7 клас. Урок 11.

Обробка народної пісні

Вітаю вас, мої любі друзі, на уроці музичного мистецтва! Сьогодні я пропоную тобі знову відкрити для себе світ народної музики. Вона може бути в інструментальному та вокальному видах, але звучить частіше в обробці. 

Обробка народних мелодій та створення до них музичного супроводу (гармонізація) набула великої популярності у XIX-XX ст. Обробку народних мелодій здійснювало багато композиторів: Й. Гайдн, Л. ван Бетховен, Й. Брамс та інші. Пригадай ще декілька понять, з якими ми вже ознайомлювалися. Давайте доберемо слова-синоніми до поняття обробка. 

Перекладення музичного твору для іншого складу виконавців називають аранжуванням, а у випадках, коли твір обробляється для виконання оркестром, — оркестровкою. Обробку твору у віртуозному стилі називають транскрипцією. 

Обробка народної вокальної музики — це видозмінення народної пісні за допомогою специфічних музичних прийомів. 

Обробкою української вокальної музики займалися М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, С. Людкевич та інші українські композитори. 

Протягом усього свого життя М. Лисенко збирав народні пісні. Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й опублікував сімома окремими випусками (по 40 пісень у кожному, для голосу у супроводі фортепіано). Загалом композиторські фольклорні збірники нараховують понад 600 мелодій, охоплюючи майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. 

Основу музичної спадщини М. Леонтовича складають хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, найпопулярнішими серед яких є «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших. На основі українських народних мелодій М. Леонтович створював цілком оригінальні хорові композиції. Послідовно втілюючи у своїх обробках ідею гармонізації та поліфонічності, М. Леонтович широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки. 

Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна: це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні й ігрові пісні. 

Проаналізуй ці твори за таким планом: 

1. Поділися своїми враженнями від прослуханих музичних творів. 

2.Яких змін зазнали народні пісні після їхньої обробки українськими композиторами? 

3. У чому особливість хорового та сольного звучання пісень? 

4. Охарактеризуйте засоби музичної виразності прослуханих творів. 

5. Розкажіть про тембри голосів та музичні образи, створені композиторами та виконавцями творів. 

«Наталка Полтавка» — п'єса, написана І. Котляревським у 1819 році під впливом української вертепної та шкільної драми й інтермедій XVIII століття. Джерелом для написання твору послужили лірично-побутові, обрядові пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»). Тема твору — розлука дівчини з коханим-бідняком та одруження з немилим багачем. 

«Наталка Полтавка» — опера М. Лисенка за однойменною п'єсою І. Котляревського, яка посіла чільне місце серед найпопулярніших українських опер. Музика опери розкриває найкращі риси українського національного характеру — шляхетність, моральну чистоту, духовну силу. Думки й почуття героїв розкриваються через пісню. Вона служить і тлом, на якому розгортається дія. 

«Наталка Полтавка» — український художній фільм режисера Івана Кавалерідзе, відзнятий 1936 року на кіностудії «Українфільм», екранізація опери М. Лисенка. Це перша кіноопера в українському мистецтві. 

Співаємо пісню "Одна калина"

Підсумовуємо вивчене:

Дякую за співпрацю. До зустрічі.