді нова епоха. І усвідомлення того, що народилася нова епоха, у своїх визначних рисах протилежна епосі попередній, — одна з типових особливостей культури XV і XVI століття. Це була ера титанів Відродження, що подарувала світовій культурі творчість Леонардо, Рафаеля, Мікеланджело. 

В історії світової культури ці три генії, попри всю їх несхожість, творчу індивідуальність, уособлюють головну цінність італійського Відродження - гармонію краси, могутності і інтелекту. Їхнє життя - свідчення того зміни ставлення суспільства до творчої особистості художника, яка характерна для епохи Відродження. Майстри мистецтв стали помітними і цінними фігурами в суспільстві, вони справедливо вважаються найосвіченішими людьми свого часу.

Художники і мислителі цієї епохи, як відомо, були титанами за силою думки, пристрасті і характеру, багатосторонністю і вченістю. Очевидно, універсальність і багатосторонність таких майстрів, як Донателло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, пояснюється не тільки їх надзвичайною обдарованістю, а й умовами їхньої праці і виховання. Вона була певною мірою "вимушеною". Оскільки поділ праці ще не торкнувся мистецтва, художники займалися всім: будівництвом церков, палаців, міських фортець, військових машин, поєднуючи найрізноманітніші види творчої праці — вони були живописцями, архітекторами, інженерами, декораторами. 

На етапі раннього Відродження надзвичайно популярним був фресковий живопис. Більшість італійських художників цього періоду — саме фрескісти (Мазаччо, Джотто, Ф. Анжеліко, С. Боттічеллі та інші).

Фресками прикрашали як церкви, так і палаци, церковні та домашні каплиці, суспільно значущі споруди. Значного поширення набув також станковий живопис.

Перегляньте цікавий відеоролик про творчість С.Ботічеллі:

Живопис Ренесансу характеризується різноманітністю індивідуальних манер художників, формуванням місцевих шкіл. Велику роль у становленні та розвитку малярства відіграли творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаеля Санті, Тіціана, Паоло Веронезе, Донателло, Мазаччо, Альбрехта Дюрера, Ханса Хольбейна, Жана Гужона та ін.

У ренесансну добу в мистецтві з’являються нові терміни та поняття. Одним із них є техніка сфумато, введена в ужиток Леонардо да Вінчі.

У мистецтві Ренесансу особливе місце зайняв жанр портрету, відбулося становлення пейзажу як окремого жанру. Серед тем картин переважали світські та релігійні сюжети, образи реального світу, передача цілої гами почуттів та емоцій людини. 

Станковий живопис

Леонардо да Вінчі — італійський живописець, графік, скульптор, архітектор, учений та інженер. Плідне поєднання наукової та художньої діяльності дозволило йому зробити відкриття, що випередили свій час, як у живописі, так і в анатомії, механіці, інженерії, оптиці тощо. Одним із його мистецьких досягнень є оновлення техніки малюнка за допомогою прийому сфумато. Живописні твори Леонардо да Вінчі втілили гуманістичний ідеал людини («Мадонна Літа», «Поклоніння волхвів», «Мадонна в скелях», «Джоконда» («Мона Ліза»)).

Дізнайтеся цікаві факти про Леонардо да Вінчі з відео: 

Портрет, відомий як «Джоконда» («Мона Ліза»), є одним із найславетніших творів живопису в світі. Молода жінка сидить у кріслі впівоберта до глядача. Її уважний погляд та легка усмішка виражають задумливість, мрійливість, затамовану печаль. На тлі віддалених гір фігура справляє враження монументальності, хоча формат картини невеликий (77 х 53 см).  

Завдяки своїй знаменитій техніці сфумато Леонардо вдалося не тільки передати безмежну мінливість людської міміки, а й досягти такого ступеня узагальнення, що дозволяє сприймати створений ним образ як образ людини епохи Ренесансу в цілому. 

Живописні полотна італійського художника й архітектора Рафаеля Санті сповнені гармонії та ліризму, поетичні й піднесені, відзначаються досконалістю побудови та виразною пластикою фігур. Рафаель створив цілу галерею образів Мадонни — близько 45 картин, що відрізняються одна від одної композиційними прийомами і трактуванням. Тема материнства — головна в них. 

Перегляньте відеорозповідь про Рафаеля Санті

На картині «Сикстинська Мадонна» зображені Божа Мати з божественним Немовлям в оточенні папи Сикста II, святої Варвари та двох ангелят, що дивляться знизу вгору на сходження Бога. Розкрита по боках завіса підкреслює геометричну продуманість композиції. 

Вперше у творчості Рафаеля релігійний образ встановлює повний контакт з глядачем, що й визначає глибоку й хвилюючу людяність картини. Цей всесвітньовідомий шедевр уславлює велич людини, яка здатна в ім’я вищого обов’язку йти назустріч мукам і смерті. Красі цього подвигу відповідає внутрішня і зовнішня краса Мадонни. 

Справжній новатор свого часу, німецький художник Альбрехт Дюрер (1471-1528) творив унікальну історичну пору переходу від Середніх віків в епоху Ренесансу. Першим в історії німецького (а за великим рахунком - і всього європейського) живопису саме він почав писати автопортрети; одним із перших застосував найскладнішу техніку гравіювання на мідних дошках; спробував систематизувати процес створення живописних творів, написавши кілька наукових трактатів щодо виміру пропорцій. 

Дюрер. Автопортрет

Дюрер. Автопортрет

Дюрер. Автопортрет

Дюрер. Втеча в Єгипет

Дюрер. Хрест.

Перегляньте відеоролик з картинами Альбрехта Дюрера:

Фресковий живопис

В епоху Ренесансу монументальний розпис вражав грандіозністю, величчю, багатофігурністю та гармонією. В основі фресок були сюжети зі Старого Завіту (наприклад, створення Адама), сцени з життя Діви Марії і страсті Христові, зображення алегоричних, міфічних персонажів (Геракл, сивіли), батальні сцени, події з життя папського двору тощо. 

фрески Мазаччо

фрески Мазаччо

«Таємна вечеря» — відома фреска Леонардо да Вінчі, виконана ним у 90-х роках XV ст. для трапезної монастиря Санта-Марія делла Ґраціє в Мілані. На величезній фресці (4,6 х 8,8 м) зображено драматичну мить останньої вечері Христа зі своїми найближчими учнями, коли Він промовив фатальні слова: «Один із вас зрадить мене». Ці слова викликали в апостолів бурю різноманітних почуттів та емоцій: відчай, переляк, подив, гнів; дехто скочив з місця, хтось активно жестикулює. Образ Христа — не тільки просторовий, колористичний, а й духовний центр композиції. Учитель самотній у своєму мудрому спокої та покірності долі. У цьому творі Леонардо проявив себе як великий живописець і тонкий знавець людських характерів.

Відеоогляд 360° фрески "Таємна вечеря" да Вінчі:

Драматичне світовідчуття пронизує твори Мікеланджело Буонарроті — італійського художника, архітектора, скульптора і поета. Створені ним образи сповнені драматизму й експресії, пронизані ідеєю величі людського духу. Одним із живописних шедеврів Мікеланджело є фреска «Страшний суд» на торцевій стіні Сікстинської капели у Ватикані. 

Північне Відродження

Коли мова заходить про живопис так званого Північного Відродження, про мистецтво Нідерландів XVII ст., згадують «малих» і «великих» голландців. До «малих» зараховували художників, які писали картини невеликого розміру, переважно пейзажного та побутового жанрів, тобто звертались до поезії повсякденності на противагу мистецтву «великого» стилю з домінуванням «високих» історичних і міфологічних сюжетів. До найвідоміших «малих» голландців належали Ян ван Ейк, Ієронім Босх, Пітер Брейгель (старший), Ян Вермер, Франс Халс, Пітер Клас та інші, до «великих» — Пітер Пауль Рубенс і Рембрандт ван Рейн. 

Пітер Брейгель Старший. «Фламандські прислів’я», «Зведення Вавилонської вежі», «Сліпі». 

Через історичні події Нідерланди було поділено на Голландію та Фландрію, а мистецтво — на дві школи — голландську і фламандську. Представники першої зображали переважно повсякдення, тому тут набули популярності прості за композицією натюрморти і скромні камерні портрети. Фламандці зверталися насамперед до релігійного та міфологічного жанрів, парадного портрета, а натюрморт прагнули перетворити на гімн багатству.  

Натюрморти «малих голландців». 1)Пітер Клас. Натюрморт із сільничкою. 2) Мартен Блумме де Стомме. Натюрморт з кубком наутілус. 3)Ніколас Гілліс. Накритий стіл.  4) Балтазар ван дер Аст. Кошик з фруктами. 5)Віллем Хеда.. натюрморт з шинкою. 

Ян Вермер – був видатним нідерландським живописцем, майстром жанрового портрета і побутового живопису XVII століття. Його картину «Дівчина з перловою сережкою» мистецтвознавці часто називають північною Моною Лізою. Дізнайтеся цікаві факти про картину і художника, переглянувши відео: 

Центральною фігурою фламандського мистецтва став Пітер Пауль Рубенс (1577—1640). Універсальність таланту підносить його творчість на один щабель із найвидатнішими майстрами Відродження. Проте стиль митця, насичений театральним пафосом, контрастами світла і тіні, бурхливим рухом, пізніше визначили як бароко. Він захоплювався баталіями, сценами полювання на тварин, писав численні портрети. Рубенсівські образи ніби втілюють ідею «здорового духу в здоровому тілі». Мистецтво майстра несе заряд життєвої енергії. 

Рубенс «Портрет камеристки інфанти Ізабелли», «Кінний портрет Філіпа ІІ», «Викрадення Гіподамії». 

Вершиною досягнень голландської школи є творчість Рембрандта Харменса ван Рейна (1606—1669), просякнута реалістичним світосприйманням і психологічною глибиною образів. Рембрандт — неперевершений майстер композиції та світлотіньового моделювання. На його картинах фарби ніби світяться зсередини, хоча загалом колорит приглушений. Портрети Рембрандта — це біографії, які не лише правдиво передають зовнішні риси людини, а й дають змогу проникнути в її душевний стан, внутрішні переживання, думки. Митець створював і багатофігурні композиції. 

Рембрандт. «Портрет Єлени Фоурман», «Повернення блудного сина», «Христос під час шторму на морі галілейському», «Нічна варта». 

Підводимо підсумки. Запитання для самоконтролю:

Ігрова сторінка. 

Практична робота: Скористайтеся моїм шаблоном розмальовки і створіть свою картину за мотивом «Дівчини з перловою сережкою» Яна Вермера. 

Дякую за співпрацю. До зустрічі!