8 клас. Урок 30.

Стиль реалізм

Вітаю, друзі! Продовжуємо вивчати стилі мистецтва.Услід за романтизмом у мистецтві другої половини ХІХ століття утвердився складний, суперечливий і багатогранний напрям — реалізм. 

Основною для реалізму стала проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних факторів на формування духовного світу (характеру) особистості. Залежно від історико-конкретного розуміння суті художньої правди та засобів її втілення, у мистецтві простежуються історичні різновиди реалізму, а саме: ренесансний (XVI—XVII ст.), просвітницький (XVIII ст.), критичний (XIX ст.) і соціалістичний (XX ст.). У кожен період розвитку реалізм набував нових рис, поглиблюючи художній аналіз духовного світу особистості та характер її відносин зі світом. 

Реалізм в архітектурі був виразним, нескладним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу і натуральність. 

В архітектурі того часу тісно переплелися елементи різних стилів та напрямів, серед яких: неороманський, єгипетський, грецький, неогрецький, чиказька школа, американський ренесанс.

Неороманський напрям поширився в архітектурі більшості країн Європи й Америки із середини XIX століття (в Німеччині існував з 1830-х років). На відміну від будівель романської доби, у новітніх спорудах помітно спрощені арки та вікна. Найбільш відомим американським архітектором, який працював у цьому напрямі, був Генрі Річардсон. 

Єгипетський та неоєгипетський напрями з’явилися у XVIII — на початку XIX ст. Єгипетські мотиви стали важливими елементами стилю ампір. Грецький та неогрецький напрями як рух були поширені переважно в Північній Європі та Сполучених Штатах і стали останнім етапом у розвитку неокласичної архітектури. 

Представники чиказької школи працювали на рубежі XX століття. Створені ними споруди відзначалися багатоповерховістю і перевагою вертикальних ліній. Архітектори цієї школи одними з перших розробили принципи просторової естетики, відкрили нові будівельні технології та структурні системи. засновником школи Чикаго став Вільям ле Барон Дженні, творець 1-го хмарочоса, його учнями та наступниками стали Саллівен, Райт, Фостер. 

Боз-ар — одна з назв архітектури історизму у Франції та деяких інших країнах. Цей напрям з’явився в середині XIX ст. і продовжив традиції італійського ренесансу та французького бароко. Для будівель характерними є симетрія, багатий декор, фігурні скульптури, поліхромні вставки. В Америці багатоповерхові будівлі доповнювали ратушами, офісами. 

До числа скульпторів, які творили в стилі реалізм, відносять французьких майстрів Е. Бурделя, А. Майоля, Ш. Деспіо. Вони започаткували новий етап у розвитку французької скульптури, внесли гуманістичний зміст у строгі закони пластики. 

Еміль Антуан Бурдель — французький скульптор, який працював на зламі XIX—XX століть, учень Огюста Родена. Створював пастелі, ескізи для фресок, скульптурні монументи, рельєфи. 

Бурдель працював також у жанрі портрета. Він створив яскраві емоційні та психологічні образи. У портреті композитора Л. ван Бетховена скульптор прагнув утілити душу музики. Відомо, що Бурдель виконав близько 50-ти варіантів цього портрета. Розгляньте зображення скульптури Е.А. Бурделя «Л. ван Бетховен» під музику композитора (соната № 17, І ч.). Порівняйте музичний та скульптурний образи. Чим, на вашу думку, вони подібні? Яку роль виконує експресія у цих творах? Поміркуйте. 

Чудові ліричні образи створював ще один відомий французький скульптор Арістид Майоль, гравер, портретист і літограф, який намагався повернути пластичне мистецтво до античних витоків. Скульптор вірив у людину, в її благородну красу й відмовлявся від складних сюжетів і розмаїття тем. Його улюбленим образом стала жінка, яка втілює вічні сили природи. 

Шарль Деспіо — скульптор, один із відомих портретистів XX століття, який тяжів до камерності і відображення складного внутрішнього світу людини, вмів бачити неповторність кожної форми обличчя. Жіночі та дитячі образи він ліпив тільки з моделей. 

Реалістична скульптура часто зображає відомих митців. Розгляньте ілюстрації пам’ятників та спробуйте узагальнити втілені у камені образи відомих літераторів.