8 клас. Урок 10.

Готичний стиль

Вітаю на уроці мистецтва, друзі. Продовжуємо знайомитись зі стилями європейського мистецтва. І сьогодні знову ми помандруємо у Середньовічну епоху, в якій народився величний та елегантний готичний стиль.

До середини XII ст. в Європі сформувалася нова художня течія, поширилися нові стилістичні принципи та естетичні форми, які з’явилися під час зведення соборів у Північній Франції. Так виникло готичне мистецтво, що стало визначальним для цілого періоду європейської культури. Термін «готика» був уведений в епоху Відродження. Так художники цієї доби називали середньовічне мистецтво, вважаючи його породженням варварського племені готів, яке зруйнувало Рим.

Готичне мистецтво відображало дух свободи, притаманний мешканцям торговельних і ремісничих міст-комун. У містах знаходилися палаци аристократів, резиденції вищого духовенства, церкви, монастирі. Осередком релігійного, культурного та громадського життя того часу був міський собор — великий християнський храм, що втілив у собі основні риси мистецтва готики. На базі церковних шкіл виникли університети, які перетворювалися на своєрідні інтелектуальні центри. Високого розвитку досягли художні ремесла.

Готична архітектура

В епоху готики провідним видом мистецтва залишалася архітектура. У цей період поряд із храмами почали споруджувати ратуші — будівлі міського самоврядування. Зазвичай їх зводили на центральній площі. Величні готичні собори будували переважно за кошти містян. Це був досить довгий процес, що іноді тривав кілька століть.

Основу готичної архітектури складала нова конструкція склепінь. Якщо в романській церкві склепіння трималися на масивних стінах, то в готичному соборі вони спиралися на арки, а ті, в свою чергу, на стовпи.

Така конструкція давала можливість створювати небачені доти за висотою і шириною внутрішнього простору храми. Гігантські шпилі та вежі, портали (архітектурно оформлені входи), стрілчасті вікна й арки — весь образ собору був підпорядкований прагненню в небеса, до Бога. У готичному соборі зникла рівна поверхня стін, тому настінний розпис (фрески) поступився місцем вітражу. Зовні та всередині храм прикрашало безліч рельєфів і статуй.

Розгляньте зображення готичного храму. Створіть начерк архітектурного фрагмента цієї споруди. Техніка виконання — олівець.

Міланський кафедральний собор. XIV–XX ст. Італія

Шедеври готичної архітектури:

Собор Паризької Богоматері

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі) — головний храм столиці Франції, один із найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Перший камінь у фундамент собору було закладено 1163 р., а завершилось будівництво в 1345 р.

Собор являє собою п’ятинавну готичну базиліку, яка одночасно може вмістити 9 тисяч осіб. Його довжина — 130 м, висота веж — 69 м. Головний, західний фасад ділиться на три яруси: нижній, що складається з трьох порталів; середній — так звана «галерея королів» та вікно-роза і верхній — вежі. Портали багато оздоблені скульптурою. В інтер’єрі собору домінує сірий колір каменю, з якого складено стіни й стелю.

Як і в інших готичних храмах, у цьому соборі немає настінного живопису, зате є численні вітражі. Майже всі вони — пізніші копії. Від Середніх віків достатньо добре зберігся лише вітраж над головним входом: його відреставрували, частково замінивши відсутні елементи. Діаметр цього вітража складає 9,6 м. Дві бічні рози мають у діаметрі 13 м, що робить їх найбільшими в Європі. Будівля собору зазнала значних пошкоджень у роки Великої французької революції. Капітальну реставрацію було проведено лише в 1841—1864 рр.

Прослухайте мелодію з мюзиклу «Нотр-Дам де Парі», створеного композитором Ріккардо Коччанте за мотивами однойменного роману Віктора Гюго. Знайдіть відповідність між музичним твором та архітектурою готичного собору.

Головний готичний собор Англії — Кентерберійський

Головний готичний собор Англії — Кентерберійський — за будовою близький до зразків французької готики. У процесі зведення цього собору (точніше, під час його реконструкції після пожежі у 1174 р.) зодчі вперше відмовилися від традиційних норманських круглих арок, створивши натомість стрілчасті. Відтоді готичний стиль закріпився в англійській культовій архітектурі.

Довжина Кентерберійського собору — 157 м. Храм не створює враження цілісної споруди, оскільки складається з великої кількості каплиць та інших приміщень і прибудов. Над основною будівлею підноситься центральна чотиригранна вежа заввишки 72 м; дві менші вежі прикрашають західну частину собору.

Кельнський собор

Кельнський собор — римо-католицький храм у Кельні, видатна пам’ятка німецької готичної архітектури. Собор входить до Світової спадщини ЮНЕСКО як один із найвідоміших архітектурних об’єктів Німеччини та третій за висотою храм на планеті. Спорудження Кельнського собору, яке тривало кілька століть, почалося з 1248 р., реставрація продовжується й у наш час. Будівля має довжину 144,5 м, а дві її вежі сягають 157 м у висоту. Це один з найбільших у світі храмів і найвища готична споруда в Північній Європі.

Реймський собор

Реймський собор – ще одне знамените диво готичної архітектури поряд з Шартрським собором і Собором Паризької Богоматері... Правда, побудований він був трохи пізніше цих двох соборів, не в XII, а в XIII столітті, зате на його будівництво припав розквіт так званої «ланцетоподібної готики» – це найбільш зрілий, гармонійний і величний стиль всього готичного періоду, тому Реймський собор вважається перлиною французької готики, найкрасивішим і досконалим витвором цього мистецтва.

1. Які характерні ознаки готичного стилю ви можете виділити в архітектурі собору?

2. Доберіть ряд прикметників, якими можна описати загальний вигляд споруди.

3. Чому Реймський собор протягом століть був символом королівської влади?

4. Розкажіть, що вам відомо про це з історії.

Цегляна готика

В епоху готики будівлі зводили з тесаного каміння — пісковику, мармуру. Але на територіях, де природних покладів каменю не було (північні князівства Німеччини та Польщі, країни Північної Європи), використовували цеглу. Під час спорудження величних соборів цей матеріал обмежував можливості архітектурного декору фасадів, тому зодчі почали застосовувати фігурну (лекальну) цеглу, яка дозволяла створювати справжнє готичне плетиво. Розгляньте зображення соборів — прикладів цегляної архітектури епохи готики. Порівняйте їх із зображенням Кельнського собору. Визначте спільні та відмінні риси цих споруд.

Базиліка Святої Діви Марії. XIV–XVI ст. Гданськ, Польща

Костел Святої Анни. XIV–XVI ст. Вільнюс, Литва

Готична скульптура

В епоху готики, як і в романський період, монументальна пластика була тісно пов’язана з архітектурою. Готичні храми вирізнялися надзвичайно багатим скульптурним оздобленням, значну частину якого складали статуї. У своїх роботах майстри намагалися передати душевні переживання героїв, зробити виразнішими пози та жести фігур. Образи святих втратили колишню строгість та стали більш схожими на звичайних людей.

Наприклад, скульптори Реймського собору в образі Богоматері підкреслили її жіночність і душевну красу. Статуя святого Йосипа на порталі того ж собору нагадує галантного лицаря: кокетливо закручені вуса, у примружених очах світиться розум, а на губах грає посмішка.

Св. Йосип. Фрагмент статуї західного фасаду собору в Реймсі. XIII ст.

Діва Марія. Фрагмент скульптурної групи «Зустріч Марії та Єлизавети». Центральний портал собору в Реймсі. XIII ст.

Своєрідною візитівкою святині можна вважати янгола, що всміхається.За легендою, він радіє, адже Марія погодилася і прийняла пропозицію Бога, а Предвічне Слово стало тілом у її лоні.

У міському соборі німецького міста Наумбург розташовано дванадцять статуй донаторів, тобто феодалів, які пожертвували гроші на будівництво храму. Хоча скульптори ніколи не бачили людей, які померли понад 200 років до того, але кожну статую вони наділили яскравими рисами. Тут і безвільний маркграф Герман зі своєю лукавою дружиною Рігліндою, і мужній воїн маркграф Еккергард та його юна задумлива дружина Ута, й багато інших.

Дякую за співпрацю. До зустрічі з мистецтвом!