11 клас. Урок 6.

Мистецтво скульптури в епохах Середньовіччя, Ренесансу та бароко.

Вітаю на уроці мистецтва!

"Скульптура - це мистецтво розуму." – це слова видатного митця – художника, скульптора, графіка Пабло Пікассо. І це дуже влучні, правдиві слова. Мистецтво скульптури захоплює, воно відображає почуття людей, прикрашає життя навколо і вимагає роздумів, аналізу та розуміння.

Загреб. Скульптура на фасаді  Катедрального костелу Вознесіння Діви Марії.

Сьогодні ми продовжуємо знайомитись із європейською скульптурою. Ви дізнаєтесь, як саме розвивалося це мистецтво в епоху Середньовіччя, Ренесансу та бароко.

Скульптура Середньовіччя

Християнська релігія і світогляд визначили своєрідність європейської середньовічної скульптури, котра стала частиною соборів романського стилю. Звідси її символічність, умовність прийомів і стилізація форм. В зображенні фігур пропорції порушувались, складки одягу трактувались довільно, незалежно від пластики тіла. Фігури розташовувались у просторі, що позбавлений глибини, між ними не відчувається відстань. Фігури різномасштабні, їхнє трактування залежить від форм самої архітектури. Під романською скульптурою найчастіше маються на увазі рельєфи, що прикрашають тимпани (напівкруглі склепіння над входами), а також капітелі колон і декоративні обрамлення стін. Поза храмом немає скульптури - раннє християнство Західної Європи страшилося повернення ідолопоклонства, тому сама храмова скульптура з'являється досить пізно.

Мистецтву романської скульптури властива груба, але завжди гостра виразність, багато реалістичних деталей. Правда, був також суттєвий мінус в цей час: митцям не дозволялося відступати від затверджених канонів, по суті скульптори створювали копії затверджених релігією оригіналів, хоча проявляли свій талант у технічному виконанні. Також це були анонімні твори (пригадайте, в архітектурі ми теж не знаємо імен авторів цієї епохи), авторство вже відоме в творчості скульпторів  Відродження.

У мистецтві готики скульптура також відіграє дуже помітну роль, «олюднюючи» архітектуру. Статуї святих, апостолів, пророків, фантастичних істот, а деколи й реальних осіб, заповнюють портали, ніші, виступи карнизів.

У готиці з'являється принцип єднання всіх мистецтв, підпорядкованих основним формам архітектурних конструкцій. Скульптура хоч і виступає з кам'яної маси будівлі, але залишається її частиною. Статуї померлих, що повстають на Страшний суд, пророків, євангелістів продовжують вертикалі колон та арки порталів. Разом вони утворюють єдиний естетичний ансамбль готичної архітектури.

Скульптура Реймського собору. Франція. Усміхнений ангел.

Скульптура Кельнського собору. Німеччина.

Скульптура Кельнського собору. Німеччина 

В епоху середньовіччя скульптура активно взаємодіє з архітектурою, адже у багатьох країнах Європи готичні храми були прикрашені скульптурними зображеннями, що передавали напружене духовне життя. Цей принцип у подальшому буде цікаво використаний при спорудженні Собору Паризької Богоматері.

Скульптура Нотр-Даму. Франція.

Скульптура Реймського собору. Франція.

Скульптура на фасаді Реймського собору. Франція.

Надзвичайне піднесення мистецтва скульптури пов'язане з італійським Відродженням. 

Скульптурні твори Донателло (1386– 1466) – статуї пророка та полководця Гаттамелати – і особливо роботи Мікеланджело Буонарроті – «Вакх». «Давид», «П'єта» – є шедеврами світової скульптури.

Мікеланджело. П'єта.

Мікеланджело. Давид.

Мікеланджело. Мойсей.

Важливе місце у спадщині Мікеланджело посідає і поетична творчість. Вірші та сонети, що були написані ним, зайняли гідне місце поряд з шедеврами поезії доби Відродження. У поетичній формі митець розкрив велику таємницю мистецтва скульптури, що сприймається сьогодні як своєрідний заповіт нащадкам.

Творчість Мікеланджело – блискучий приклад синтезу архітектури, скульптури та живопису, яскравим взірцем якого була гробниця сім'ї Медічі. Кращі статуї гробниці – це скульптура Мойсея та фігури двох скутих рабів, один з яких розриває пута, а другий, не витримавши випробувань, вмирає. Проте навіть переможений герой в інтерпретації великого Мікеланджело сприймається як сильна і прекрасна особистість. 

У творчості цього скульптора домінує мімесистичний підхід, який яскраво виявляється і у більш метафоричних роботах великого митця, зокрема у його скульптурних зображеннях «Ранок» і «Вечір». Ці твори Мікеланджело несуть глибинне смислове навантаження і символізують загальнофілософські поняття «смерті» та «народження».

Твори провідних митців італійського Відродження мали значний вплив на подальший розвиток мистецтва скульптури у країнах Європи. Так, до речі, навіть у XVI ст. в Україні набуває великої популярності скульптурний портрет, який був поширений у вигляді надгробних пам'ятників і тісно пов'язаний з епохою італійського Відродження.

Унів. Копія надгробку Олександра Ванька Лагодовського

Скульптура бароко.

Бароко. Виникнення цього напряму пов'язано з XVI – XVII ст. Йому притаманне зовнішнє вираження людської пристрасті, що знайшло своє втілення у творчості Джованні Лоренцо Берніні  (1598–1680), зокрема в його відомих роботах – статуї «Давид» та фонтані «Чотирьох рік». Працюючи над статуями фонтана, що символізували собою чотири ріки світу: Ганг (Азія), Ніл (Африка), Дунай (Європа) та Ріо дела Плата (Південна Америка), скульптор, безперечно, відштовхувався від скульптурних фігур Мікеланджело, що прикрашали гробницю Медічі. Проте це ніяк не зменшує значення творчості Д. Берніні, який багато зробив для розвитку мистецтва скульптури.

Лоренцо Берніні. Давид.

Лоренцо Берніні. "Екстаз блаженної Людовіки Альбертоні"

«Я переміг мармур і зробив його гнучким, як віск, і цим самим зміг певною мірою об’єднати скульптуру з живописом», – говорив Лоренцо Берніні – італійський художник, який був найвидатнішим скульптором і геніальним архітектором XVII століття. Він створив стиль бароко в скульптурі. У своїх шедеврах Берніні вдалося синтезувати скульптуру, живопис і архітектуру в єдине концептуальне і візуальне ціле. Окрім того, він був Генієм найширшого діапазону. Він писав і ставив п’єси, проектував декорації і грав в них. Його роботи характеризуються масштабністю, розкішшю, пластичністю форм, стрімкістю рухів і сміливістю перспективи. Віртуозно обробляючи мармур, Берніні «оживляв» свої скульптури, імітуючи м’якість плоті та блиск шкіри. Про Берніні можна сміливо сказати, що він був суперзіркою XVII століття.

Скульптура стала невід’ємною складовою архітектури бароко, надаючи динамічної виразності церквам, палацам, павільйонам, фонтанам. Німеччина безперечно пишається комплексом Цвінґер, щедро прикрашеним статуями й декоративними рельєфами, картушами з гербами й химерними маскаронами.

Купальня німф у Цвінгері. Німеччина.

Купальня німф у Цвінгері. Німеччина.

Скульптура Рококо.

Доба рококо привнесла в мистецтво скульптури нові образні типажі. Скульптори створювали безліч витончених чоловічих і жіночих статуй і бюстів, статуетки німф і фавнів. 

Ідеалом краси став «Амур» Етьєна Моріса Фальконе (1716—1791). Відомо, що майстер сам створив близько десятка подібних робіт, ще й передавав замовлення учням і колегам.

Отже, можемо зробити висновок, що скульптура Європи протягом античних часів, середньовіччя і потім Ренесансу досягла значних вершин, стала зразком і прикладом для наслідування, мотивацією до творчості митцям у наступні епохи, які я з вами розгляну на наступному уроці.

Пропоную повторити вивчене з іграми і пазлами:

Практична робота: Оберіть дуже відомі й знакові для Європи скульптури, які варто розмістити на євробанкнотах. Зробіть ескіз нової купюри. Поцікавтеся, які архітектурні пам’ятки вже використано на них.

Дякую за співпрацю. До зустрічі!