9 клас. Урок 5.

Символізм  у  музиці

Вітаю на уроці мистецтва! Часто виникає питання: чи є підстави говорити про символізм у музиці? Відповідь — позитивна. Хоча деякі дослідники вважають, що в музиці не виник цей стиль, і його риси проявилися лише опосередковано. Символізм, стверджуючи себе як мистецтво надзвичайне, магічне, якому притаманні туманність і невизначеність, знайшов відгук у творчості композиторів. У певному сенсі музика за своєю природою є мистецтвом символічним, тому не дивно, що символ — «чуйний носій духовних смислів» — знаходить у ній адекватну цьому стилю мову. 

Одним з основоположників музичного символізму вважають німецького композитора Ріхарда Вагнера, останнього з великих романтиків, оперні шедеври якого сповнені символіки. 

Формальна ознака символізму в музиці полягала в розквіті жанру симфонічної поеми. Ця форма програмної музики покликана невимовно і безпосередньо висловлювати стан душі. Наприклад, у Ференца Ліста, окрім драматичних поем («Мазепа»), є твори, що по духу наближені до символізму, тому що в них тема визначається не сюжетом, а враженнями («Прелюди»). 

Символістські настрої відчутні й у деяких творах Яна Сібеліуса. Фінський композитор шведського походження неодноразово звертався до жанру симфонічної поеми (легенди, балади) за карело-фінськими сказаннями або сюжетами давньогрецької міфології. У них відповідно до символічних образів композитор створює фантастичний оркестровий колорит («Океаніди»). 

Вплив символізму виразно виявився в пізніх творах Сергія Рахманінова, наприклад, у знаменитій симфонічній поемі «Острів мертвих». Її створено під враженням від картини відомого швейцарського художника-символіста Арнольда Бекліна. Атмосферу музики визначає містичний сюжет картини, на якій зображено човен з веслярем і фігурою, закутаною в білу тканину. Човен наближається до острівця з кипарисами між кам’яних скель (ці дерева в Південній Європі асоціюються з трауром). Головні мотиви поеми — невідворотність смерті й жага життя. 

Отже, до джерел символізму в музиці належать новаторські пошуки представників пізнього романтизму

Відомий литовський художник і композитор Мікалоюс Чюрльоніс (1875-1911) сприяв розквіту європейського символізму і в образотворчому, і в музичному мистецтві. Найхарактернішою рисою творчості митця є синтез мистецтв і пошуки аналогій музики й живопису. У його картинах ознаки символізму поєднуються з елементами модерну, народного мистецтва, японської, єгипетської, індійської культур. Це виразно виявилося в жанрі сонати, запозиченого з музики («Соната Сонця», «Соната весни», «Соната моря» таін.), циклах «Створення світу» і «Знаки зодіаку». Композитор писав симфонічні поеми, кантати, п’єси для фортепіано. 

Символістська музика, яка прагне до яскравої виразності, стикається у своїх пошуках з іншими стильовими явищами, насамперед з імпресіонізмом. До символістів зараховують французького композитора Габріеля Форе (1845-1924), який створив першу версію музики до поеми М. Метерлінка «Пеллеас і Мелісанда». Згодом виникли інші музичні прочитання цієї поезії: Ян Сібеліус написав музику до драми, Клод Дебюссі — оперу, Арнольд Шенберг — симфонічну поему. Творчість Форе пов’язує епоху класиків і романтиків із періодом музичного імпресіонізму. Музична мова митця з багатьма ліричними відтінками нагадувала витончений картинний звукопис імпресіоністів. 

Символістські пошуки в музичному мистецтві найяскравіше репрезентує творчість Олександра Скрябіна (1872-1915). Художньо-світоглядні погляди композитора мають багато точок дотику з установками символізму (ідеєю орфізму, уявленням про космічну єдність людства, поглядом на творчість як пророче служіння митця, що межує з месіанством). У його музичних образах-символах і в програмних коментарях до власних творів, суголосних сучасним поетам-символістам, відчутна напруженість найтонших переживань і загального емоційного тону. Наприкінці XIX — початку XX ст. зростає зацікавленість митців синестезією. О. Скрябін, який мав від природи кольоровий слух, не пройшов повз ці інноваційні експерименти. Він створив «Прометея» (Поему вогню). Це не античний міф про героя Прометея, адже скрябінська поема не має авторської програми. Задум твору символічний, а зміст достатньо абстрактний і багатоплановий. Відповідно композитор обрав незвичайний склад виконавців: симфонічний оркестр, фортепіано, орган, хор, а також партію світла. Вона супроводжує музичний розвиток зміною кольорових хвиль, що освітлюють зал під час звучання музики. 

Таким чином, символісти радикально змінили не тільки різні види мистецтва, а й саме ставлення до нього. Експериментаторський характер їхньої творчості, прагнення до новаторства стали зразком для більшості сучасних напрямів мистецтва. 

Ігрова сторінка

Дякую за співпрацю. До зустрічі.