11 клас. Урок 25.

Живопис і графіка України 

у ХІХ-XX столітті. 

Вітаю на уроці мистецтва! Продовжимо знайомитись із живописом України. І сьогодні наша увага буде на останні два століття – ХІХ і XX. Цікаві, талановиті постаті, неперевершені твори мистецтва. І я з нетерпінням хочу вам про все це розповісти. 

Штернберг. Аскольдова могила.                

Никифор Дровняк. Композиція без назви (Польща) 

Протягом ХІХ ст. змінюється культурний ландшафт України, поширюються просвітницькі й виникають національно-патріотичні ідеї. Провідними стали такі загальноєвропейські стилі, як романтизм і реалізм.

Штернберг Василь Іванович 

Одним із зачинателів української школи пейзажного і побутового живопису вважають Василя (Вільгельма) Штернберга (1818—1845),

Штернберг. Автопортрет.

Німця за походженням, друга Тараса Шевченка, автора його портретів. Художник захоплювався мальовничою красою України, писав побутові народні сцени.

Штернберг. Автопортрет.

Штернберг. Ярмарок в Україні. 

Штернберг. Садиба Тарновського в Качанівці

Нова епоха висуває новий тип митця — громадського діяча з ідеалами демократизму та народності. Вищим взірцем такого митця-громадянина став видатний український мислитель, поет і художник Тарас Шевченко. 

Як художник і графік він зажив слави раніше за Шевченка-поета. Відомо, що у 1860 р. рішенням ради Петербурзької академії мистецтв Т. Шевченка удостоїли почесного звання академіка гравюри. Романтичні риси його творчості виявляються у зверненні до історичного минулого, пам’яток старовини, внутрішнього світу людини. У живописних творах різних жанрів — побутовому, історичному, пейзажному, портретному — Т. Шевченко прагнув передати настрій, емоційне співпереживання, долі простих людей.

Шевченко. Автопортрет.                           Шевченко. Почаївська лавра зі сходу.                      Шевченко.  Байгуші.

Значний вплив на українських художників тієї доби мала діяльність Товариства пересувних виставок, спрямована на утвердження реалізму в мистецтві. 

У станковому живописі активно розвивалися різні жанри. Історичній темі козацтва присвячено твори Фотія Красицького (1873—1944). Побутовий жанр став провідним у творчості Костянтина Трутовського (1826—1893) і Миколи Пимоненка (1862—1912), які створили своєрідну живописну енциклопедію української обрядовості, побуту і праці селян, людських стосунків.

Становлення пейзажного жанру в українському малярстві 

Становлення пейзажного жанру в українському малярстві пов’язане з творчістю Володимира Орловського, Петра Левченка, Сергія Світославського, Архипа Куїнджі та інших. Майстерність пейзажистів зростала зокрема й завдяки використанню пленерного живопису.

Найяскравішою зіркою пейзажного жанру був 

уродженець Харкова Сергій Васильківський (1854—1917), 

твори якого здобули європейське визнання. 

Спадщина митця налічує понад три тисячі полотен. Він належав до небагатьох художників, які мали право поза конкурсом виставляти свої картини у Паризькому салоні. С. Васильківського — нащадка козацького роду — захоплювала тема козацтва. Європейські стильові віяння і, зокрема, живописні відкриття імпресіоністів справили помітний вплив на творчість М. Бурачека, О. Мурашка та інших.

Сергій Васильківський. Церква в Суботові.  

Сергій Васильківський. Захід сонця над озером. 

Микола Бурачек.    Михайлівський собор.

Микола Бурачек. Натюрморт з червоними й жовтими квітами. 

Видатний живописець, учень І. Рєпіна, один із засновників Української академії мистецтв Олександр Мурашко (1875—1919) у молоді роки жив у Парижі, де здобув визнання і став відомим європейським художником. 

У цей період він створив серію картин, на яких зобразив чарівних парижанок на вечірніх вулицях та у кав’ярнях. У живописі митець прагнув досягти колористичної виразності, його захоплювала стихія кольору, але це аж ніяк не применшувало психологічну глибину образів. У портретах блискуче виявився талант митця і як колориста, і як психолога.

З історії шедевру: Картина «Дівчина в червоному капелюсі» належить до шедеврів портретного жанру. Яскравий червоний колір капелюха контрастує з чорним вбранням дівчини, створюючи дзвінкий живописний акцент. Енергія червоного кольору притягує увагу до обличчя молодої красуні, яке світиться спокоєм і зосередженістю, до її глибоких чорних очей. 

(Увага: картина є в переліку пам’яток на ЗНО)

Мурашко. Дівчина в червоному капелюсі.

Мистецтво ХХ століття.

Протягом XX ст. деякі українські митці продовжували розвивати реалістичні традиції в мистецтві, інші долучилися до інноваційних пошуків, зокрема до авангардних течій: модерн, кубізм, футуризм, абстракціонізм тощо. Універсальністю обдарування, глибоким знанням традицій, своєрідністю трактування стилю модерн вирізняється графічна спадщина Георгія Нарбута (1886—1920). Митець працював у царині силуету, шрифтової композиції, книжкової ілюстрації, геральдики, естампа; був творцем українського державного герба, печатки, банкнот, марок.

Нарбут. Українська абетка.

Харківський художник-конструктивіст Василь Єрмілов (1894—1968) є автором різних проектів з промислової графіки. Він малював обкладинки книжок і журналів, плакати, створював нові шрифти, ескізи упаковок, марок.

Єрмілов.  Дама з віялом.

Єрмілов. Гітара.

Єрмілов. Обклад. журналу Авангард. 

Низку станкових робіт та ілюстрацій до творів класичної літератури створили М. Дерегус, В. Касіян, В. Лопата, Георгій і Сергій Якутовичі, представники української діаспори М. Левицький і Я. Гніздовський.

Цікавий факт: одна із картин Якова Гніздовського була окрасою кабінету президента США Кеннеді, і ще декілька - придбала для себе дружина президента Кеннеді.

У плеяді графіків вирізняється блискучою майстерністю Анатолій Базилевич (1926—2005). У його оформленні «Енеїду» І. Котляревського перевидавали 17 разів! Образ Енея привертав увагу й інших митців, кожному з яких притаманна індивідуальна манера трактування класичного персонажа.

Базилевич.«Енеїда».

Базилевич.«Енеїда».

Базилевич. «Енеїда».

Базилевич.«Енеїда».

Напрями модернізму мали відчутний відгомін в індивідуальній манері самовираження українських художників-авангардистів О. Богомазова, О. Екстер, А. Петрицького, К. Малевича, О. Новаківського, Ф. Кричевського, Д. Бурлюка, В. Баранова-Росіне. Оригінальні твори останнього з цих митців зберігаються в найпрестижніших музеях, і аукціонні ціни на них переступили мільйонну позначку.

Одним із перших абстракціоністів був видатний художник Казимир Малевич (1878—1935), засновник супрематизму, хоча він не обмежувався рамками цих стилів і писав також фігуративні картини філософського змісту.

К.Малевич. Автопортрет.  

К.Малевич. Спортсмени.

Творчості Анатоля Петрицького (1895—1964) притаманні авангардні пошуки в живописі, театрально-декораційному мистецтві. Картина «Інваліди» у 20-х роках минулого століття була відомою в Європі. Вона відображала трагічні наслідки війни, вражала гостротою сюжету й експресією. Художник створив галерею портретів діячів української культури, більшість із яких були знищені.

Петрицький. Харків.  Парк у Харкові.

Петрицький. Харків. Жаткінський провулок узимку. 

Визначним твором українського живопису і зразком модернізму є триптих «Життя» Федора Кричевського (1879—1947). 

У полотні автор висвітлює вічні теми: любов, надбання і втрата. Глибокий за змістом твір передає гаму людських почуттів від радості до суму. Композиційні й живописні засоби наближають триптих до монументального мистецтва — фрески. Деякі риси індивідуального стилю автора суголосні з релігійним живописом: площинність зображення, локальні фарби, порожнє тло. Ф. Кричевський збагачує живопис модерним трактуванням ритміки виразних ліній і площин. (Увага: Триптих також є у пам’ятках на ЗНО (НМТ)).

Федір Кричевський. Триптих «Життя» (Кохання. Сім’я. Повернення)

Нові обрії відкрила школа монументального живопису Михайла Бойчука (1882—1939), який започаткував напрям неовізантизм. 

Художник і його послідовники поєднали давні національні традиції (фрески, іконопис) із новітніми світовими досягненнями в галузі живопису. «Бойчукісти» прагнули реформувати мистецтво, називаючи себе «зодчими всесвіту», які творять великий національний стиль. Проте не судилося… У 1930-х роках майже всі їхні твори були знищені, а М. Бойчук, його учні, брат Тимофій і дружина Софія репресовані.

Михайло Бойчук. Тайна вечеря

Після експонування творів Тимофія Бойчука (уже по його смерті) у 1928-му році на Венеційському бієнале мистецька критика назвала його «українським Гогеном». Аж ніяк не даремно. Попри те, що після жорстоких репресій проти Михайла Бойчука та бойчукізму з творів Тимофія Бойчука вціліло тільки дещо, бачимо, що художником він міг стати справді потужним. Зрештою,  таким  був. Недаремно три його роботи ще від початку ‘90-х включені до постійної експозиції Національного художнього музею у Києві.

Тимофій Бойчук.  Жінки біля яблуні. 

Тимофій Бойчук. Жінки торгують насінням.

Спадщина живописця європейського масштабу Миколи Глущенка (1901—1977) охоплює різні жанри: пейзажі, портрети, натюрморти. Під час навчання і тривалого життя за кордоном художник захоплювався імпресіоністичними та експресіоністичними пошуками. Пейзажі, портрети та натюрморти в дусі постімпресіоністів писав представник української діаспори в Парижі Василь Хмелюк.

Микола Глущенко. Зима.

Микола Глущенко. Зима.

Василь Хмелюк. Квіти.

Василь Хмелюк. Квіти.

Європейські традиції, насамперед естетика модернізму, значно вплинули на становлення львівської живописної школи, яку представляли Олекса Новаківський, Олена Кульчицька, Роман Сельський. У пейзажах рідної Гуцульщини яскраво виявилася імпресіоністична манера живопису Івана Труша, хоча він писав картини в різних жанрах. Художник дружив з І. Франком і створив більше десяти портретів письменника.

Новаківський. Автопортрет з дружиною. 

Новаківський. Собор Св. Юра.

Після доби «розстріляного Відродження» панівною тенденцією в українському мистецтві став соціалістичний реалізм, який офіційно насаджували під гаслом «мистецтво має бути зрозумілим широким масам». Це призвело до заборони свободи творчості, припинення інновацій. Проте навіть у цих умовах найкращі українські художники прагнули відійти від прямолінійного копіювання життя і зверталися до народних джерел, символічних образів, виразної декоративності. Це — Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Іван-Валентин Задорожний, Феодосій Гуменюк, а також провідні митці закарпатської школи Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло, Володимир Микита.

Т. Яблонська. Автопортрет в укр. костюмі

Тетяна Яблонська. Стара Флоренція

Яблонська. Хліб.

Багатогранний живопис Віктора Зарецького (1925—1990) — станковий і монументальний — неможливо вписати у межі певного напряму. Самобутність його живописної мови незаперечна. 

Стиль митця нерідко порівнюють із творчістю Г. Клімта, акцентуючи витончене орнаментальне декорування картин, шляхетні риси жінок на портретах, фантастичність золотих кольорів. Проте митець спирається на колористику й орнаментику українського народного мистецтва.

Поряд із професійним (академічним) живописом розвивається народне мистецтво, 

представлене блискучою плеядою талановитих майстрів. 

Вражає неповторністю стиль живопису видатної народної художниці Катерини Білокур (1900— 1961). Розмаїття форм і кольорів у її квіткових композиціях заворожує своєю гармонією і майже неземною красою. «Геніальною українкою» назвав Пабло Пікассо Марію Приймаченко (1909—1997), вражений її фантастичними мальовничими образами. З-поміж них більшість оптимістичні («Свято», «Весілля»), є і драматичні («Загроза війни»). 

Катерина Білокур. Квіти.

М.Приймаченко. Звір гуляє. 

М.Приймаченко. Жар-птиця

Усесвітнє визнання здобув Іван Марчук, доробок якого налічує близько 5000 творів. Художник виробив метод, який назвав пльонтанізм: зображення ніби сплетені з безмежної кількості чудернацьких ниток. І. Марчук потрапив до рейтингу «Сто геніїв сучасності», який уклала британська газета The Daily Telegraph.

На сучасному етапі відбувається інтенсивний пошук нових форм мистецтва, які виходять за межі традиційної картини. Звичними вже стали асамбляж, інсталяція, перформанс. Образотворче мистецтво ніби прагне злитися з іншими видами художньої творчості, насамперед музикою і театром. Комп’ютерна графіка впевнено проникає майже в усі сфери діяльності: рекламу, дизайн, промисловість, кінематографію.

Підсумовуємо вивчене з теми «Живопис України». 

Питання для самоконтролю.

Мистецький практикум:

Створіть Мистецький проект із комп’ютерною презентацією (теми на вибір): «Мистецька Шевченкіана», «Двовзори Олега Шупляка», «Майстри народного живопису», «Український авангард», «Славетні українці у світовому мистецтві».

Дякую за співпрацю. До зустрічі!