9 клас. Урок 7.

Мінливість вражень імпресіоністів:

Українські митці-імпресіоністи.

Постімпресіонізм. Неоімпресіонізм.

Українські митці не пройшли повз імпресіонізм, використовували його живописні техніки та прийоми для оновлення художньої мови. Імпресіоністичні риси помітні у творчості Миколи Бурачека (1871-1942) та ін., хоча більшість представників українського малярства не дотримувалися цього стилю послідовно. На зламі століть відбулося нашарування напрямів і течій, нерідко навіть у творчості одного митця. 

Відгомони імпресіонізму і постімпресіонізму виявилися згодом у насиченому кольорописі Миколи Глущенка, у творах класика вітчизняного живопису Тетяни Яблонської, у натюрмортах майстра колористики Адальберта Ерделі, у серії київських пейзажів Сергія Шишка та ін. Проте їхня творчість належала вже іншій епосі. 

Олександр Мурашко

Український художник, педагог і громадський діяч Олександр Мурашко (1875-1919) створив самобутню образно-пластичну систему на основі поєднання традицій і новаторства. У дитинстві майбутній художник залюбки слухав українські казки та історії про козаків, що їх йому оповідала бабуся, проста селянка з міста Борзна на Чернігівщині. Недарма Мурашко приїздив на свою рідну Чернігівщину, аби відчути колорит минувшини і змалювати старовинне вбрання і зброю під час написання картини «Похорон кошового». Бажання юнака стати художником усіляко підтримував його дядько Микола Мурашко — засновник Київської рисувальної школи. 

Мали вплив на професійне становлення О. Мурашка три різні стилі: реалізм, риси якого він успадкував від живописної школи свого петербурзького вчителя — великого реаліста Іллі Рєпіна; імпресіонізм, що надав поштовху до новацій під час перебування художника в Парижі; модерн, із принципами якого молодий художник ознайомився в Мюнхені, у центрі німецької сецесії. Завдяки цьому збігові у творчій манері митця поєдналися напрями, які естетично різнилися між собою і навіть суперечили один одному, — імпресіоністична пленерність і ескізність із чіткою організацією форм і декоративною модерною витонченістю. 

В Україні митець став одним із перших, хто пішов шляхом живописних експериментів, пошуків виразної кольорової інтонації в портретах, жанрових композиціях на народну тематику. Художник стає відомим у Європі. За картину «Карусель» О. Мурашко одержав золоту медаль на X Мюнхенській міжнародній виставці (1906). Самобутня модерна трактовка біблійного сюжету на полотні «Благовіщення» поєднала реальність і містику. О. Мурашко був одним із засновників Української академії мистецтв. 

Михайло Беркос

А от про Михайла Беркоса, зізнаюсь, я й сама дізналася зовсім нещодавно. І зацікавила мене не тільки його творчість, а й драматичний, майже кіношний момент із життя. Швидше, він стався вже по смерті. Одвічна боротьба творчого з буденним, знайомий мотив художника та його дружини проявлений і в його житті. Часто буває так, що навіть найближчі люди не приймають того, що ти художник. Таке болюче відкриття чекало і Михайла Беркоса. Його дружина Марія спалила всі роботи художника по його смерті. Яка ж велика сила нерозуміння і неприйняття!

Але нам з вами трохи пощастило, деякі роботи його збереглися, деякі лише в репродукціях, але і в них можна прогледіти частку творчої жаги творця. Беркос найчастіше працював у жанрі пейзажу, вдавався до змальовування української природи. Перейнявши стиль європейських імпресіоністів, він зумів бути легким та “миттєвим” у своїх полотнах.

Наприклад, картина “Болото” трохи нагадує водяні лілії Клода Моне, але від цього не можна сказати, що тема є вторинною. Навпаки, звертаєш увагу на те, що і болото може бути красивим і поетичним. І розумієш всю миттєвість краси, що за мить зміниться і вже не буде схожою ні на що. Мінливість і мерехтливість природи і речей довкола – ось що є імпресіонізм.

Згадаємо серію картин Моне із будівлею парламенту: на заході сонця, на світанку, вдень, при тумані. І кожного разу це інше полотно, інше враження.

Олекса Новаківський

Постімпресіоніст Олекса Новаківський вражає з першого погляду: і своєю живописною майстерністю, і особливим духом картин. Митець навчався малярства у Кракові, а згодом на запрошення митрополита Андрея Шептицького (палкого знавця, шанувальника і покровителя мистецтва) переїжджає у Львів і очолює  Художню школу у Львові. Комусь він чимось може нагадати Мунка, з його своєрідною технікою, трохи до Ван Гога, і це не дивно, адже краківська освіта уможливлювала його знайомство із європейським модерном. Проте прикметно, що він вчився стилю, але серед його доробку є картини гуцульської, гірської тематики, замальовки із жінками у строях. Новаківський, створив дуже вдалі портрети, та чи не найбільшу увагу привертає картина “Леда”. Тут зображено дружину спартанського царя, героїню давньогрецької міфології в образі лебедя. Картина заворожує! Плавні лінії, що перетікають одна в одну, вигини, кольори.

Поль Сезанн (1839-1906) не вважав живопис мистецтвом, він називав його одним із засобів пізнання, що дає шанс відчути й зрозуміти основи світобудови. Натюрморти художника зазвичай складаються з простого посуду і плодів. Доповнення драпіровками надає рухливості композиціям, завжди збалансованим і динамічним. Сезанн спочатку працював в імпресіоністському стилі. Проте поступово у його творах з’являються геометричні форми, що посилюють об’ємність предметів. Так художник відкрив методи зображення, що згодом стали мовою кубізму. 

Візитною карткою Вінсента Ван Гога (1853-1890) вважають натюрморт «Соняшники». Одним із творчих досягнень живописця стало опанування секретами колірного контрасту. Численні варіанти соняшників, які він малював 11 разів, змінюючи їхню кількість, розташування та кольори тла, свідчать про пошуки митцем досконалості. На картині з домінуванням у палітрі насичених відтінків жовтої фарби цей колір набуває особливого сяйва, а квіти наче живі. Улюблений художником жовтий колір був втіленням радості й сонячної енергії. 

Живопису невтомного мандрівника Поля Гогена (1848-1903) притаманні символічність образів, підкреслена декоративність, використання спрощених форм і яскравих кольорів, що ніби «звучать». Відчуваючи з дитинства, яке минуло в Перу, потяг до екзотичних місць, Гоген багато подорожував. Потім взагалі поїхав на Таїті, подалі від цивілізації, щоб «злитися з природою» і малювати «первісне» життя. 

Основна тема творчості Анрі де Тулуз-Лотрека (1864-1901) — розваги й побут паризької богеми. Ці сценки він відтворював майстерно, іронічно, гротескно. Митець одним із перших почав малювати афіші співачок і танцівниць кабаре. Вони вражають динамізмом і виразністю. 

Французький теоретик неоімпресіонізму Жорж-П’єр Сера (1859-1891) на основі дивізіонізму розробив незвичайну техніку письма — пуантилізм. Він дійшов висновку, що суміш окремих точкових мазків дає значно сильніший зоровий ефект, ніж традиційні способи малярства. На картинах живописця всі деталі були складені з крапок чистих кольорів, композиції ретельно продумувалися, вивірялися до дрібниць.

Палким прихильником пуантилізму став Поль Сіньяк (1863-1935). Картини художника можна було розглядати тільки здалеку, бо зблизька вони перетворювалися в мозаїку. Проте це було нове слово в мистецтві живопису, яке дало імпульс для розвитку авангардних напрямів. Відповідно до теорії єдності живописної та музичної гармонії П. Сіньяк нумерував свої твори як музичні опуси, назвав серію пейзажів «алегро» і «адажіо». 

Підсумовуємо вивчене:

1. Назвіть основні стильові риси імпресіонізму і постімпресіонізму. Чим вони відрізняються від стилів-попередників?

 2. Поясніть значення слова «пленер». Для яких жанрів живопису робота на пленері найважливіша? Чому? Аргументуйте. 

3. Схарактеризуйте творчість митця, який найбільше вас зацікавив. Поясніть, чим саме він привернув увагу, і розкажіть про зміст і техніку його творів. 

4. Доберіть ілюстрації до музики композиторів-імпресіоністів. Створіть тематичні мистецькі колекції «Портрети», «Гімн природі» тощо. 

5. Самостійно дослідіть, у картинах яких сучасних українських художників відчутні впливи імпресіонізму і постімпресіонізму. 

Ігрова сторінка

Практичне творче завдання

Створи свою картину у стилі пуантилізму .

Дякую за співпрацю. До зустрічі.