11 клас. Урок 30.

Історія і розвиток українського кіно.

Вітаю на уроці мистецтва! Сьогодні ми поговоримо про наймолодший вид мистецтва – кіно. Пригадайте, що вам відомо про нього із вивченого у 9 класі з підказками-ребусами:

*Батьківщина кіномистецтва:

*Український кіномеханік, що винайшов кінокамеру раніше за Люм’єрів:

*Український режисер, чий фільм увійшов у 20 кращих фільмів світу, його ім’ям названа українська кіностудія:

З моменту зародження українського кіномистецтва минуло вже понад століття… Перші знакові картини Олександра Довженка, маніфест поетичного кіно «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, оригінальна кіноестетика соціально орієнтованої «міської прози» Кіри Муратової, візитівка української анімації — славнозвісний мультсеріал про козаків Володимира Дахна, культові мультфільми Давида Черкаського, як і багато інших прекрасних кінострічок минулого століття, вже увійшли до історичного літопису нашої культури.

Федір Стригун та Іван Миколайчук у фільмі «Пропала грамота» (реж. Б. Івченко, 1972)

Кінематограф періоду незалежності характеризується розпадом кіноіндустрії XX ст. і спробами відбудувати чи реконструювати її в нових умовах. 

Сучасна соціокультурна ситуація характеризується комерціалізацією мистецтва, зростанням ролі реклами, різних медіа, зокрема телеканалів, які активно презентують розважальні серіали тощо. Інтернет здійснив унікальний «допуск» глядацької аудиторії до кіно всіх країн, до неймовірно строкатої палітри жанрів і стилів. 

Популярності набувають кримінальні драми, суто розважальні фільми тощо. У цих умовах традиції вітчизняного кінематографа продовжують розвиватися. 

Кращі українські режисери знімають історичні фільми. На рубежі століть легендарний актор Богдан Ступка (1941—2012) стає головним гетьманом екрану: ролі в історичному серіалі Миколи Засєєва-Руденка «Чорна рада» (2000), у фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001), у стрічці польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (1999).

Б.Ступка у фільмі «Вогнем і мечем»

Богдан Ступка  в ролі гетьмана Івана  Брюховецького у фільмі «Чорна рада»

За 30 років незалежності вітчизняний кінематограф пройшов нелегкий шлях від повного занепаду до отримання престижних нагород на міжнародних кінофестивалях. Українське кіно реагувало на всі значущі події в історії нашої держави – від Помаранчевої революції до російської окупації, відображаючи в художній та документальній формі життя нашої країни.

Нині в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців, знімається багато короткометражних фільмів. Нерідко кінокартини торкаються сучасної тематики, зокрема проблем молоді, підлітків (мюзикл «Трубач», блокбастер «Сторожова застава», мультфільм «Викрадена принцеса»)

Уперше в українському кінематографі «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі в номінації «Кращий короткометражний фільм» здобув І. Стрембіцький за стрічку «Подорожні» (2005). Понад 40 нагород, серед яких три призи Каннського кінофестивалю, має художній фільм М. Слабошпицького «Плем’я» (2014).

м/ф "Мавка - Лісова пісня"

Ще одним успішним фільмом стала історична драма Олега Саніна “Поводир” (2014). В основу стрічки лягла подорож Україною американського хлопчика та сліпого кобзаря під час Голодомору 1932-33 років. Підґрунтям фільму стала історія про з’їзд українських кобзарів у Харкові, учасників якого розстріляла радянська влада у 1930-х роках. На Варшавському міжнародному кінофестивалі-2014 “Поводир” взяв гран-прі, а також приз глядацьких симпатій. Кінокартину також номінували на “Оскар” Американської кіноакадемії у номінації “Фільм іноземною мовою”, однак стрічка не потрапила у шорт-лист кіноакадемії США.

Під час Революції Гідності 2013-2014 років та на початку російсько-української війни з’являються нові об’єднання кіномитців, які висловлюють свою громадянську позицію знімаючи художні та документальні фільми про  трагічні події новітньої історії України. Так, неформальне об’єднання “Вавилон’13” зняло цикл документальних короткометражних фільмів “Зима, що нас змінила”, у якому показуються події Євромайдану та Революції Гідності, зародження нового громадянського суспільства. Наразі кінооб’єднання випускає документальні короткометражки про війну на Донбасі та її героїв – українських військових, добровольців та волонтерів.

Після окупації Росією Криму та частини Донбасу в Україні з’являється потреба у фільмах про злочинні дії країни-агресора й звитягу простих українців, які пішли захищати свою землю від ворога. Так, у 2015 році з’являється серіал “Гвардія” режисера Олексія Шапарева. Герої стрічки – українські патріоти, які після Революції Гідності вступили до Нацгвардії, щоб воювати з російськими окупантами. Серед найбільш касових фільмів про російсько-українську війну: “Кіборги” (2017) Ахтема Сейтаблаєва, “Позивний Бандерас” (2018) Зази Буадзе, “Донбас” (2018) Сергія Лозниці, “Наші котики” (2020) Володимира Тихого. “U311 Черкаси” (2019) Тимура Ященка.

У наш час на популярних кінофестивалях та конкурсах присуджують спеціальні премії, з-поміж яких набула ваги українська статуетка «Скіфський олень». Її отримує володар Гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», що проводиться з 1970 р. Дедалі більше творчих обертів набирає міжнародний кінофестиваль в Одесі, який проводять із 2010 р. Поступово збільшуються масштаби кіновиробництва, кінопродюсери шукають різні канали презентації вітчизняних кінокартин в Україні та поза її межами.

Таким чином, з українськими кінофільмами, які виходять на міжнародну арену, та з виставами провідних вітчизняних театральних колективів, які гастролюють за кордоном, ознайомлюються зарубіжні глядачі, пізнаючи наше мистецтво і культуру України.

Історія першого українського Оскара. 

Фільм "Маріуполь"

Фільм харківського режисера Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” здобув премію “Оскар” у номінації Найкращий повнометражний документальний фільм на церемонії нагородження, яка відбулася в Лос-Анджелесі ввечері 10 березня. Це найперша нагорода “Оскар” в історії, яку отримала українська стрічка. Вона відображає найперші тижні облоги міста російською армією, де на той час перебували Чернов та його команда журналістів з агентства Associated Press, з матеріалів яких пізніше було змонтовано фільм. 

Рейні Аронсон-Рат  Мстислав Чернов та Мішель Мізнер

Крістофер Нолан (“Оппенгеймер”) та Мстислав Чернов 

Відомі українці у світовому кіномистецтві (діаспора)

Коли дивитесь якісне Голлівудське кіно із відомими на весь світ акторами, то важко поєднати події у стрічках з українською реальністю. Хоча виявляється, що серед знайомих за блакитним екраном облич – безліч наших земляків, родичі яких в той чи інший час емігрували з України.

Міла Йовович, уродженка Києва, ходила в дитячий садок у Дніпропетровську. Голлівудська зірка. (фото з фільму "5 елемент")

Ольга Куриленко — сучасна голлівудська  зірка (у минулому — фотомодель),  яка народилася в Бердянську.

Багато хто в Голлівуді знає, що родина Спілбергів (Шпільбергів) родом з Одеси. Там, на Молдаванці, можливо, досі живуть родичі режисера “Щелеп”, “Індіани Джонса”, “Списку Шиндлера” та багатьох інших відомих стрічок. Бабуся і дідусь Спілберга по батьківській лінії народилися в Україні та іммігрували до США з Південної Пальміри у першому десятилітті XX ст. Можна згадати й візит режисера до Києва у 2006 році. Він приїхав на презентацію фільму про Голокост і за нагоди вирішив побувати у легендарному Бабиному Яру. Спілберг розповідав: “Пам'ятаю, як зійшов із літака і сказав: “Я вдома". Також Стівен зізнався журналістам, що дуже любить Україну і згадав, як у нього в сім'ї часто готували борщ. Пишаємося таким земляком!

Історія українського кіно в інфографіці

Отже, Україна – кінематографічна. І українці дуже творчі, креативні та талановиті. Важко перерахувати, скільки взагалі могли зняти фільмів, скільки, на жаль, втрачено через радянсько-антиукраїнську машину, через складнощі із забезпеченням в лихі 1990-ті…. Скільки ж ще цікавого і зараз знаходиться поза увагою глядача. Зрозуміло одне – прямуємо ми у майбутнє, де українські митці усім нагадують, що Україна приймала безпосередню участь у зародженні світового кінематографа і недаремно. Буде ще більше фільмів, ще більше різнобарвних відгуків від глядачів вітчизняних та закордонних. З’являються нові зірки кіно і все більше нових кінофестивалів. Адже з кожним роком кіномитці створюють нові, гідні уваги та якісні твори мистецтва.

Ігрова сторінка

Мистецький практикум

Дякую за співпрацю. До зустрічі.