4 клас. Урок 10.

Національні мотиви в мистецтві кримських татар

Здрастуй, друже! Ми знову зустрілися на уроці музичного мистецтва. Сподіваюся, тобі сподобалося мандрувати. Сьогодні нас також чекає незвичайна мандрівка. У дружному колі різних народів, які живуть в Україні, кримські татари ‒ корінне населення Криму, з цікавим, різноманітним і самобутнім мистецтвом. Тому вирушаємо в Крим за новими знаннями та приємними емоціями.

Кримські татари  мають свою дуже давню музичну культуру. В Хан Сараї (Ханський палац) були оркестри, у палацах кримськотатарської аристократії звучала музика. Була музика й релігійна, представлена таким жанром, як іляхі. Існувала музика військових походів ‒ мехтер. Попереду війська йшов великий оркестр з виконавців, які грали на зурні (дерев'яний духовий музичний інструмент), їм акомпанували ударні інструменти ‒ великі барабани. Уявляєте, який психологічний вплив мали такі оркестри на противника? З іншого боку, вони підіймали бойовий дух кримського війська.

Музиці кримських татар притаманні прикрашання мелодії, які надають їй характеру «мережива». Матері співають своїм дітям колискові, щоб вони виростали здоровими та щасливими. За допомогою музики та співу кримчаки також розповідали народну мудрість, наставляли молодих, розповідали про життя.

Знаєш, що тут навіть існували мандрівні музиканти, схожі до наших кобзарів? Вони називалися ашик'и, або ашуги та співали та описували те, що відбувалося. І навіть народний музичний інструмент кримсько-татарських музикантів баг'лама трішки схожий на українську кобзу:

Переглянь відео, у якому народну кримськотатарську пісню виконує кримчанка, учасниця проекту «Голос діти» Аліє Бекірова. Дівчинка з перших нот просто полонила журі своїм чудовим голосом і душевним виконанням:

Перегляньте ще одне відео – подарунок кримськотатарському народу до Дня Кримського Прапора –  пісню про Крим. Виконують Асіє Саале, Еліна Сосновська і Сафіє Денішаєва.

Уявіть собі: унікальне мистецтво кримськотатарського народу могло зникнути назавжди! За часів Радянського Союзу був виданий наказ знищити, стерти все, чим народи цієї велетенської імперії відрізнялися один від одного: мови, пісні, танці, музичні інструменти.

Кримських татар 1944 року примусово виселили з їхньої рідної землі на чужину. Про цю сумну сторінку кримськотатарської історії написала пісню Джамала. Пісня з назвою «1944» принесла співачці перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення» у 2019 році.


Джамала брала участь у ще одному конкурсі – «Танці з зірками 2021». Серед інших конкурсних робіт зі своїм партнером по танцю Антоном Нестерком вона виконала народний кримськотатарський танець «Хайтарма», саме під звучання своєї пісні «1944». Переглянь відео танцю та чудові світлини-фотомиті цього виступу:

Легко знищити древні килими, потрощити вази й тарелі, спалити книги  чи заборонити свята, але люди зберігають пам'ять у серцях. Повернутися до Криму вони змогли лише 30 років тому за часів незалежної України. І нині мало-помалу давня культура відроджується. Кримськотатарський народ відновлює свої традиції, співає, танцює, розповідає легенди. Молоді музиканти, аранжувальники намагаються поєднати елементи фольклору з найсучаснішими напрямками джазу, поп- та рок-музики. За фотографіями, збереженими в родинах, старовинними костюмами, килимами, посудом сучасні майстри відновлюють традиційні орнаменти та візерунки.

А ритми танцю у кримчаків – просто надзвичайно колоритні. Особливе враження справляють ще й костюми танцівників, майстерно вишиті золотими мереживними узорами, ніби мелодії народних пісень. Танцівниці заворожують плавними рухами й граційними обертами. Темпераментні чоловічі танці оспівують хоробрість, силу, військову майстерність. Дітей починають навчати танцювати з раннього віку. Звісно, не всі стають успішними танцюристами, але всі вміють гарно рухатися під музику.

Перегляньте відео з кримськотатарським народним танцем:

Кримські татари надзвичайно високо цінують дружбу. Кримськотатарською слово «дружба» звучить «достлук». Про неї складено багато віршів, казок, легенд і навіть пісень.

Перегляньте відео і дізнайтеся, як звучать ще декілька головних  слів про дружбу кримськотатарською: 

Можливо, ви вже здогадуєтесь, яку пісню я хочу запропонувати  сьогодні вивчити? Перевірте свої здогади, розгадавши ребус:

Правильно! Ми з вами вивчимо пісню «Дружба». Автор слів – Леонід Солонько, автор музики – Назар Савко, виконує гурт «Коліжанки» львівського Палацу творчості «Галичина».

Співайте пісню з караоке: 

Дружба між українським та кримськотатарським народом дуже важлива. Адже у нас багато спільного: і в нашій культурі, і в нашій мові, і в нашій історії, і в нашій ідентичності. У єдності – наша сила. Цю ідею дружби між українцями та кримчаками втілили в музиці львів’янин Святослав Вакарчук та кримчанин Ескендер Іслямов.

Перегляньте відео, де вони виконують пісню «Обійми» двома мовами: українською і кримськотатарською.

ЦІКАВО: Кримські татари виготовляли в давнину для своїх дітей іграшки, подібні до українських. Кримська народна лялька з тканини також не мала обличчя. Адже кримські татари сповідують релігію іслам, яка забороняє зображення людини. В українській же ляльці-мотанці на обличчі християнський хрест, який оберігав дитину від злих духів.

Порівняйте українські та кримськотатарські народні  ляльки:

Завершуючи нашу подорож, повтори вивчене у грі «Перший мільйон»:

Складіть пазли із зображенням сучасних ляльок-іграшок у національних кримськотатарських костюмах:

Дякую за співпрацю. До зустрічі!