11 клас. Урок 5.

Антична скульптура - гімн людині.

Людське життя не можна уявити без мистецтва. Дивлячись на твори великих майстрів в музеях і галереях, люди отримують естетичну насолоду і яскраве уявлення про світогляд людей давно минулих епох.

Найбільш яскраво уявлення людини про красу і гармонічність характеризує скульптура. Скульптура - це прямий зв'язок поколінь. Розглядаючи її, сучасна людина може бачити, як наші далекі предки розуміли світ, які уявлення про красу мали. За допомогою скульптури ми можемо визначити, що наші предки розуміли під зовнішньою і внутрішньою досконалістю людини. Скульптура наочно показує, які саме переживання і терзання душі хотів передати древній майстер; в скульптурі відображається істинний світ, головним об'єктом відображення якого є людина.

Великих успіхів в творенні скульптур досягли античні майстри: греки і римляни.

Антична скульптура — скульптура доби Античності включає в себе:

● Скульптуру Стародавньої Греції

● Скульптуру Стародавнього Риму

Скульптуру Стародавньої Греції й Стародавнього Риму часто розглядають як одне ціле завдяки не лише єдності стилю, а й тому, що багато шедеврів давньогрецької скульптури відомі тільки з римських копій, оскільки оригінали не збереглися. Збережені рештки оригіналів з розкопок надто нечисленні.

📌  Найвідоміші творці античної скульптури – 

Мирон, Фідій, Пракситель, Скопас.

📌 Найвідоміші скульптури – Венера Мілоська, Дискобол, Лаокоон, Ніка Самофракійська та Ніка Аптерос, та інші.

Античною скульптурою (від латинського слова antiques-древній) італійські просвітники в епоху Відродження називали греко-римську скульптуру, як найбільш ранню з відомих. Ця назва закріпилася за нею досі, не дивлячись на те, що були відкриті більш древні скульптурні елементи. Античні майстри виробили ідеал людини, який не втратив своєї актуальності досі.

У часи Античності, коли краса стала вищим мірилом цінності твору художника, скульптура досягла незвичайного розквіту. Уже з VІІ ст. до н.е. тут з'являється монументальна скульптура. Статуї виливали з бронзи та вирізали з каменю. Виразність скульптур посилювали розписом та інкрустацією - вставками з іншого кольору (під впливом часу давні скульптури втратили свій колір і залишились білими). Очі робили, наприклад, з кольорових камінчиків. Грецькі скульптори оспівували прекрасне тіло людини. Тому грецьке мистецтво називають гуманістичним. Тут і богів зображували у вигляді красивих людей. Це прагнення ідеального образу пояснює велику кількість оголених зображень. Ними підкреслюється гармонія людського тіла, якого нічого соромитися.

Основним досягненням римлян є скульптурний портрет (парадний, камерний, кінний), якому притаманні реалістичність відображення характерів, урочистість, що мала звеличувати могутність влади імператорів. Рельєфи на історичні сюжети часто прикрашали тріумфальні арки і колони.

А можете собі уявити, як виглядали б сьогодні давні римські імператори? Саме завдяки скульптурі митці з допомогою комп’ютерної графіки мають можливість відновити їх  реальний вигляд. Як у цьому відео:

Призначення скульптур було різним: релігійне, естетичне, ідеологічне.

Так само, в скульптурі ми бачимо відображення двох світів: реального і міфологічного. Реальний світ представлений статуями атлетів і полководців, що мають майже портретну схожість; міфологічний - скульптурами богів і богинь. Любов людини до свого бога і його любов до власного тіла - такий подвійний мотив творчості скульптора.

Скульптура - важливий показник розвитку суспільства, адже вона прямо пов'язана з наукою. Чим більш високого розвитку досягло суспільство, тим більше розвинена в ньому наука. Створення скульптури неможливе без знання математики. Реалістична передача емоційного і душевного стану людини неможливо без знання анатомії тіла і пропорцій. Вироблені древніми майстрами анатомічні принципи будови людського тіла і поняття про пропорційність, стали результатом поступового розвитку в суспільстві хорошого смаку і уявлень про красу (греки, наприклад, охоче прикрашали будівлі, особливо храми самої різноманітною скульптурою; статуї стояли на міських площах; ставилися на могилах).

Для створення скульптури художнику потрібне виховання. Це виховання полягає в суспільстві, до якого він належить і яке дає йому виховання в рамках вибраної ним спеціальності. Те, що скульптор насмілюється зобразити божественне в людській подобі, насмілюється додати форму чоловіка або жінки богам, показує перехід на новий рівень розвитку суспільства, де боги більш олюднюються.

• Скульптура - це образ, застиглий у камені. Протягом своєї історії античні майстри створили безліч скульптур, які відображали життя народу в той або інший період часу, показували зміни в соціальній і культурній сфері населення.

• Важливим етапом історії скульптури є античність, ідеалами якої були створення образу гармонічно розвиненої людини. Поняття античної скульптури збереглося як синонімічний термін класицизму древності - того світу, на основі якого сталося зародження європейської культури.

• Через тисячоліття ми захоплюємося ідеальними пропорціями неперевершених витворів скульпторів. У скульптурі відтворюється реальний світ, але основним об'єктом зображення є людина, через зовнішній вигляд якого передається його внутрішній світ, характер, психологічний стан, а також людське тіло, передача руху.

• Антична скульптура носить гуманістичний характер. Вона розташовується на грані світу божественного і людського. Людський світ давав скульптурі реалістичні риси, що виявлялася в буквальній портретній подібності. Світ богів привносив в античну скульптуру риси ідеалу.

• Антична скульптура звернена до маси вільних громадян і багато в чому зберігає зв'язок з античною міфологією. У образах богів і героїв, атлетів і воїнів скульптори античності втілювали ідеал гармонійно розвиненої особистості, затверджували свої етичні і естетичні уявлення.

• Античне мистецтво, що народилося в Древній Греції і Древньому Римі, послужило родоначальником усього подальшого західного мистецтва.