2 клас. Урок 14.
Зимові свята
Вітаю вас на уроці музичного мистецтва. Скажіть мені, друзі, яка пора року зараз на дворі? Нагадайте, будь ласка.
Зима чарує нас сяючим, іскристим снігом, казковими льодяними лабіринтами і неймовірними візерунками морозу на вікні. Але найбільше, мабуть, ми любимо зиму за цілу вервечку свят, які вона нам несе. Пригадайте, які це свята? Яке з них ви найбільше любите святкувати? Які традиції святкування зимових свят існують в наших родинах? містах? селах? Пригадаймо разом і поспіваємо наших чудових українських колядок і щедрівок.
З часів старої давнини, із року в рік, так і донині
Несуть малі колядники веселу звістку Україні.
Піймавши неводом чарівним преясну зірку золоту,
І взявши у чарівній кузні дзвіночки срібні, йшли у путі,
Зоря світила їм яскраво, щоби не збилися з путі,
Бо несли людям втішну звістку малі колядники оті.
(Марія Демків)
Під вікном дзвеніло всюди, тішилися добрі люди,
Йдуть три празники в родину, в кожну хату України.
І всі побажання, що людям бажались -
На свято Різдва неодмінно збувались.
Бо в цій коляді є чарівні слова:
"Христос ся Рождає, Вкраїно нова."
(Марія Демків)
Щасливі люди пригощали маленьких ласунів гуртом,
Горішками, медівниками і яблучками – всім добром.
А за Різдвом йшов другий празник –
Святий Василь чи Новий Рік.
Василь не сам ішов, з Маланкою,
А з ними в гості на поріг
З’являлися цапи, ведмеді, чорти рогаті, відьмаки,
Князі з булатними мечами, Котигорошко, парубки.
Було і весело, і страшно,
А ще цікаво й чудернацько,
І гості всі, і всі домашні
Співали, танцювали хвацько:
“Ой, черчику, Васильчику, посію тебе в городчику,
Буду тебе шанувати, сім раз на день поливати”.
(Марія Демків)
На Василя діти вранці від хати до хати
Знявши одяг чудернацький, ішли засівати.
Кожен хлопець ніс пшениці мішечок тугенький,
Сіяли і примовляли голосно, щиренько:
“Сійся, родися, жито-пшениця,
Жито, пшениця, усяка пашниця,
Коноплі по стелю, льон по коліна,
Щоби вас, Християн, головонька не боліла”.
Зерна ці, і слова щирі чарівними були,
Тож кімната враз вставала, як широке поле.
А на нім пташки співали, пшениця сходила,
Маки польові, волошки голубі зацвіли.
Хуртовина на подвір’ї, в хаті ж – всі раділи,
Що щасливо й весело Новий Рік зустріли.
Бо колядники маленькі до кожної хати
Принесли весну у жменьці зерном засівати,
Принесли веселу звістку, душевну розмову,
Ой, радуйся, земле наша, вже Різдво Христове.
(Марія Демків)
Третій празник найщедріший – Щедрая Вечеря,
Колядники весь день співали, дзвеніла оселя.
А наступного дня, зранку, до ставка йшли люди,
Вирізали хрест із льоду та святили воду.
Цю водичку – йорданичку люди набирали,
І до Другого Йордану її зберігали.
Ця жива вода несе красу і здоров’я,
І народ її беріг ласкаво, з любов’ю.
Сміливіші юнаки у воді купались,
І на всю околицю весело співали:
“Йордан, Йордан, вода студененька,
Пречиста Діва воду брала, своє дитя напувала”.
(Марія Демків)
А священик по селу йшов із хати в хату,
І кропив водицею, щоби був достаток,
Щоб були в оселі цій злагода та щастя,
І здоров’я в кожнім домі було гостем частим.
Тож учіться, любі діти, й ви колядувати,
Вістку радісну і милу світу возвіщати.
Колядуйте, колядуйте, хай вся земля знає,
Що в вертепі в Вифлеємі Христос ся Рождає!
(Марія Демків)
Ігрова сторінка
Дякую за співпрацю. До зустрічі!