11 клас. Урок 20.

Архітектура України XX-XXI століття.

Вітаю на уроці мистецтва! Звичайно ж, ви здогадуєтеся, про що саме ми будемо з вами говорити. Адже, знайомлячись з такими видатними, незвичайними зразками української архітектури, ми підійшли до неймовірно цікавої епохи і стилю в мистецтві. Пригадайте його назву, розгадавши ребус:

19 «довге століття» було небаченим доти проміжком часу за інтенсивністю розвитку науки і кількістю відкриттів. Виникнення телеграфу, радіо, збільшення сітки залізничних шляхів сприяло комунікації між людьми, надавало можливість обмінюватись досвідом. Темпи науково-технічного прогресу вели до поширення освіти і зростання достатку, що, в свою чергу, викликало запит у підвищенні рівня потреб у комфорті і просторі, а вдосконалення інструментів і матеріалів надавали можливість реалізації фантазій. Ця нова концепція вилилась потім у багатьох напрямках мистецтва – від літератури до музики, від малювання до архітектури. Модерн – це бунт молодих, оновлення і експресія. В архітектурі до загальноєвропейських пошуків нового змісту, згідно з духом часу, додалось бажання відійти від застарілих традицій 19 століття, з'явилася втома від кокетливої вичурності ампіру. 

Важливо: слід пам’ятати і не плутати модерн і модернізм. 

• Модерн - це стиль в мистецтві, який ввібрав в себе філософію символізму (жіночі образи, часом містичність, звернення до природи, теми незвіданого і недоступного науці), але проявився найбільше в архітектурі і декоративно-прикладному мистецтві. Що його відрізняє? Дуже сильна і яскрава роль лінії, рослинні орнаменти, лінія завжди плавна, згинається, енергійна, асиметрична. Багато стилізованих орнаментів і декору у вигляді рослинних форм або комах, ящірок, птахів. Яскравий декор в такій стилістиці завжди притаманний архітектурі і декоративно-прикладного мистецтва.

• Модернізм  - це по суті поняття-узагальнення, яке включає в себе події та різні напрямки в мистецтві з кінця 19 століття аж до середини 20-го. Хоча і на цю тему дослідники сперечаються.

На початку ХХ ст. модерн виникає і в архітектурі України. В західному регіоні вона перебувала під впливом Віденського сецесіону і дістала назву «українська сецесія» (різновид — «гуцульська сецесія»). На інших територіях сформувався національний різновид модерну, який називають «український модерн». Він виник у Полтаві й мало поширився містами України. Риси цього стилю позначилися на декоративному оздобленні споруд, де переважали асиметричні візерунки, рослинні орнаменти, рельєфи з образами фантастичних тварин, маскарони з людськими обличчями.

Яскравим прикладом українського архітектурного модерну є будинок Полтавського губернського земства, зведений за проектом архітектора Василя Кричевського (1872—1952). У будівлі використано елементи української народної архітектури й декоративного мистецтва. Оздобили будівлю відомі художники Опанас Сластіон, Сергій Васильківський, Микола Самокиш.

• Які елементи декору будинку свідчать про вплив народного мистецтва?

• Дослідіть самостійно, які кольорові орнаменти й герби розміщено на фасаді цього будинку (вам допоможе відеоекскурсія нижче)

Окрасою столиці України став Будинок із химерами архітектора Владислава Городецького (1863—1930), виконаний у стилі модерн. Свою назву споруда дістала завдяки скульптурному декору із зображеннями міфологічних і мисливських сюжетів. Із бетону виконано тварин, птахів, риб, русалок, химер та інших фантастичних істот (автор — Е. Саля).

• Опишіть, яке враження справив на вас  Будинок із химерами.

• Що незвичного в його декорі можна побачити?

Львівська школа модерну спочатку орієнтувалася на досягнення Віденської сецесії, проте в будівництві позначилися й національні традиції. За участі архітектора і підприємця Івана Левинського (1851—1919) зведено чимало споруд міста, зокрема залізничний вокзал. Урочистий вхід прикрасили скульптурами майстрів А. Попеля і П. Війтовича. Жінка символізує залізницю і торгівлю, а чоловік на леві — промисловість і місто Львів. У громадських спорудах радянського періоду панував помпезний неокласицизм, поєднаний з ідеями авангарду. Коли Харків був українською столицею, в місті будували у стилі конструктивізму. Прикладом є вокзал, відреставрований після війни й прикрашений кам’яним мереживом і скульптурою (архітектори Г. Волошин, Б. Мезенцев, Е. Лимар).

Сучасні конструкції застосовані в будівництві Національного палацу мистецтв «Україна» і Палацу спорту в Києві. Найбільшим архітектурним комплексом нашої держави у ХХ ст. став «Експоцентр України», його головний павільйон є найвищою спорудою ротондного типу в Україні (75 м). Комплекс Експоцентру включає 180 будинків і споруд, 20 з яких мають статус пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення України – це вхідні пропілеї, головний павільйон та павільйони №№2-10 навколо центральної площі, будівлі ресторанів «Весна» та «Літо», оранжерея, 2 кіоски, 4 фонтани та водонапірна башта.

Триває реконструкція і будівництво сакральної архітектури в багатьох містах. Відтворено Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (архітектор Ю. Лосицький), в який повернули фрески епохи Ярослава Мудрого. Більше як 900 років тому було закладено Михайлівський собор. Святиня має довгу та бентежну історію, вивчаючи яку, починаєш краще розуміти історію Києва, України. Декілька разів храм опинявся на межі існування, але щоразу відроджувався. Неймовірно, але Михайлівському вдалося відродитися навіть після того, як пролунали вибухи…

Першочергово храм був дерев’яним. Однак дуже скоро розпочалася його перебудова: з’явилася кам’яна споруда, урочисто прикрашена мармуром, мозаїкою та  розкішними іконами. А вершину храму вінчав позолочений купол. Це вперше в Київській Русі з’явилася святиня? на оздоблення куполу якої не пошкодували дорогоцінного металу. Можна тільки уявити, який ефект справляв блиск золота на жителів міста, храм одразу ж почали називати Золотоверхим. До речі, саме з Михайлівського собору і бере свій початок традиція позолочувати купола церков.

Михайлівський Золотоверхий собор став останнім храмом у Києві оздобленим мозаїкою. Треба сказати, що мозаїка Михайлівського вирізнялася тим, що була виконана не у типовому для того часу візантійському стилі, а мала риси унікального «київського» стилю.

В його основі – форми української церковної та хатньої архітектури з сильним впливом європейського модерну та українського бароко. Одною з найхарактерніших рис українського модерну є шестикутна трапецієподібна форма вікна та порталу (вхідної групи), а також наявність високих шатрових дахів (схожих на дахи народних хат). Окрім того, в українському модерні активно використовується кольорова майоліка (різновид кераміки з розписною глазур’ю) та рослинний і геометричний орнаменти.

Період українського модерну тривав в Україні набагато довше, ніж модерн у Європі – не 20, а майже 40 років, від 1904 до 1941 року. Бажання увічнити культуру народу, до якого і себе відносили, зустрічало відверте незадоволення з боку пануючої ідеології – керівництво імперії протидіяло розвитку української культури і, зокрема, національної архітектури, як в російській імперії, так потім і в СРСР. В СРСР, як архітектурний напрямок, цей стиль таврувався, як націоналістичний і занепадницький – в ранньому, а в пізньому просто замовчувався (відомо: що не описане, того ніби і немає). Спадщина Українського архітектурного модерну офіційно не вивчалася, республіканська цензура писати про УАМ в київській пресі забороняла. Але українці вперто «лупали сю скалу».

Мова сучасного зодчества стає глобальнішою. Оновлюються конструктивні та художньо-пластичні можливості будівництва, оздоблювальні матеріали. У творчості українських архітекторів виявляються риси хай-теку та інших стилів, що віддзеркалюють пріоритетні ознаки світової архітектури. В урбанізованих містах-мільйонниках виникають хмарочоси: бізнес-центри, банки, готелі, житлові комплекси. Київ перетворюється на столицю хмарочосів, адже в ньому вже майже два десятки споруд, що перевищують 100 м.

Отже, архітектура України зберігає традиції своєї багатовікової спадщини й рухається в напрямі світових пошуків у царині постмодерного зодчества.

Гра «Відкрий вікно» (вікторина «назви архітектурні споруди»)

Складіть пазли архітектурних споруд: