6 клас. Урок 16.

Вокальна музика в театрі та кіно.

(Урок узагальнення знань)

Вітаю на уроці 🎼🎶🎙музичного мистецтва! Запрошую вас сьогодні на 🎄🎇✨новорічно-різдвяні вечорниці. Традиції святкування, народні звичаї та обряди – один із засобів збереження національної ідентичності, а також можливість відчути зв’язок із родом та своїми предками. Урочистість і величність, що панують у ці дні, надихають митців на створення шедеврів музики, живопису, літератури...

Наївний живопис українського художника Михайла Онацка

Лунають колядки веселі, гучні,

До столу сідає родина.

Зоря Вифлеємська сіяє вгорі,

Різдва наступає година.

Із Божим дитятком у яслах малих

Хай щастя прийде в кожну хату.

Здоров'я, достатку, любові й тепла

Різдво хай дарує багато!

Величне свято Христового Різдва

Хай серце й душу зігріває.

Надії, миру нам, радості й добра

Отець Всевишній посилає!

Христос Рождається!

З Різдвом Христовим!

(Оксана Козак)

В кожному із видів мистецтва є сотні творів про Різдво. Та, мабуть, один з улюблених творів є повість "Ніч перед Різдвом або вечори на хуторі біля Диканьки" Миколи Гоголя. Цей літературний сюжет яскраво передає народні традиції, домішуючи фантастичними епізодами, таке собі старовинне фентезі. До твору "Ніч перед Різдвом" створено дуже багато живописних полотен-ілюстрацій, фільми, мультики. А український композитор Микола Лисенко створив однойменну оперу, яка з першої ж прем'єри мала неймовірний успіх.

Кость Лавро. Ілюстрації до повісті "Ніч перед Різдвом або вечори на хуторі біля Диканьки".

Опера «Різдвяна ніч» М. Лисенка:

українська картина світу ХІХ століття

«Різдвяна ніч» — перша національна опера-колядка на 4 дії українського композитора Миколи Лисенка, створена у 1872 році. Лібрето Михайла Старицького за повістю Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом». Єдина Лисенкова опера, яка була поставлена за життя автора.

Опера «Різдвяна ніч» мала три редакції. Перша редакція (1873) представляла собою оперету, друга була здійснена у 1882 р., а третя редакція (1883) — це зріла опера. М. Лисенко визначив оперу «Різдвяна ніч» як лірико-комічну. Опера насичена народно-обрядовими сценами, зокрема сценами колядування, тому здобула назву «опера-колядка».

Розробляючи сценарій опери «Різдвяна ніч», М.Лисенко та М.Старицький посилили жанрово-побутові елементи, збільшили обрядові сцени, ввели нових персонажів, зокрема Одарку, Марусю, Катрю, Грицька, та прибрали з сюжету фантастичні епізоди (чаклунство Солохи і Пацюка, політ Вакули на чорті). Успіх «Різдвяна ніч» мала величезний, вона перевершила всі сподівання. Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно «Різдвяну ніч», оперу давали ще тричі. Київ був переповнений аріями й хоровими співами колядок з «Різдвяної ночі», хоч Різдво минуло давно. У захваті від «Різдвяної ночі» були не лише тонкі шанувальники прекрасного сценічного мистецтва, а й пересічні театрали.

Цікаві факти про оперу "Різдвяна ніч" М.Лисенка

В прем'єрній виставі Оксану грала Ольга Олександрівна О'Коннор-Лисенко — перша дружина Миколи Лисенка. Учасниця вистави, письменниця Олена Пчілка згадувала, що саме таку полтавську дівчину-«чарівниченьку» уявляв собі Гоголь, малюючи постать Оксани в «Ніч перед Різдвом».
Для декорування сцен опери Василь Тарновський надав із власної колекції української старовини хатнє начиння (посуд, рогачі, кочергу, чаплійку, килими), запорозьке вбрання, зброю, сідло, ковальський інструмент, картини Мамая тощо.
Ескізи інтер'єрів світлиць Солохи і Вакули Федора Вовка до першої постановки опери (дуже точні копії) можна побачити в музеї Миколи Лисенка у Києві.
Микола Лисенко сварився через недостатній професійний рівень музичного виконання колядок та інших пісень.
По смерті композитора відбулося кілька постановок, останньою з яких була ефектна вистава Львівської опери з нагоди 150-річчя композитора 1992 року.
Унікальне видання опери Миколи Лисенка «Різдвяна ніч» зберігається у фонді стародруків та спеціальних колекцій Бібліотеки Українського католицького університету. Він налічує 353 сторінки. Виданий у Німеччині у 1883 році.

Культовий фільм Олександра Роу

"Ніч перед Різдвом"

"Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа…", – так починається «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя. Навіть ті, хто не читав знамениту повість, бачили фільм – новорічну кінокласику, першу і поки єдину кіно-екранізацію. Її зняв відомий режисер Олександр Роу більш ніж 60 років тому – у 1961-му, в совєтські часи. Факти про зйомки фільму не менш цікаві і несподівані, аніж гоголівський сюжет про магічну ніч.

Фільми Роу – це самостійне культурне явище, яке ще нікому повторити не вдалося, визнав Стівен Спілберг

Спецефекти фільму похвалив навіть Стівен Спілберг. Коли він дізнався, що і літаючий на спині чорта Вакула, і вареники, які самі прямують до рота і крутяться у мисці сметани, створені у 1961 році, коли не те що комп’ютерної графіки, а й голівудської техніки в радянському кіно не було, він висловив щирий захват. «Фільми Роу – це самостійне культурне явище, яке ще нікому повторити не вдалося», – визнав Спілберг.

У знаменитій сцені з поїданням вареників кіношний Пацюк не ковтав їх, а навпаки, випльовував. І цей процес потім просто перемотали назад. Такий же метод використовували для стрибків Чорта: циркач-дублер насправді стрибав задом наперед з великої висоти. За сюжетом літає у фільмі й Солоха, крадучи з неба зірки і складаючи їх собі в сумку. Зірки у кадрі – це звичайні ялинкові іграшки, підвішені на чорних нитках: якщо уважно придивитися до епізоду, помітно, що Хітяєва-Солоха зриває зірки (і нитки) з видимим зусиллям.

Вокальна робота

Колядуймо, та так гучно, хай вся земля знає,

Що в вертепі в Вифлеємі Христос ся Рождає!

Конкурс знавців музичного мистецтва

Дякую вам за плідну співпрацю протягом семестру.

До зустрічі! Гарних канікул та Веселих, мирних свят!