6 клас. Урок 21.
Мистецтво країн Балтії.
Вітаю на уроці музичного мистецтва, мої юні друзі. Чи відомо вам щось про такі держави, як Латвія, Естонія, Литва? А чи знаєте ви, чому саме їх називають країнами Балтії?
Сьогодні я запрошую вас помандрувати зі мною в ці чудові, дружні нам, українцям, країни і познайомитись із масовим народним музичним мистецтвом в Литві, Латвії та Естонії. Чому масовим? Тому що ми зможемо побачити і почути, як танцюють і співають водночас понад 10-20 тисяч людей у своїх національних костюмах. Балтійське свято пісні й танцю — національне свято, що проводиться в столицях цих країн кожні п’ять років (у Литві — кожен четвертий рік); із 2003 року визнане ЮНЕСКО шедевром усної та духовної спадщини людства.
На свято з’їжджаються найкращі хорові, оркестрові й танцювальні колективи, які перемогли в регіональних конкурсах. Урочистим завершенням святкового дійства є виступ на Співочому полі зведеного хору, коли диригентській паличці підвладні десятки тисяч голосів хористів і приблизно стільки ж голосів глядачів, які підспівують піднесено й зворушливо. Багатотисячні танцювальні колективи демонструють свою майстерність на просторих стадіонах. У кожній країні це свято символізує єдність народу, який зумів не тільки створити і зберегти свою державу, а й пам’ятає про свої витоки.
Латвійський фестиваль пісні і танцю
Латвійський фестиваль пісні і танцю — багаторічна традиція в суспільному і культурному житті латиського народу, що була започаткована 1873 року. Протягом свята, яке триває понад тиждень, на вулицях, площах і в парках Риги відбуваються різноманітні масові заходи. До слова, повсюди лунає не лише народна, але й академічна музика, написана на основі фольклору. Зокрема, виразні національні мотиви звучать в рок-опері Зігмарса Лієпіньша «Лачплесіс», створеній за мотивами однойменного народного епосу. Автор лібрето — Мара Заліте.
Опишіть свої враження від масового хорового співу.
У якій манері прозвучав цей твір?
Які художні образи він пробудив у вашій уяві?
Доберіть слова, якими можна описати мелодію прослуханого твору.
Естонське свято пісні й танцю
"Колективне виконання пісень і музики є надзвичайно дієвим інструментом для стимулювання і пробудження національного духу" – вважав естонський поет, журналіст та лідер національного руху в Естонії ХІХ століття Йохан Яннсен (Johann Jannsen) (1819-1890). Разом з донькою, поетесою Лідією Койдулою (Lydia Koidula) у 1865 році вони заснували співочу спілку “Ванемуйне”, а через кілька років ініціювали загальноестонські співочі свята.
Історія естонського Свята пісні налічує вже понад 150 років, адже зародилося воно 1869 року в місті Тарту. В той час участь у святкуванні могли брати лише чоловічі хори (жінки тільки розпочинали боротьбу за своє право) і духові оркестри. Відтак півсотні чоловічих хорів та оркестрів з усієї Естонії загальною кількістю понад 800 учасників впродовж трьох днів на різних локаціях міста дали духовні і світські концерти, розпочавши таким чином традицію естонських співочих свят. Із першої чверті XX століття й донині це величне дійство відбувається на талліннському Співочому полі, що вміщує 35 тисяч співаків! Свято танцю, започатковане на 65 років пізніше, з кінця XX століття проводиться водночас зі Святом пісні.
Трав’яне поле талліннського футбольного стадіону може вмістити водночас 60 колективів, кожен з яких налічує 16 осіб. Тобто в одному танцювальному номері може бути задіяно до тисячі людей. А на заключний танець на поле виходять понад 700 колективів, що разом складає понад 11 тисяч учасників!
Йохан Яннсен та його донька Лідія Койдула не тільки організаційно розпочали співочий рух в Естонії, а й стали духовними провідниками усіх майбутніх пісенних свят. Пісня на слова Й.Яннсена “Mu isamaa, mu õnn ja rõõm” (укр. “Моя батьківщина, моє щастя та радість”), виконана на першому Святі пісні у 1869 році, стала зрештою національним гімном Естонії, а Л.Койдула стала автором двох естонських пісень «Sindsurmani» і «Muisamaaonminuarm», які досі входять в репертуар пісенних свят.
Програма святкувань складається з багатьох яскравих і цікавих подій, але найважливішими з них є гала-концерт танцювального свята (стадіон «Калев»), гала-концерт пісенного свята (Співоче поле) й урочиста хода містом, під час яких панує атмосфера загального щастя, любові, поваги.
Псалом «Хвали, душе моя, Господа» (у виконанні Естонського філармонічного камерного хору; диригент Пол Хіллайр)
Які емоції викликає прослуханий твір?
Розкажіть про особливості його виконання.
Охарактеризуйте темп, лад і динаміку цього твору.
Останніми роками на Талліннському Співочому полі відбуваються не лише Свята пісні, а й масштабні світлові шоу. Темою зимового фестивалю 2022–2023 років став чарівний світ «Аліси в Дивокраї» Л. Керролла. Завдяки світловим та звуковим технологіям відвідувачі отримали можливість потрапити в іншу, неймовірну реальність.
Опишіть свої враження від перегляду. Що вас найбільше вразило?
Охарактеризуйте музику, що супроводжує це шоу.
Цікаво знати: Наприкінці XIX – впродовж XX століть пісенне свято відіграло вирішальну роль у становленні естонської нації та її боротьбі за незалежність. Свого часу Йохан Яннсен був правий – через трішки більше як століття, в тому числі завдяки систематичності проведення співочих свят, національний дух через пісню таки пробудився. Відновлення незалежності Естонії розпочалося з мирних акцій протесту 1988 року, які отримали назву “Співоча революція”: учасники багатолюдних зібрань не виголошували політичних промов, а вдень і вночі співали давні народні пісні. В якісь моменти кількість учасників сягала кілька сотень тисяч людей. А вже за кілька років Естонія здобуває незалежність. Вважається, що естонці володіють однією з найбільших у світі збірок народних пісень, що налічує понад 130 000 фольклорних творів.
Ще один цікавий факт: Свято танцю і пісні в Естонії має свій музей, який розповідає історію розвитку цього культурного феномену. На території фестивалю була розміщена частина його експозиції:
Литва: свято пісні і танцю.
Литва славиться фестивалями класичної, хорової та джазової музики, що відбуваються у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді.
І звісно, в цій балтійській країні теж проводять національне Свято пісні й танцю (щоправда, раз на чотири роки), яке збирає величезну кількість слухачів і виконавців з усього світу. Варто зазначити, що литовському хоровому співу притаманні особлива ліричність та мелодизм.
Які почуття пробуджує цей твір?
Доберіть слова, якими можна описати характер твору та особливості його виконання.
Жанр ораторії виник у XVII ст. майже одночасно з кантатою і оперою. Маючи певну схожість із ними, відрізняється від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — переважанням оповідальності над драматургією, а також відсутністю сценічної дії та, за окремими винятками, — художнього оформлення.
Мабуть, вам цікаво буде дізнатися,
що до репертуару хорових колективів країн Балтії
входять українські народні та професійні пісні.
Які традиції виконання українських колискових пісень збереглись у співі литовського хору?
Розкажіть про склад виконавців та тембри їхніх голосів.
Вокальна робота
Ви знаєте, що в нашій країні також є дуже давні пісенні і танцювальні традиції, і я - з великої любові до народної творчості, до народних пісень - всіляко заохочую вас вивчати, досліджувати свою культуру і хочу передати вам часточку своєї любові і свого захоплення. Мрію, щоб ми брали участь у таких величних, масових фестивалях. А поки що - пропоную репетицію, заспівати в нашому класі. Тож, нумо, берімося до вокальної роботи і розвиваймо свої таланти. Нас чекає патріотична вокальна розспівка та нова пісня "Співаєм я, і ти, і Україна".
Підсумуємо вивчене:
Що вам відомо про пісенні конкурси та фестивалі країн Балтії?
Розкажіть про свої враження від слухання пісень у виконанні хорових колективів цих країн.
Яку українську народну пісню виконував вільнюський камерний хор?
Скористайтеся власним ґаджетом і дізнайтеся більше про рок-оперу З. Лієпіньша «Лачплесіс».
Складіть онлайн-пазли і зіграйте гру "1 мільйон"
Дякую за співпрацю. До зустрічі!