8 клас. Урок 27.

Вітаю, друзі! Сьогодні на вас чекає знайомство з новим стилем мистецтва. Відгадайте ребус, щоб дізнатися його назву:

Так, цілком правильно. Сьогодні тема нашого уроку -

Стиль романтизм

Наприкінці XVIII століття в Німеччині, Великій Британії та Франції виник новий ідейний рух у літературі й мистецтві — романтизм. Згодом він поширився в російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи, Північної та Південної Америки.

Мандруємо в часі:

епоха романтизм

Епоха романтизм.mp3

Назва течії «романтизм» виникла від співзвучних слів різних мов: romantisme (Франція), romance (Іспанія), romantic (Англія). Характерними ознаками романтизму є відмова від суворої нормативності в художній творчості, заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, акцент на почуттях та внутрішніх переживаннях людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу», наявність провідних мотивів самотності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизм творів і захоплення фольклором.

Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг. Романтизм призвів до формування романтичного світогляду та романтичного стилю в усіх видах мистецтва, надав митцям можливості для прояву творчості, став поштовхом для розвитку історичної та філологічної наук, звільнив літературу від обов’язкових правил трьох єдностей і зумовив виникнення нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.

Архітектура

В архітектурі романтизм не виробив єдиного стилю, а представляв собою сукупність «романтичних» рис і появу нових напрямів архітектури: в Британії — це неоготика, в інших країнах — романтичний історизм, неогрецький, неовізантійський та інші напрями.

Нові архітектурні напрями

І. Штейндль. Будинок Парламенту Угорщини. 1885–1904 рр. Будапешт

Т. Фуллер, Ч. Джонс. Комплекс будівель Парламенту в Оттаві. II пол. XIX ст. Канада

А. Лангер. Маріацький костел (церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії). 1861–1870 рр. Катовіце, Польща

Й.Д. Магінніс. Бостонський коледж. Поч. XX ст. США

К. Кліфельд. Бібліотека Академії наук. 1902–1904 рр. Гданськ, Польща

О. Померанцев. Храм-пам’ятник Св. Олександра Невського. 1882–1912 рр. Софія, Болгарія

Храм Св. Олександра Невського, кафедральний собор патріарха Болгарської православної церкви, зведений у неовізантійському стилі за проєктом учня італійських архітекторів Олександра Померанцева. Храм розташований у центрі Софії на площі Олександра Невського і є своєрідною візитівкою столиці Болгарії. Фасад собору облицьований білим каменем, вхідні двері зроблені з дуба, а куполи — позолочені.

Типи новітніх споруд

Поява нових будівельних матеріалів та винайдення ефективних способів з’єднання металевих конструкцій (Англія, Франція) сприяли виникненню складних архітектурних форм, силуетів та композицій, основою для яких стала готика.

Довжина першого чавунного моста, зведеного в Англії 1779 р. через річку Северн, становила лише 30 м, а вже наприкінці століття з’явилися мости завдовжки понад 70 м. Чавун почали використовувати і під час будівництва каркасів для споруд, а у 80-х роках XVIII ст. досить поширеними стали чавунні конструкції соборів.

Т.Ф. Прітчард. Залізний, або Чавунний міст. 1775–1779 рр. Великобританія

Парк Монсо. Париж.

У садово-парковій архітектурі часів романтизму домінують штучні водойми і водоспади. Будівлі оточують альтанки, арки, стилізовані під старовину веж із перевагою пастельних тонів. В інтер’єрах увагу приділяють фольклорним формам і природним матеріалам — дикому каменю, необтесаному дереву тощо.

Парк палацу Шенбрунн

Парк Олександрія

Парк Софіївка

Скульптура романтизму

Для скульптури доби романтизму характерними є пошуки нових засобів виразності, емоційна напруженість композицій. Найбільш сприятливі умови для розвитку пластичного мистецтва склалися у Франції.

Поштовхом для цього стала кампанія з будівництва тріумфальних і суспільно значущих громадських споруд, бурхливий розвиток торгівлі попри війни та революції, практика всесвітніх виставок, на які зважилась буржуазія, переконана у власній могутності. Так, скульптор Ежен Гійом у 1867 році виконав замовлення на сім погрудь Наполеона Бонапарта в різні періоди його життя — від юності до поразки в політичній кар’єрі.

Гійом. Бетховен

Гійом. Алегорія Інструментальна музика

Гійом. Алегорія науки

Гійом. Поетеса Сафо божок Ерот

Гійом. Анакреон

Скульптура Франції XIX ст. розвивалася під сильним цензурним і політичним тиском. Наприкінці XVIII ст. особливою популярністю користувався майстер скульптурного портрета Жан-Антуан Гудон, який працював на замовлення вищих сановників, деяких діячів революції та нової військової аристократії Наполеона І.

Гудон. Змерзла дівчина

Гудон. Морфей.

Гудон. Портрет Фултона

Гудон. Погруддя Луїзи Броньяр

Гудон. Вольтер сидить у кріслі

Гудон. Бюст Бенджаміна Франкліна

На початку XIX ст. у скульптурі утвердився наполеонівський ампір — пафосний, офіційний і доволі символічний стиль, у якому творили Антуан-Дені Шоде, П’єр Картельє, Жозеф Шинар. Митці отримували замовлення на оздоблення тріумфальних арок, виготовлення бюстів військових і державних діячів та численних офіційних портретів диктатора Наполеона.

А.Д. Шоде. «Наполеон-законодавець». Поч. XIX ст.

Ж. Шинар. «Карабінер». 1806–1808 рр.

А.Д. Шоде. «Гомер». 1806 р.

Ф. Рюд. «Жанна д’Арк». 1852 р.

Знаменита скульптурна група «Марсельєза» Франсуа Рюда стала як головним твором самого митця, так і визначним зразком французької монументальної пластики XIX століття. Скульптор зобразив драматичну сцену героїчного пориву всього народу Франції, що піднявся на захист своєї країни і здобутків революції.

Фронтон знаменитого Пантеону в Парижі прикрашений скульптурною групою, в центрі якої — алегорія Батьківщини. Вона увінчує видатних людей лавровими вінцями, які їй простягає Свобода, а Історія записує їхні імена. Напис на фронтоні гласить: «Славетним людям — вдячна Батьківщина».

Розгляньте скульптурні портрети доби романтизму. Твори якого стилю вони вам нагадують? Поясніть, чому.

Підсумуємо вивчене:

Дякую за співпрацю. До зустрічі!