Авторські пісні й новий живопис
Вітаю на уроці музичного мистецтва! Чи знаєте ви, які пісні називають авторськими? Чи знаєте, як і коли виникли барди? Хто вони? Чи існують барди в Україні? На всі ці запитання я хочу дати вам вичерпну відповідь. Сьогодні запрошую вас познайомитись із творцями авторської пісні, бардами.
В античності бардами називали кельтських співців-поетів, які складали та виконували релігійні й військові гімни, панегірики та сатиричні пісні. Таке визначення дали їм Діодор Сицилійський і Страбон. Пісні бардів сприймалися як магічні. У 1 ст. н. е. галльський, валлійський та ірландський бард мав досить високий статус.
Князь або король, якому адресувались поезії та уславлювалася велич, мав щедро винагородити барда. Діодор Сицилійський стверджував, що мистецтво бардів використовувалося не тільки для того, щоб прославляти чесноти. Барди могли іноді вдаватися до діатриби чи сатири, щоб очорнити супротивників короля чи певних цінностей.
Середньовічні барди були професійними поетами-співаками, мандрівними або придворними. Вони об'єднувалися в цехи, виконували героїчні пісні-балади, бойові, релігійні і сатиричні пісні, елегії та інше. У XV столітті слово «бард» перейшло з шотландської в англійську мову і стало означати «блукаючий музикант». У європейській літературі слово бард стало синонімом поета.
Караваджо. Лютніст.
Ірландські барди становили окрему спадкову касту професійних поетів, співаків та музикантів. Вони здебільшого жили при дворі короля й були не лише співцями, а й літописцями і сатириками, які прославляли свого повелителя та ганьбили його ворогів.
Поняття «бард» стало особливо популярним в епоху романтизму. Давніх бардів оспівували різні поети і письменники, зокрема й Вальтер Скотт. Бардами свого часу називали поетів В. Шекспіра та Р. Бернса.
У колишньому Радянському Союзі бардами стали називати самодіяльних поетів та виконавців авторської пісні (більш сучасний термін, що його використовують в українській мові, — співана поезія) — жанру, що виник у 50-х роках XX ст.
У наш час бардами називають авторів-виконавців авторської пісні.
Цей найдавніший вид творчості, відомий у культурах чи не всіх народів, називають також співаною поезією. Авторську пісню виконують барди або попспіваки і попспівачки.
Праобразами сучасних бардів були давньогрецькі лірники, давньоруські гуслярі, українські кобзарі та подібні поети, які були практично в кожного народу. Подібність, перш за все, полягає в тому, що сучасний бард, які стародавній поет, виконує власні вірші, найчастіше акомпануючи собі на струнному інструменті (як правило, на гітарі). Предтечею української сучасної авторської пісні можна вважати мандрівного філософа, поета-співака Григорія Сковороду, пісні якого дратували владу і церкву, але їх залюбки виконували кобзарі.
Рух українських бардів як явище сформувався наприкінці 1980-х років під час перших фестивалів авторської пісні "Оберіг" та "Червона рута". Українські барди — виконавці пісень (у тому числі власних) у жанрах бардівської пісні, співаної поезії тощо. Виконання пісень ведеться переважно під акомпанемент шестиструнної гітари класичної форми або ж стилізованої під кобзу; трапляються і барди, які акомпанують собі на інших музичних інструментах: фортепіано (Сергій Шишкін), ліра та кобза (Едуард Драч).
Наприкінці 90-х років минулого століття з'явилася «друга хвиля» українських бардів, які виконували гостросоціальні пісні: народні, стрілецькі, повстанські. Сьогодні популярними бардами України є Едуард Драч, Наталка Криничанка, Дмитро Лінартович, Микола Тимчак, Марічка Бурмака, Сергій Шишкін, Віктор Морозов та багато інших.
Сергій Шишкін
Сергій Шишкін - єдиний відомий в Україні бард-піаніст. Його називають одним із засновників української співаної поезії, в якій головну роль відіграє текст. За словами самого барда, таку музику варто слухати насамперед серцем. Лауреат фестивалів «Оберіг», «Червона рута», «Білі вітрила». Засновник фестивалю молодіжної музики «Володимир» у рідному місті Володимирі-Волинському.
Едуард Драч
Едуард Драч - український бандурист, кобзар, лірник, поет, бард і рок-музикант виконує-реконструює традиційний кобзарсько-лірницький репертуар у супроводі вересаївської кобзи, старосвітської бандури та колісної ліри. Значну частину репертуару Е. Драча складають авторські псалми та пісні в народному стилі, так звані «запорозькі пісні», лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псалми та канти, духовна і світська лірика.
Ві́ктор Євге́нович Моро́зов
Український співак, композитор, перекладач. Член Українського ПЕН. Відомий як перекладач серії книг про Гаррі Поттера й засновник перших українських рок-гуртів «Quo vadis» та «Арніка». Один із засновників театру-кабаре «Не журись!». Окрім спільних з «Арнікою», «Смерічкою» та «Не журись!» грамплатівок і аудіокасет, Віктор Морозов разом із групами «Четвертий кут», «Мертвий півень» і «Батяр-Бенд Галичина» записав і видав ряд сольних альбомів.
Марі́я Ві́кторівна Бурма́ка
Марічка Бурмака - українська співачка, Народна артистка України, кандидат філологічних наук. Була активною учасницею практично всіх подій української історії, починаючи з фестивалю «Червона рута» (1989) і «Студентського голодування на Граніті» (1990) до «Помаранчевої Революції» (2004) та «Революції Гідності» (2013—2014).
1997 року Марія отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» (1997), «Із янголом на плечі» (2001), «МІА» (2002), ремікс-версія «I AM» (2003), «№ 9» (2004), «Ми йдемо! Найкраще» (2004). Пісні Бурмаки набули популярності й за кордоном. Хіти «Хто я така є» і «Сонцем небом дощем» звучали на польських fm-радіостанціях.
Василь Жданкін
Український бард, кобзар, бандурист; акомпанує собі на кобзі. Володар «Гран-прі» (1989) першого фестивалю «Червона Рута» у м.Чернівцях. Лауреат фестивалю «Оберіг» (1990, м. Луцьк). У репертуарі — пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігоря Антонича.
Восени 1989 р. на заключному концерті фестивалю «Червона Рута» вперше заспівав «Ще не вмерла України» публічно. В.Жданкін — автор низки музичних творів на власні слова та вірші українських поетів. Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані».
Аналіз музичних творів
Які особливості бардівської пісні вам вдалося розпізнати у прослуханих піснях?
Розкажіть про музичні образи кожної пісні.
Охарактеризуйте тембр кожного виконавця.
Розкажіть про зміст пісень та характерні засоби їхньої музичної виразності.
Вокальна робота
Виконуємо під фонограму пісню Володимира Івасюка "Червона рута". Уявіть себе в студії звукозапису: увімкніть диктофон і запишіть свій спів (соло, дуетом, хором). Оцініть своє виконання у записі, яке з них вам здається найкращим?
Сьогодні пропоную вивчити пісню відомого талановитого українського композитора, виконавця авторської сучасної пісні Тараса Петриненка, "Господи, помилуй нас". Зазвичай автор виступає в дуеті з дружиною Тетяною Горобець.
Руханка з Марічкою Бурмакою
Можна було б згадати про численні фестивалі і толоки, де багато років збираються шанувальники мистецтва української авторської пісні. На щастя, зараз досить просто знайти і послухати ці пісні в Інтернеті навіть не виходячи з дому. Тож за бажання можна знайти щось і собі до душі. Пропоную вам вдома самостійно дослідити історію української авторської пісні та дізнатися про фестивалі й клуби бардів в Україні.
Підсумуємо вивчене:
Кого називали бардами колись і кого - тепер?
Що ви знаєте про історію розвитку бардівської пісні?
Які характерні риси притаманні бардівським пісням?
Хто з українських бардів найбільше запам'ятався?
Яка пісня бардів вас вразила найбільше? Чому?
Запам'ятайте! Важливо!
Різницю між російськими та українськими бардами помітити нескладно. Якщо там, за "порєбріком", основою денаціоналізованої творчості було кримінальне або ж асоціальне буття, суспільне "дно", то натомість у нас барди живляться славним історичним минулим. Їхні тексти теж критичні, пекучі, роз’ятрені і ядучі, але водночас шляхетні, засновані на перемогах (військових, особистих), а не на поразках.
Українські барди неможливі без національних інструментів, чого ніколи не було у росіян. Там і досі бояться слів "нація", "національний", "націоналіст", а за відродження давніх звичаїв і традицій, у тому числі музичних, можна отримати сумнозвісну політичну ст. 282 їхнього кримінального кодексу. Заходившись будувати імперію для поневолених народів Північної Євразії сучасна російська імперія остаточно закріпачила у першу чергу корінне російське населення. Повним ходом реставрується сталінізм і чекізм, в яких немає місця духовному відродженню, тим більше на національній основі.
Дякую за співпрацю. До зустрічі!