6 клас. Урок 22.

Про що розповідає ноктюрн

Вітаю на уроці музичного мистецтва! Сьогодні ми познайомимось ще з одним музичним жанром. Про що він нам розповість? Допоможе нам в цьому розібратися мій добрий друг Музичний Словничок.

На початку ХІХ століття в Німеччині почав зароджуватися новий музичний напрямок - романтизм.

Епоха романтизм.mp3

Митці-романтики виявляли великий інтерес до народної творчості. У музиці середини ХІХ століття активно розвивалися національні композиторські школи Польщі (Фредерік Шопен, Станіслав Монюшко), Чехії (Берджих Сметана, Антонін Дворжак), Угорщини (Ференц Ліст).

Фредерік Шопен

Антонін Дворжак

Ференц Ліст

Пізніше, наприкінці ХІХ століття до романтизму приєдналися національні школи Норвегії (Едвард Ґріґ), Іспанії (Ісаак Альбеніс), Фінляндії (Ян Сібеліус). У національних композиторських школах виникали нові, переважно камерні жанри, які зверталися до духовного світу людини, розповідали про те, що хвилює кожного.

Едвард Ґріґ

Ісаак Альбеніс

Ян Сібеліус

Серед цих музичних жанрів особливе місце посідає ноктюрн.

Проаналізуйте твори за таким планом:

Розкажіть про особливості звучання ноктюрнів.
Назвіть засоби виразності ноктюрна.
Про що розповіла вам прослухана музика?
Які картини ви уявляєте під звуки цих мелодій?
Який твір вам сподобався більше? Чому?

Ноктюрни з'явилися ще у XVIII столітті як багаточастинні інструментальні п'єси довільної форми, близькі до дивертисментів чи серенад. Ці твори писали переважно для духових або струнних інструментів і виконували на свіжому повітрі у вечірні та нічні години. Іноді такі композиції називали італійським словом notturno.

В епоху романтизму ноктюрн стає невеликою одночастинною п'єсою мрійливого або елегійного характеру. Автором перших ноктюрнів романтичного типу для фортепіано був ірландський композитор Джон Філд. Близькі за характером п'єси творили й інші композитори-романтики: Р.Шуман писав програмні ноктюрни; Ф.Ліст створив тип ноктюрна, пов'язаний із поетичним текстом (цикл "Мрії кохання" з трьох ноктюрнів); Н.Паганіні став автором чотирьох ноктюрнів для струнного квартету.

Всесвітньо відомим твором цього жанру є 21-й ноктюрн Ф.Шопена. Взагалі, Шопенівські ноктюрни написано в тричастинній або в рондальній формі з темповими контрастами, як правило, повільно - швидко - повільно. Ці ноктюрни утворюють маленьку "нічну" п'єсу, яка розповідає історії з життя.

У XX столітті фортепіанні ноктюрни писали О.Скрябін, Е.Саті, Г.Форе, В.Косенко, В.Сильвестров та інші. З'являються програмні ноктюрни сюїтного типу: ноктюрни К.Дебюссі в трьох частинах, ноктюрни Шимановського для скрипки та фортепіано, ноктюрн Бріттена для голосу із супроводом, ноктюрн Барвінського для голосу та оркестру. Окрім того, жанр ноктюрн зустрічається і в поезії (наприклад, в Оксани Забужко).