9 клас. Урок 12.

У пошуках художньої експресії.

Скульптура і музика.

Вітаю вас на уроці мистецтва! Продовжуємо знайомитись із мистецьким стилем експресіонізм. І сьогодні на уроці ми розглянемо, як розвивались в цьому напрямку жанри скульптура і музика.

У художньому процесі XX ст. класична традиція найорганічніше зберігалася в скульптурі. Для багатьох майстрів джерелом натхнення була скульптура античності й Ренесансу. На стику класичної традиції і авангарду зародилося нове мистецтво експресіонізму. До нього, зокрема, належать роботи німецького скульптора Ернста Барлаха (1870-1938). 

Ернст Барлах

Вірний пацифістським поглядам, Барлах відчайдушно боровся за торжество мирних ідеалів. Його роботи мали яскраво виражену антивоєнну спрямованість, що викликало роздратування у значної частини німців, засліплених жагою помсти за поразку у Першій світовій війні. А коли на початку 1930-х Гітлер став німецьким канцлером, проти художника почалося жорстоке цькування. Серед інших прогресивних діячів культури Ернст Барлах був оголошений прихильником «дегенеративного мистецтва. Усі його твори вилучили з музеїв, храмів та площ, під натиском недоброзичливців майстру довелося відмовитися від членства в академії мистецтв.

Амедео Модільяні

Порівняйте скульптурний і живописний портрети Жанни Ебютерн. Що ви можете розказати про характер цієї жінки? Які художні засоби виразності підкреслюють експресію образів? 

У музиці експресіонізм сформувався в першому десятилітті XX ст. Його риси проявилися в останніх творах Густава Малера, в операх Ріхарда Штрауса. Посилювалася експресія, збільш увалися емоційне напруження і драматизм образів. Експресіонізм вплинув на розвиток музичного театру, він привніс трагедійність, сатиричногротескне  начало. У пошуку кордонів між реальністю і вигадкою розширювалася тематика вистав. Експресіонізмом захоплювався Ігор Стравинський (балет «Агон») і Сергій Прокоф’єв (балет «Блудний син»). Але найперше музичний експресіонізм пов’язаний із творчістю композиторів так званої «нової віденської школи»: Арнольда Шенберга та його учнів — Антона Веберна і Альбана Берга. Експресіоністи були в постійних пошуках у сфері музичної мови, засобів інтонаційного вираження. 

Портрет митця. Ріхард Штраус.

Ріхард Штраус був універсальним композитором, який складав музику в різних жанрах. Однак він прославився як автор симфонічних опер і поем. У 1888 році виконали його першу симфонічну поему «З Італії». Через рік була написана поема «Дон-Жуан», яка зробила Штрауса знаменитим. Всього Ріхард Штраус написав 7 симфонічних поем (найвідоміші «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля», «Так говорив Заратустра», «Домашня симфонія»). На початку XX століття композитор вирішив присвятити себе новому для себе жанру – опері. Він написав такі опери як «Гунтрам», «Згаслі вогні», «Саломея», «Електра», «Кавалер троянди». У 1914 році композитор пробує себе в балетній музиці, створивши «Легенду про Йосипа», «Інтермеццо».

Портрет митця. Арнольд Шенберг.

Чи можна перевірити алгеброю гармонію? Виявилося, що можна. Арнольд Шенберг математично вивів нову концепцію написання музики - додекафонію, яка ґрунтується не на поривах творчої душі, а на точному розрахунку, і виявився творцем нової музичної мови 20 століття. Новий метод передбачав відмову від використання мажору і мінору, від традиційних засобів музичного розвитку. Він знаменував народження атональної музики, в якій починає панувати дисонанс, зростає роль тембру. Застосування прийомів «тембрової мелодії» разом з іншими нововведеннями допомагали уникати хаотичності в організації музичного матеріалу. 

Цей вокальний цикл на слова Альберта Жиро написано для жіночого голосу в супроводі незвичного, спеціально складеного камерного ансамблю (фортепіано, флейта, кларнет, скрипка, альт, віолончель). Композитор створює образи таємничих нічних видінь, кошмарів і жахів. У загострених експресивних інтонаціях передано гнітючі переживання, що закінчуються вибухом відчаю. У творі злилися в одне ціле трагічне, ліричне й сатиричне. Усе в ньому ніби поставлено з ніг на голову: замість багатої мелодії — говірка, герої — маріонетки, яких ніби смикають за ниточки сили зла. Музика циклу залишає дуже сильне емоційне враження. 

А. Шенберг дуже цікавився живописом. У його бібліотеці були книжки К. Малевича, В. Кандинського та ін. Він і сам був професійним художником — членом Пруської академії мистецтв, брав участь у виставках експресіоністів. Шенберг створив набагато більше картин (до трьохсот полотен), ніж музичних творів. Серед них портрети, автопортрети, натюрморти, пейзажі й так звані «марева» — абстрактні композиції, зміст яких розкривається, як і в музиці, тільки в процесі співпереживання. 

Фовізм і сюрреалізм

Восени 1905 р. французькі художники Анрі Матісс (1869-1954), Андре Дерен (1880-1954) та інші виставили в паризькому салоні картини зі сліпучо-яскравими кольорами й грубими мазками. Виставка спричинила сенсацію. Описуючи враження від робіт, критик жартома зауважив: «відчуття, наче серед диких звірів». Так цей художній напрям отримав відповідну назву фовізм. 

Фовізм близький до експресіонізму у використанні гранично яскравого колориту. Художній манері фовістів властиві емоційність художнього вираження, пронизлива чистота й інтенсивність локальних кольорів, різкі контрасти, гострота ритму, стихійна динамічність мазка. Основні мотиви й колірні поєднання вони брали з природи, але загострювали їх. Митці захоплювалися живописом постімпресіоністів, технікою дивізіонізму, східним мистецтвом. Проте імпресіонізм, навколо якого ще нещодавно «ламалося стільки списів», поруч із полотнами фовістів виглядав цілком традиційним, навіть реалістичним мистецтвом. 

Колорит картин лідера фовістів Анрі Матісса викликав радісне, святкове відчуття. Введення східних мотивів дало змогу художнику навіть перевершити загальні рамки фовізму, хоча прихильником його основних ідей він залишився назавжди. Виразна лінія майстра вражала експресивним лаконізмом. Матісс заявляв: «Мистецтво не повинно турбувати і бентежити», «Мистецтво має бути зрозумілим і доступним пересічній людини», «Я просто хочу, щоб втомлена людина, дивлячись на мій живопис, отримала відпочинок і спокій». Той, хто вмів зображувати в кожній своїй картині радість і щастя, мав право так говорити. І йому вдалося зробити це так, як, мабуть, не вдавалося нікому. 

Прихильники цього стилю вважали, що джерелом творчості має бути не осягнення дійсності, а сфера підсвідомості: мрії, сновидіння, галюцинації. Предмети на таких полотнах часто були деформованими або їх розміщували в незвичному для них оточенні. Реальні зв’язки замінювали довільними асоціаціями митця, світ втрачав упорядкованість, сталість, перетворюючись на безладдя. 

Сальвадора Далі без перебільшення можна назвати найвідомішим сюрреалістом XX століття, адже його ім'я знайоме навіть тим, хто зовсім далекий від живопису. Одні люди вважають його найбільшим генієм, інші - божевільним. Але і перші, і другі беззастережно визнають унікальний талант художника. Його картини являють собою ірраціональне поєднання реальних предметів, деформованих парадоксальним чином. Далі був героєм свого часу: творчість майстра обговорювалася як у вищих колах суспільства, так і в пролетарському середовищі. Він став справжнім втіленням сюрреалізму з властивими цій течії живопису свободою духу, суперечливістю та епатажністю. Сьогодні будь-якому бажаючому доступні шедеври, автором яких є Сальвадор Далі. 

Картину «Тайна вечеря» С. Далі створював за математичними принципами, заснованими на вивченні мистецтва Відродження. Особливо тут відчувається вплив Леонардо да Вінчі — автора найзнаменитішої «Тайної вечері». Жестом Ісус вказує на небеса і на фігуру, розпростерті руки якої ніби обіймають усіх присутніх. У картині великого Леонардо, як вважає італійський музикант Джованні Марія Пала, зашифровано музику, яка звучить як реквієм (ноти читати слід з правого боку на лівий). 

• Порівняйте сюрреалістичну картину і ренесансну фреску на відому біблійну тему. Чим відрізняються композиції творів? 

Підсумовуємо вивчене

1. Наведіть приклади експресіоністичних творів у живописі, музиці. 

2. Назвіть основні особливості сюрреалізму в мистецтві. 

3. Поміркуйте над афоризмами П. Клеє: «Мистецтво не відтворює зриму реальність, воно її творить», «Що жахливіше світ, то абстрактніше мистецтво». Запропонуйте свої міркування щодо цього, обговоріть з однолітками. 

4. Арнольд Шенберг був водночас і художником, і композитором. Пригадайте ім'я ще одного талановитого митця з такими унікальними здібностями до музики і до живопису (підказка: тема "імпресіонізм", країна Литва)

Дякую за співпрацю. До зустрічі!