11 клас. Урок 28. 

Становлення української професійної музики. Кінець ХІХ – XX століття. Сучасне музичне мистецтво України.

Вітаю на уроці мистецтва! Продовжую знайомити вас з розвитком музичного мистецтва України.

До плеяди композиторів і музичних діячів Західної України доби становлення української професійної музики належать:

Тривалий час в українській музичній культурі провідними залишалися хорові жанри. Класичним зразком кантати вважається лірико-драматична кантата-поема «Хустина» за Т. Шевченком Левка Ревуцького (1889—1977). Композитор по-новому трактує фольклор: народні мелодії не цитуються, а наразі створюються оригінальні музичні образи у фольклорному дусі.

До шедеврів українського мистецтва належать хори Бориса Лятошинського (1894—1968) на вірші Т. Шевченка, М. Рильського, та інших поетів.

Вокально-симфонічний жанр став провідним у творчості видатного композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). Митця приваблювали драматичні і трагедійні образи, ідеї бунтарства і нескореності, як, наприклад, образ Прометея у кантаті-симфонії «Кавказ» за поезією Т. Шевченка. Для втілення своїх задумів він обирає масштабні композиції із контрастами й наскрізним розвитком.

Надгробний пам’ятник Людкевичу на Личаківському цвинтарі (встановлено до 140 річниці з дня народження композитора)

Майстром інструментальних мініатюр був Василь Барвінський (1888—1963), який залишив багату камерно-інструментальну спадщину для різних складів (тріо, квартет, квінтет). Завдяки лаконізму засобів, колористичній гармонії, фактурним і тембровим ефектам він створив власний витончений стиль.

Ще з часів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Р. Шумана, існувала традиція писати музику спеціально для дітей. У XX ст. її продовжили К. Дебюссі, Б. Барток. Український композитор Василь Верховинець уклав збірку ігор з піснями для маленьких дітей «Весняночка». 

Основоположником дитячого фортепіанного репертуару в українській музичній культурі став Віктор Косенко (1895—1938).

Фортепіанний цикл «24 дитячі п’єси» розкриває яскравий і радісний світ дитинства. Цикл містить різноманітні за тематикою і настроями твори. Широку популярність у юних піаністів здобули наспівні «Колискова» і «Мелодія», таємничо-загадкові «Казочка» і «Балетна сценка», веселі та швидкі «Дощик» і «За метеликом», пейзажні п’єси «На галявині» й «Пастораль». У цьому циклі В. Косенко вперше в українській музиці ввів у практику навчання учнів усі 24 тональності. Дитячі п’єси композитора — зразок поєднання професійної майстерності та розуміння психології дитини, її життєвих інтересів і мрій.

Косенко Дощик fff.mp4

Поєднання самобутніх зразків фольклору із сучасними засобами виразності — характерна ознака нефольклорного стилю Мирослава Скорика. У «Карпатському концерті», циклі «Гуцульський триптих» митець знаходить оркестрові барви, що нагадують звучання народних інструментів цього регіону — трембіти, флояри, цимбалів. Водночас у його творах використано прийоми сучасної серійної техніки. Такий синтез надає музичній мові композитора неповторного забарвлення.

Цікавий факт: Мирослава Скорика поєднували родинні зв’язки із відомою співачкою  Соломією Крушельницькою (Бабуся Мирослава Скорика – Олена Охримович – рідна сестра Соломії Крушельницької). Як розповідав сам маестро, коли йому було 6 років, то талант музиканта у ньому побачила саме Соломія Крушельницька.

Євген Станкович — один із провідних українських композиторів-симфоністів сучасності. 

Його творчості притаманні монументальність задумів, драматизм, глибинні зв’язки з фольклором Закарпаття, експериментування у царині музичних форм і техніки. У доробку композитора масштабні та камерні неокласичні симфонії, фольк-опера «Цвіт папороті», балети, музика до кінофільмів, реквієм пам'яті жертвам Голодомору 1932-1933 рр.. Він одним із перших у вітчизняній музиці застосував прийоми полістилістики, колажу.

Серед композиторів-сучасників, які приділяють значну увагу збагаченню українських хорових традицій, яскравою постаттю є Леся Дичко — майстриня хорової музики різних жанрів: літургій, хорів-мініатюр, кантат, зокрема й для дитячих хорів.

Про новаторські пошуки у сфері поєднання архаїки і найсучасніших музичних засобів виразності свідчать концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру Івана Карабиця «Сад божественних пісень» на слова Г. Сковороди. Композитор застосовує сучасні сонорні звучання, які надають музичним образам оригінального колористичного забарвлення.

У музичній культурі минулого століття співіснували дві системи: з одного боку, офіційна музика соцреалізму, що, попри загальну естетику творів на замовлення, мала значні творчі здобутки, з іншого — офіційно не визнана у власній країні творчість композиторів-шістдесятників, які сповідували інші естетичні ідеали, реалізуючи їх переважно в інструментальній музиці, зокрема камерній.

У царині пісенної творчості значні досягнення мав Платон Майборода (1918—1989), чий задушевний авторський стиль виявився у піснях «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку», «Київський вальс».

Понад дві сотні ліричних пісень створив Олександр Білаш (1931—2003), з-поміж яких справжній шедевр — «Два кольори» на слова Дмитра Павличка. Українська пісенна спадщина збагатилася такими чудовими творами, як «Чарівна скрипка» Ігоря Поклада, «Очі волошкові» Степана Сабадаша, «Чорнобривці» Володимира Верменича, «Червона рута» Володимира Івасюка та ін.

Високого рівня досягло українське музичне виконавство. 

Українська співачка (сопрано) Соломія Крушельницька (1872—1952) з грандіозним успіхом виступала на багатьох оперних сценах світу, зокрема в міланському театрі Ла Скала, паризькій Гранд-опера. Італійський композитор Дж. Пуччіні, автор опери «Чіо-Чіо-Сан», подарував Соломії, яка виконувала головну партію у цій опері, свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

Соломія Крушельницька

Українське вокальне мистецтво уславилося поза межами України іменами Івана Паторжинського, Бориса Гмирі, Івана Козловського, Оксани Петрусенко, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Євгенії Мірошниченко, Володимира Гришка, Ольги Басистюк, Вікторії Лук’янець, Тараса Штонди та багатьох інших.

Євгенія Мірошниченко

Вікторія Лук'янець

Іван Козловський

Анатолій Солов'яненко

В умовах налагодження міжнародних зв’язків в українську музичну культуру проникають потужні струмені західноєвропейського постмодернізму. Молоді композитори починають активно звертатися до модерних засобів у звуковій і технічній сферах, джазових інтонацій, здобутків поп-культури.

Українська популярна музика ввібрала традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. Сформувалися різні напрями: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Зародився особливий різновид пісенної творчості — шлягер.

Завдяки пісенному фестивалю «Червона рута», численним фестивалям і конкурсам («Таврійські ігри», «Крок до зірок», «Голос країни») сучасна популярна музика досягла в Україні свого злету. Наших виконавців почули і зрозуміли в інших країнах світу, а Руслана, Джамала та гурт «Калуш» стали переможцями «Євробачення».

Кращі вітчизняні гурти спираються на національні джерела, поряд з новітніми електронними використовують українські народні інструменти. Зароджуються національні традиції рок-музики, у її мелодику проникають фольклорні інтонації.

 «Go-A» Веснянка «Шум»

Популяризація української музики у світі

Олександр Кошиць

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли хорові та інструментальні колективи, насамперед хор Олександра Кошиця (1875—1944), оркестри й хори під керівництвом автора улюбленої в народі пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича (1896—1967).

 Ярослав Барнич

Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький зі США розвивають багатовікові традиції духовної музики. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М. Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик Телесик» і «Маруся Богуславка», солоспів «Любіть Україну».

Українська діаспора пишається плеядою оперних співаків, серед яких Модест Менцинський, Олександр Мишуга, Євгенія Зарицька, Ірина Маланюк та інші.

Олександр Мишуга                                         

Ірина Маланюк                                        

Модест Менцинський                                            

Американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень  Квітка Цісик (1953—1998) стала голосом провідних американських компаній, володаркою премій «Золотий глобус» і «Оскар» (фільм «You Light Up»). Квітка записала  два альбоми з українськими піснями (перший диск з «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») — 1989 року), на запис яких витратила 200 тисяч доларів!!! 

Таким чином, музичне мистецтво України пройшло тривалий і складний шлях еволюційного зростання, збагатило панораму стилів і жанрів, поєднало традиції та інновації. Воно полонило серця мільйонів українців за межами Батьківщини, його скарби з інтересом відкривають для себе народи інших країн.

Ігрова сторінка: повторимо вивчене з іграми і пазлами.

Полум’яна Квітка

Хорові жанри

Складіть пазли-портрети С.Крушельницької та гурту Калуш:

Мистецький практикум:

Дякую за співпрацю. До зустрічі!