11 клас. Урок 28. 

Становлення української професійної музики. Кінець ХІХ – XX століття. Сучасне музичне мистецтво України.

• 💙💛засновник і перший директор Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка Анатоль Вахнянин (1841—1908);

• 💙💛хоровий диригент і засновник музичного видавництва «Бібліотека музикальна» Остап Нижанківський (1862—1919);

• 💙💛організатор музичної школи та видавництва у Станіславі Денис Січинський (1865—1909);

• 💙💛композитор, письменник, педагог-просвітитель, автор понад 400 хорових творів Сидір Воробкевич (1836—1903).

Тривалий час в українській музичній культурі провідними залишалися хорові жанри. Класичним зразком кантати вважається лірико-драматична кантата-поема «Хустина» за Т. Шевченком Левка Ревуцького (1889—1977). Композитор по-новому трактує фольклор: народні мелодії не цитуються, а наразі створюються оригінальні музичні образи у фольклорному дусі.

До шедеврів українського мистецтва належать хори Бориса Лятошинського (1894—1968) на вірші Т. Шевченка, М. Рильського, та інших поетів.

Вокально-симфонічний жанр став провідним у творчості видатного композитора Станіслава Людкевича (1879—1979). Митця приваблювали драматичні і трагедійні образи, ідеї бунтарства і нескореності, як, наприклад, образ Прометея у кантаті-симфонії «Кавказ» за поезією Т. Шевченка. Для втілення своїх задумів він обирає масштабні композиції із контрастами й наскрізним розвитком.

Майстром інструментальних мініатюр був Василь Барвінський (1888—1963), який залишив багату камерно-інструментальну спадщину для різних складів (тріо, квартет, квінтет). Завдяки лаконізму засобів, колористичній гармонії, фактурним і тембровим ефектам він створив власний витончений стиль.

Ще з часів Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Р. Шумана, існувала традиція писати музику спеціально для дітей. У XX ст. її продовжили К. Дебюссі, Б. Барток. Український композитор Василь Верховинець уклав збірку ігор з піснями для маленьких дітей «Весняночка». 

Фортепіанний цикл «24 дитячі п’єси» розкриває яскравий і радісний світ дитинства. Цикл містить різноманітні за тематикою і настроями твори. Широку популярність у юних піаністів здобули наспівні «Колискова» і «Мелодія», таємничо-загадкові «Казочка» і «Балетна сценка», веселі та швидкі «Дощик» і «За метеликом», пейзажні п’єси «На галявині» й «Пастораль». У цьому циклі В. Косенко вперше в українській музиці ввів у практику навчання учнів усі 24 тональності. Дитячі п’єси композитора — зразок поєднання професійної майстерності та розуміння психології дитини, її життєвих інтересів і мрій.

Поєднання самобутніх зразків фольклору із сучасними засобами виразності — характерна ознака нефольклорного стилю Мирослава Скорика. У «Карпатському концерті», циклі «Гуцульський триптих» митець знаходить оркестрові барви, що нагадують звучання народних інструментів цього регіону — трембіти, флояри, цимбалів. Водночас у його творах використано прийоми сучасної серійної техніки. Такий синтез надає музичній мові композитора неповторного забарвлення.

У царині пісенної творчості значні досягнення мав Платон Майборода (1918—1989), чий задушевний авторський стиль виявився у піснях «Рідна мати моя», «Пісня про вчительку», «Київський вальс».

Понад дві сотні ліричних пісень створив Олександр Білаш (1931—2003), з-поміж яких справжній шедевр — «Два кольори» на слова Дмитра Павличка. Українська пісенна спадщина збагатилася такими чудовими творами, як «Чарівна скрипка» Ігоря Поклада, «Очі волошкові» Степана Сабадаша, «Чорнобривці» Володимира Верменича, «Червона рута» Володимира Івасюка та ін.

• Пісня «Рідна мати моя» Білаша у виконанні оркестру віденської філармонії – весна 2022 року, концерт в підтримку України від російської агресії:

• «Червона рута» у виконанні автора Володимира Івасюка та співаків Яремчука і Зінкевича.

Українська співачка (сопрано) Соломія Крушельницька (1872—1952) з грандіозним успіхом виступала на багатьох оперних сценах світу, зокрема в міланському театрі Ла Скала, паризькій Гранд-опера. Італійський композитор Дж. Пуччіні, автор опери «Чіо-Чіо-Сан», подарував Соломії, яка виконувала головну партію у цій опері, свій портрет із написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

Українське вокальне мистецтво уславилося поза межами України іменами Івана Паторжинського, Бориса Гмирі, Івана Козловського, Оксани Петрусенко, Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Євгенії Мірошниченко, Володимира Гришка, Ольги Басистюк, Вікторії Лук’янець, Тараса Штонди та багатьох інших.

Українська популярна музика ввібрала традиції народних ліричних пісень і професійних солоспівів, а також зарубіжної естради. Сформувалися різні напрями: поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) пісня. Зародився особливий різновид пісенної творчості — шлягер.

Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький зі США розвивають багатовікові традиції духовної музики. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М. Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик Телесик» і «Маруся Богуславка», солоспів «Любіть Україну».

Ігрова сторінка: повторимо вивчене з іграми і пазлами.

Полум’яна Квітка

Хорові жанри

Складіть пазли-портрети С.Крушельницької та гурту Калуш:

Мистецький практикум:

• Творчість якого українського композитора вам імпонує? Які твори з його спадщини подобаються найбільше? Висловіть своє ставлення до цієї музики.

• Зазначте основні здобутки української музики в царині виконавства. У чому полягають особливості виконавства в українській діаспорі?

• Самостійно дослідіть і визначте, кого із сучасних співаків, співачок і гуртів ви можете  обрати для виступу на «Євробаченні». Аргументуйте свій вибір.