11 клас. Урок 13.

Італія – батьківщина оперного мистецтва. Польща і Угорщина – вершини музичного романтизму.

Вітаю на уроці мистецтва! Продовжуючи тему європейської музики, сьогодні на уроці ми поговоримо про оперу та мистецтво романтизму.

Епоха Ренесансу мала розмаїття світських жанрів, що й дотепер побутують у мистецтві, щонайперше — оперу. Ці перші «драми на музику» виникли у Флоренції, на батьківщині Данте, творця безсмертної «Божественної комедії». 

Стилю Джузеппе Верді притаманні риси як романтизму, так і реалізму. Його оперні мелодії часто ставали в Італії народними піснями.

Перегляньте жартівливе відео у виконанні колективу Андре Ріє «Каватина Фігаро» з опери «Севільський цирюльник» Россіні:

У виконанні цього ж колективу переглянь відео з хором «Ти прекрасна, о земле кохана» з опери Дж. Верді «Набукко»:

Опери італійських композиторів, а також представників інших країн ставили в міланському театрі Ла Скала. Це унікальний центр музичної культури світу, який не випадково виник саме на батьківщині бельканто. Для майстрів цього стилю характерні не тільки краса голосу, а й віртуозна вокальна техніка, висока культура співу, глибоке проникнення у психологію музичного образу, експресивність і артистизм виконання.

Найвидатнішими майстрами бельканто були Енріко Карузо та Лучано Паваротті. Видатний диригент Ла Скала Артуро Тосканіні поставив 26 нових опер. Жоден театр світу не мав такого репертуару. В театрі Ла Скала співала й видатна українська співачка Соломія Крушельницька.

Послухайте відомі арії у виконанні найвидатніших співаків, майстрів бельканто:

• Схарактеризуйте особливості голосу і вокальної майстерності видатних співаків.

Основоположником музичного романтизму вважають німецького композитора Франца Шуберта (1797—1828), який у жанр ліричної пісні вдихнув дух новаторства і розкрив у простих задушевних мелодіях внутрішній світ людини (приміром, знаменита «Вранішня серенада»).

Проте найбільшого визнання романтизм набув у творчості польського композитора Фредеріка Шопена і угорця Ференца Ліста.

Творчість Фредеріка Шопена (1810—1849) належить до вершин світової музичної культури. В його особистості дивовижно поєдналися два обдаровання — композиторське і виконавське. Він став засновником польської класичної музики, створивши шедеври в різних фортепіанних жанрах, і уславився як геніальний піаніст. Композитор віддав своє серце польській культурі. У музиці Шопена — то ліричній, то драматичній, то трагічній, новій з огляду на музичну мову — слов’янська задушевність і смуток поєднані з виявом патріотичних почуттів. Доля композитора склалася неоднозначно: він палко любив свою батьківщину, однак усе зріле життя провів на чужині. 

Незважаючи на це, Шопен залишився глибоко національним польським композитором. У музиці великого романтика поєднувалися і краса мелодій Моцарта, і драматизм Бетховена, і суворість Баха. На відміну від багатьох своїх попередників і сучасників Ф. Шопен не писав опер або симфоній. Він став душею фортепіано, а воно — виразником його душі. Усі свої невисловлені емоції, особливо почуття самотності, безмежного смутку і розпачу, які не полишали його на чужині, він втілив у музиці. Ф. Шопен писав музичні твори на основі польських народних пісень і танців — мазурки, полонезу, які слухав ще в ранньому дитинстві.

Послухайте Полонез Ля-мажор Шопена, перекладений для виконання оркестром. Пригадайте, чи вам знайома його мелодія? 

Шопен — творець романтичних жанрів чистої (непрограмної) музики, зокрема балад, скерцо, фантазій. Він не давав їм назв, а тільки номери. Як і всіх композиторів-романтиків, маестро приваблював жанр ноктюрна. Однак він виходить за традиційні жанрові межі, наповнює ліричні струмені «нічної музики» драматизмом.

Уперше в музиці Шопен створив цикл із 24 прелюдій у всіх мажорних і мінорних тональностях. У цих мініатюрах багатство настроїв і відтінки почуттів: сумні, задумливо-меланхолійні, скорботні, урочисті, танцювальні, бурхливі, співучі й речитативно-декламаційні… Новаторством пройняті шопенівські мелодії, гармонії, форми, у яких композитор випередив свою епоху. Те, що Шопен зробив у галузі фортепіано, можна порівняти тільки з новаторством знаменитого італійського романтика Нікколо Паганіні в царині скрипкового мистецтва.

Цей знаменитий каприс так часто люблять виконувати музиканти, що він звучить сьогодні дуже часто навіть в рок-обробках, різних аранжуваннях. Одну з них ми теж послухаємо:

Угорський композитор і піаніст Ференц Ліст (1811— 1886) увійшов в історію музичної культури як творець нового піаністичного напряму — концертного. Він першим почав турне містами Європи з публічними сольними виступами й заслужив визнання публіки як піаніст-віртуоз і блискучий імпровізатор. Унікальною виконавською майстерністю Ліст довів, що фортепіано має виразні можливості цілого оркестру. Як і у всіх романтиків, музика Ліста просякнута національним колоритом.

З романтичними новаціями Ліста в музичну культуру прийшла музично-літературна програмність, яку композитор називав «оновленням музики через зв’язок із поезією». Також — фантастика («Мефісто-вальс», «Фауст-симфонія»), візуальна образність (п’єса «Мислитель» за скульптурою О. Родена). Пафос романтичного героя, експресія, що проникливо звучить у ноктюрні «Мрії кохання», притаманні композиціям Ф. Ліста.

• Порівняйте ноктюрни двох композиторів.

• Визначте спільні риси романтичного стилю та ознаки його авторської інтерпретації.

• Який із двох ноктюрнів ви б обрали для слухання, коли потрібно поліпшити свій настрій?

• Чи відомо вам, що Ференц Ліст, піаніст зі світовим ім’ям, гастролював в Україні? Поцікавтеся і дослідіть самостійно, де саме відбувалися його концерти і з якими подіями особистого життя вони були пов’язані. (підказка: тут точно є слід великого кохання!)

І на завершення уроку підсумуємо вивчене з іграми. Цього разу на вас чекають гра-анаграма «Співацькі голоси» та захоплююча гра «Вполюй крота» (знайди музичні інструменти). Успіхів!

Дякую за співпрацю. До зустрічі!