11 клас. Урок 18.

Архітектура України: Трипільська культура, Північне Причорномор’я, Київська Русь. 

Вітаю на уроці мистецтва! Сьогодні і наступні два уроки ми з вами розглянемо розвиток мистецтва архітектури на теренах України від найдавніших часів до ХVI століття.

Архітектурна традиція на теренах України пройшла довгий історичний шлях розвитку. Археологічні знахідки на теренах України свідчать, що в процесі еволюції людини зароджувалися різні види мистецтва. Вершиною неолітичного періоду вважають славнозвісну трипільську культуру (V—ІІІ тис. до н. е.), що існувала на території сучасної України, а також Молдови й Румунії, задовго до появи єгипетських пірамід. Ці поселення вважають першими виявами цивілізації на території нашої країни та наймасштабнішими на теренах тогочасної Європи.

Дивовижної краси кераміка, великі поселення на берегах річок, прямокутні хати з розписаними стінами стали головними розпізнавальними рисами цієї надзвичайно багатої культури хліборобів, яка утворилася на великій частині території України, починаючи від 6-го і до 2-го тисячоліття перед Різдвом Христовим. Прадавня Трипільська цивілізація на території України – це унікальне явище в історії людства.

Шість тисяч років тому на нашій планеті виникли перші великі поселення. І сталося це не деінде, а на території нинішньої Черкаської області в районі Умані. Одне з найбільших трипільських поселень – Тальянки – займало площу 450 гектарів і налічувало 3 тисячі будинків, у яких мешкало понад 15 тисяч осіб. Життя кожного такого протоміста тривало до 100 років – адже трипільці були хліборобами і періодичне переселення обумовлювалося виснаженням ґрунтів. Особливістю трипільського суспільства була заможна соціальна рівність. А серед будівель їхніх стародавніх поселень – дивовижний факт – археологи не знайшли жодної адміністративної споруди. Це може бути свідченням високого рівня самоврядності трипільців – або якщо інакше – у цьому суспільстві всі добре знали хто, що і як має робити. Наші археологи помаленьку починають припускати, що всі оці європейські цінності щодо рівності і демократії потрібно витягати не з античності, а з оцих трипільських поселень. Бо тисячі років тому тут відпрацьовувалися моделі співіснування величезних колективів людей в одному місці.

Трипільські хати були двоповерхові, прямокутної форми. Стіни дерев’яні, обмазані з обох боків багатошаровою глиною і часто розписані темночервоною фарбою. Планування і особливості будови трипільських хаток нагадують пізніші українські хати. А ще – сучасні екобудинки. Бо саме помешкання з дерев’яними стінами, глиняним тиньком і натуральним покриттям – у яких влітку прохолодно, а взимку тепло – сьогодні знову у великому попиті. Отже, виходить, що основи сучасного екологічного будівництва були закладені трипільцями ще шість тисяч років тому.

Найдавніші пам'ятки монументальної, мурованої архітектури на українських землях походять із узбережжя Чорного моря — з колишніх грецьких колоній, які сягають VIII — VII ст. до н. е. До таких більших міст належали Тіра над лиманом Дністра, Ольвія над лиманом Південного Буга, Херсонес коло сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Фанагорія навпроти Керчі, Тамань, Танаїс коло сучасного Ростова-на-Дону й багато інших. Рештки архітектурного комплексу Більського городища (VII—III ст. до н. е.) вчені пов'язують з прадавнім містом Гелон, описаним Геродотом.

Дослідження збережених незначних решток античних будов та інших мистецьких творів вказують, що спочатку у VIII — VI ст. до н. е. Причорномор'я мало вплив т. зв. іонійського стилю, а з V ст. тут поширюються зразки афінського та з початком нової ери до II ст. римського будівництва. Знайдені фундаменти оборонних мурів міст (Ольвія, Пантікапей, Німфей, Горгіппія), житлових будинків, храму Аполлона в Ольвії й різні уламки колон, капітелей тощо вказують на відмінність їх від чисто грецьких зразків — античних і малоазійських. Особливий інтерес мають гробівці (наприклад, у Керчі) зі склепінням, зложеним з клинуватого каміння. Цей новий на той час конструктивний засіб перекриття не був відомий у самій Греції, а лише в деяких грецьких колоніях, наприклад, в Александрії.

Після навали різних кочівників, ще зруйнували грецькі міста, монументальне будівництво починає наново розвиватися в Причорномор'ї у IV — VII ст. за т. зв. старохристиянської й ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають саме в колишніх грецьких містах, а навіть почасти з матеріалів давніших грецьких, античних будов. Найбільшим осередком старохристиянського будівництва був Херсонес. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і каплиць. Найстарші церкви були центричного типу — у формі рівнораменного т. зв. «грецького хреста», що вказує на східні впливи, далі базиліки VII — IX ст. римського типу, що у свій час були поширені на цілому Сході, округлі будови (т. зв. ротонди) V — VI ст., хрестильні каплички й середній між базилікою та хрещатою будовою тип будов. Усі будови перекривалися, очевидно, дерев'яною стелею, а склепіння мали лише апсиди (вівтарне заокруглення) й менші ротонди. Знайдені рештки і фрагменти різних мозаїк і різних деталей указують, що архітектурне мистецтво стояло тут дуже високо та приходило сюди головно з Греції, Малої Азії та Кавказу. Краще збережена церква Св. Івана Предтечі в Керчі (XIII ст.) близько стоїть до вищезгаданого середнього типу, але з виразнішим поділом на три частини (чи т. зв. нави), з чотирма колонами, що підпирають одну середню баню.

Мистецтво Київської Русі — гордість і слава України. Контакти з візантійською культурою, а потім і прийняття християнства (988) вплинули на розвиток архітектури. Видатна пам’ятка світового зодчества — Софійський собор, закладений князем Ярославом Мудрим (1037). Названий на честь Святої Софії. Мав статус кафедрального собору. З перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та унійних). До XIII століття використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека. Архітектура пірамідальної композиції урочисто-святкова, що підкреслюється ритмом 13 бань. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи.

Архітектурний ансамбль Софійського собору зображено на поштових марках, грошових купюрах, ювілейних монетах.

У Чернігові та інших містах розгорнулося будівництво мурованих храмів. Гармонійні форми давньоруського сакрального зодчества, що належали до типу хрестовокупольних, захоплювали сучасників своєю величчю.

Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятка давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Архітектурні форми собору спокійні та урочисті. Центральні частини фасадів високо здіймаються над боковим та просторово виділяється архітектурний хрест.

Собо́р Бори́са й Глі́ба (Чернігів) або Борисоглі́бський собо́р — відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби. У 1115 році князь чернігівський Давид Святославич брав участь у перенесенні мощей святих Бориса та Гліба у храм, збудований його батьком у місті Вишгороді. Мощі переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. У 1120 році Давид втрачає свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочинає будівництво собору на честь перших руських святих Бориса та Гліба у місті Чернігові. Також князь наказав спорудити усипальницю для себе, де у 1123 році був похований.

• Що вам відомо про трипільську культуру?

• Назвіть найвідоміші пам'ятки та міста Північного Причорномор'я.

• Роздивившись архітектуру Київської Русі, поміркуйте: яка роль куполів у наданні величі давньоруським храмам?

• Пригадайте ознаки візантійського храму. Які з них яскраво виражені в архітектурі Київської Русі?

• Пригадайте і назвіть пам’ятки художньої культури України періоду Київської Русі, внесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

• Повторимо вивчене з іграми:

На наступному уроці ми продовжимо вивчати архітектуру України. А на сьогодні все.

Дякую за співпрацю! До зустрічі!