1 клас.Урок 5.

Лялькові настрої

Вітаю вас на уроці музичного мистецтва, мої юні друзі. Кожен з вас з раннього дитинства любить гратися іграшками. Для когось улюбленими є ляльки, хтось полюбляє машинки, літачки та потяги із дитячою залізною дорогою. Хтось захоплюється роботами чи конструктором. Іграшки бувають дуже різні, але у них є щось спільне.Всі вони дарують нам приємні, радісні почуття та емоції.

Сьогодні у нас в гостях Нотка, 

яка розповість нам про світ почуттів . 

“Музика вміє передавати почуття без слів, — розповідала Нотка. — Прислухайтеся — і відчуєте радість чи смуток, захоплення чи здивування, що їх композитор передав за допомогою нот, а музиканти‑виконавці озвучили для нас, слухачів. 

Сьогодні на уроці Нотка зіграє для нас музичні оповідки, які не залишать байдужою жодну дитину, адже їхні головні персонажі — іграшки”. Послухайте п’єсу Віктора Косенка “Не хочуть купити ведмедика”. 

► Весела ця музика чи сумна?

► Чи хочеться під неї усміхатися? Бігати?

► Які рухи найбільше їй відповідають? Які емоції вона викликає?

    Уявіть: ви — біля вітрини іграшкового магазину. Очі розбігаються — все таке гарне... А найкращий оцей пухнастенький ведмедик. Так хочеться пригорнути його до себе й ніколи не відпускати… Варто лише попросити татуся, щоб купив… Або мамусю…

► Чи попросили б ви батьків про нову іграшку? Якщо так, то якими словами?

Але у відповідь звучить відмова… І тут до бажання мати нову іграшку додаються образа, подив — хіба дорослі не розуміють, як мені цей ведмедик подобається і як добре буде нам удвох? Можливо, варто попросити ще раз?

Послухайте музику знову. Зверніть увагу: мелодія повторюється кілька разів.

► Чи різняться повтори? Чим?

З кожним повтором мелодія стає дедалі сумнішою, а прохання — жалібнішими. Так і чується настійливе: “Купи, купи, ну ку‑п‑и‑и, бу‑у‑удь ла‑а‑аска‑а‑а…”. А бажаної відповіді все немає. Ще в музиці вчуваються короткі пронизливі нотки. Як ви гадаєте, що це? Можливо, це останній “аргумент” — сльози? Крап, крап, крап... Наприкінці музика стає зовсім сумною. Мабуть, сльози котяться вже нестримним потоком...

► Як ви гадаєте, чи виконають батьки таке прохання?

► Чи варто за допомогою сліз умовляти рідних виконати ваші бажання?

А чи знаєте, друзі, що в нас, в Україні, існують навіть музеї іграшок? Такі музеї є в Києві та у Львові. Тут зібрані найрізноманітніші колекції іграшок декількох століть, від дуже давніх до найновіших. 

Які почуття у вас виникають, коли ви розглядаєте ці іграшки? Чи схожі вони на іграшки сьогодення? Якими іграшками ви любите гратися? Які у вас почуття до них? Оберіть свої емоції на малюнках:

Іграшки залишаються улюбленими навіть у дорослих. Вони залюбки створюють їх, згадують своє дитинство з теплотою та приємними емоціями і створюють також твори живопису та музичні твори. Так-так, тема іграшок - улюблена тема у митців. Послухаємо ще музику "Лялька співає" Левка Колодуба.

Послухавши, як співає Лялька, мабуть, вам також вже захотілось співати? Давайте разом виконаємо розспівку та поспіваємо пісні.

"Іграшки" муз.Наталі Антоник

Кажуть, що гра – це репетиція життя, тому ігри були популярними у всі часи.  Сьогодні, в час війни, популярними серед дітей є патріотичні іграшки. Розгляньте зображення і скажіть, чому саме ці персонажі стають друзями дітям? Що приваблює в них і які почуття вони викликають у нас?

А чи знаєте ви, якими іграшками гралися українські діти 100, 200, 300 років тому? Давайте з вами заглянемо в музей і побачимо самі:

Наш урок наближається до завершення. Бажаю вам приємних, радісних емоцій. А ваші іграшки нехай стануть вам не тільки кращими друзями, але й оберегами. Дякую вам за співпрацю. До зустрічі!