11 клас. Урок 22.

Скульптура України. Ренесанс, бароко, класицизм та реалізм.

Пластика Ренесансу переважно пов’язана із культовою архітектурою, де співіснує у вигляді декоративних елементів, карнизів, фризів, пілястрів і капітелів, насичених рослинною орнаментикою сюжетних рельєфів, об’ємних статуй або композицій. Увагу привертають скульптурні та рельєфні пам’ятки каплиць Боїмів, Кампіанів та Синявських. Надгробок Миколи та Ієроніма Синявських - єдина підписана робота нідерландського скульптура Г. Горста. У передніх стінках плоских саркофагів встановлені вузькі рельєфи, на яких зображені воєнні походи.

Основна тема скульптурного оздоблення каплиці Боїмів - «страсна», тобто страждання Ісуса Христа. До фасаду будівлі докомпоновано винятково оригінальну архітектурно-скульптурну споруду, подібну до традиційного українського іконостаса, заповнену циклом рельєфних композицій про муки Христові. Копулу (купол) завершує популярна у період готики й Ренесансу композиція «Скорботний Христос», що надає каплиці неповторного силуету.

Каплиця Кампіанів пишно оформлена статуарними скульптурами ззовні і всередині. В інтер’єрі - епітафійні портрети представників родини Кампіанів; з великою майстерністю виконані рельєфи чотирьох євангелістів, постаті апостолів Петра і Павла. Каплиця - приклад синтезу мистецтва епохи Відродження, органічного поєднання компонентів інтер’єру, архітектури й скульптури.

Гуманістичні ідеї Ренесансу проявляються в багаточисельній надгробній скульптурі. Магнатські, шляхетські, патриціанські роди вшановували пам'ять померлих багатими надгробками в храмах. Ренесансні надгробки зображували людину в стані сну, прагнули донести до нащадків не лише зовнішні риси, але й характер, особистість людини. Пам'ятники мали прославляти, увічнювати чесноти померлих, показувати не ницість, а гідність, неповторність людини. В костелі домініканців у Львові зберігся надгробок Яна Свошовського роботи Яна Пфістера. Померлий зображений в рицарському обладунку, з сувоєм в руці, який нагадує про його посаду міського підкоморія. Відкинувшись на подушки, Свошовський ніби відпочиває, занурившись в сон:

Героїзуючі моменти домінують в надгробку Жолкевських в Жовкві (костел Св. Лаврентія) на Львівщині. Станіслав та його син Ян зображені в повний зріст, в рицарських латах, з мечами в руках, як лицарі, завжди готові до бою. В образі Станіслава Жолкевського, видатного полководця, який загинув у бою з турками під Цецорою, скульптор виділяє поважність, мудрість, внутрішню силу славетного полководця. У статуї ж сина Яна, втілює ідеал молодого безстрашного воїна. Досконале знання анатомії, вміння передавати рух, висока майстерність в обробці каменю дозволяла львівським скульпторам вільно втілювати в творах свої задуми.

Ренесансовий інтер’єр костелу Святого Лаврентія в Жовкві прикрашений розкішною білокам’яною різьбою талановитих жовківських майстрів. У костельний вистрій внесені елементи оздоби церков. Вітрила підкупольного барабану декоровані різьбленими зображеннями євангелистів. За стилістикою костел є однією з найкращих ренесансових пам’яток України.

Ви, мої юні друзі, народилися і виростаєте у Жовкві, у нас справді надзвичайно багато пам'яток мистецтва (архітектури, скульптури, живопису), особливо Ренесансу і бароко. Пишаємось своїм містом, адже воно було королівською резиденцією!!!  Послухайте чудове тріо з жовківської школи мистецтв, які виконують колядку в костелі Св. Лаврентія:

Треба відмітити, що більшість львівських скульпторів доби ренесансу походила з Італії, Нідерландів, Німеччини, Польщі. Вони принесли в Україну не тільки мистецтво скульптури, яке набуло в цей час особливої досконалості, але й гуманістичні ідеї, світські сюжети скульптури. Поряд з надгробною поступово розвивалась і світська скульптура: магнатські парки прикрашали статуями, що зображували античних богів, богинь, героїв, з'явився також скульптурний портрет.

Дух і експресію бароко блискуче втілив у своїй творчості найзагадковіший скульптор Іоанн Георгій (Йоганн Георг) Пінзель (1707?—1761?), якого називають українським Мікеланджело. Відомостей про його біографію мало. Він жив і працював у Галичині в першій половині ХVІІІ ст. Створив низку творів, які вражають несподіваними ракурсами й динамікою руху, небаченою вигадливістю пластичної форми, емоційністю образів. Зокрема, його статуї прикрашають споруди собору Святого Юра у Львові й ратуші в Бучачі.

• Порівняйте скульптури І. Пінзеля із творами Л. Берніні. Як митці передають динаміку, рух у статичних композиціях?

У добу бароко іконостаси споруджували у вигляді багатоярусної стінки, що перегороджувала церкву. Вони дивують складністю композицій, розмаїттям декору. Дух українського бароко репрезентують іконостаси Андріївської церкви в Києві та Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Колорит із домінуванням золотавого кольору створює ефект сяйва.

Класицизм відродив античний ідеал зображення людини, що спричинило інтерес митців до мистецтва скульптури. Зразком класичної пластики вважається пам’ятник Дюку Арману де Рішельє на славнозвісних Потьомкінських сходах в Одесі. Автор твору — видатний скульптор, уродженець Чернігівщини Іван Мартос (1754—1835), якого сучасники називали Фідієм ХІХ століття. П’єдестал пам’ятника прикрашений барельєфами, які розкривають зміст діяльності одеського градоначальника.

Інший приклад класицизму — пам’ятник князю Володимиру Великому в Києві (заввишки 20,4 м). Автори — скульптори Василь Демут-Малиновський (1778—1864) і Петро Клодт (1805—1867), архітектор Олександр Тон (1790—1858). Бронзова статуя Володимира розміщена на високому постаменті, який має обриси восьмигранної каплиці.

Неперевершеним майстром меморіальної скульптури доби класицизму є митець австрійського походження Гартман Вітвер (1774—1825). На будинках Львова збереглися численні рельєфи митця, що зображують античних богів і героїв, путті*-ремісників. Також він створив чотири фонтани на площі Ринок у Львові з персонажами давньогрецьких міфів Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса.

* Путті (з італ. putti — букв. немовля) — зображення маленьких хлопчиків (іноді крилатих); декоративний мотив.

Монументальна скульптура відгукувалася на демократичні запити суспільства. На громадські кошти в містах України були встановлені пам’ятники І. Котляревському, М. Гоголю, А. Міцкевичу, О. Пушкіну. Погрудні портрети Т. Шевченка, М. Кропивницького, І. Котляревського, М. Лисенка та ін. створив Федір Балавенський (1865—1943). Символом столиці став кінний пам’ятник Б. Хмельницькому на Софійській площі, автор якого Михайло Микешин (1835—1896).

У станковій скульптурі митці звернулися до побутового та історичного жанрів. Основоположник української жанрової скульптури Леонід Позен (1849—1921) у своїх творах втілював образи людей із народу. До кращих творів митця в історичному жанрі належать «Скіф» і «Запорожець у розвідці». Л. Позен також автор пам’ятників І. Котляревському та М. Гоголю в Полтаві.

Меморіальний комплекс родини меценатів Харитоненків із двох мармурових статуй «Ангел з дитиною» та «Розп’яття» (в Сумах) створив французький скульптор Арістід Круазі (1840—1899), автор багатьох статуй у Парижі. Скульптурам притаманне реалістичне зображення людських почуттів. Свого часу їх вважали найкращим надгробком у світі (копії містяться в Луврі).

Архітектурі України притаманна монументальна декоративна пластика, скульптурні оздоблення фасадів та інтер’єрів. 

Наприклад, три скульптурні групи прикрашають фасад будинку Львівської національної опери. На вершині розташована «Слава» — крилата жінка з пальмовою гілкою, поряд — «Комедія і драма» та «Музика». Їх автор — скульптор Петро Війтович (1862—1936). Рельєф фронтону і скульптури в інтер’єрі — «Любов цілує Амура», «Заздрість, зневажена Любов’ю», «Материнство» виконав за ескізами П. Війтовича Антон Попель (1865—1910).

Дякую за співпрацю. До зустрічі!