Поява монетарної (грошової) економіки спровокувала соціальний конфлікт між лицарями та селянами. Поступово, замість феодальної, стала формуватись прото-капіталістична система. Родина Фуггерів стала відомою завдяки успішному підприємництву та фінансовій активності, та стала фінансувати як церковних, так і світських правителів.

Максиміліан I 1493–1519 рр., намагався реформувати імперію: був створений імперський верховний суд (нім.Reichskammergericht), встановлені імперські податки, посилені імперські збори (нім. Reichstag). Реформи, однак, не вдалось провести повністю через розпад імперії.

Реформація в Німеччині

Причини Реформації (лат.перебудова) в Німеччині:

-                      Священна Римська імперія  роздроблена, слабкий імператор, обирався курфюрстами, не було єдиних законів, єдиної монети і війська;

-                      Капіталістичний розвиток деяких земель, найкращий у Європі (гірнича справа, торгівля, банки);

-                      Роздробленість заважала подальшому розвитку;

-                      Залежність селян від феодалів;

-                      Найбільший феодал, власник землі – католицька церква, Папи зацікавлені в роздробленості (Чому?).

Німецький гуманізм – боротьба за об‘єднання нації, критика католицької церкви. (Еразм Ротердамський «Похвала глупоті», Ульріх фон Гуттен – один з авторів “Листів темних людей” вважав папський Рим головним противником об‘єднання країни.

Мартін Лютер – добровільно став ченцем, священиком Замкової церкви у Віттенберзі.

Цитати: "Разом з водою виплеснути й дитину", "На цьому стою і можу інакше!"

1517 р. «95 тез»: проти торгівлі індульгенціями, за ідеали рівності та бідності. Були підтримані населенням та деякими князями.

Лютеранство:

- спасіння через віру, джерело віри Святе письмо;

- заперечення церкви, як посередника між людьми та богом;

- відкидав чернецтво, шанування ікон, постів, церковних свят;

- з семи таїнств визнавав тільки два – хрещення й причастя.

Рейхстаг у Вормсі: Лютер захищав свою думку, підтримали частина князів. Імператор намагався викрасти Лютера, але один з курфюрстів врятував його. Перебуваючи в його замку Вартбург під захистом Лютер перекладає Новий Заповіт німецькою мовою. (Значення?)

Селянська війна Томаса Мюнцера 1524-1525

Проповіді Томаса Мюнцера про рівність всіх перед богом. Прихильників цих ідеалів майнової та соціальної рівності називали анабаптистами (перехрещенцями).

1524 р. Селянська війна охопила Південно-Західну й Середню Німеччину.

1525 р. "Статейний лист" Томаса Мюнцера, початок повстання у Верхній Швабії.

1525 р. "12 статей" – найпопулярніша програма, помірковані погляди повсталих, вимоги скасування особистої залежності селян і десятини, зменшення оброку й панщини, суд для селян, обрання священника громадою, намагалися залучитися підтримкою селян.

Поширення повстання у Франконії та Саксонії. У Тюрінгії повстанців очолив Томас Мюнцер. Поширення повстання на інші частини Німеччини.

Спроби Лютера зупинити повсталих, пролиття крові не по-християнські;

Заклики повстанців до скасування залежності селян, передача землі тим хто її обробляє (антифеодальний характері;

Знищення замків, монастирів, церков, центр – місто Мюльгаузен;

Битва під Франкенгаузеном, поразка повстанців, страта Мюнцера.

Чому всі селянські повстання приречені на поразку?

“Гейльброннська програма” бюргерство вимагало посилення імперської влади, скасування митних зборів усередині країни, запровадження єдиних монет і мір. Селяни мали звільнятися від особистої залежності за викуп у розмірі 20-кратної вартості сплачуваних податків. У здійсненні вимог цієї програми були зацікавлені насамперед підприємці, оскільки вони створювали умови для розвитку ринкових відносин.

1529 р. рейхстаг у Шпаєрі – обов‘язкові католицькі служби. 5 князів і 14 міст лютеран склали протест. (Церква – протестантська).

Кальвінізм

Швейцарія у складі Німеччини. Швейцарське повстання проти Габсбургів (Вільгельм Телль). 1315 р. незалежність Швейцарії.

Швейцарським союзом керували кантони – народні збори, народовладдя. Адміністративні області – 13 кантонів.

Гуманізм. Ульріх Цвінглі – джерело істини Святе письмо, непотрібні ікони, церковна ієрархія. Головне благочестя – праця. В боротьбі за свої переконання Цвінглі загинув.

Жан Кальвін (1509—1564), прихильник протестантських ідей. Втік з Франції. 1536 р опублікував працю “Напучення в християнській вірі”.

Зацікавив своїми проповідями жителів Женеви. Женеву стали називати “протестантським Римом”, а Кальвіна — “женевським папою”.

Став “міністром Божим” в Женеві. Вигнали єпископа, заборонили розваги, надмірність у їжі. За дотриманням правил слідкували пастори.

Кальвінізм:

Проповіді читали пастори, яких обирала громада зі своїх найбільш освічених членів. Пресвітери і пастори входили до складу консисторії, яка керувала всіма справами громади. Час від часу для вирішення теоретичних питань кальвінізму збиралися з'їзди пасторів — конгрегації.

- “Божествене приречення” людини на місце в раю чи пеклі;

- Нічим змінити не можна;

- Успішне життя в справах (ремеслі, торгівлі, землеробстві) свідчать про обраність людини до порятунку.

Женева - “протестантським Римом”. “Жененевський Папа” Переслідування незгодних з кальвінізмом. Стратив іспанського лікаря-католика Мігеля Сервета (1511–1553). Штрафи, та інші покарання за порушення правил. Страти вільнодумців.

Пресвітеріани в Шотландії були кальвіністами так само, як гугеноти у Франції та пуритани в Англії.

Контрреформація

В Італії папа Павло ІІІ (1534-1549 рр.) створює у 1542 р. Конгрегацію верховної інквізиції - Вищий апостольський трибунал,

1534 р. створений, 1540 р затверджений папою орден “Товариства Ісуса” – єзуїтів (Ігнатій Лойола). 2/3 всіх організацій “Товариства Ісуса” в XVII—XVIII ст. складали школи та університети, а 4/5 від загальної кількості його членів становили студенти й викладачі. Головий напрямок – місіонерство.

1559 р складений “Індекс заборонених книг”

Тридентський собор (1545-1563) – засудив протестантизм, підкреслював священне походження папства.

 Карл V 1519 —1556 (+Ісп) 1529 облога Відня турками

1555 Аугсбурзький релігійний мир - за принципом “Чия влада, того й віра”

Карл V зрікся престолу. Австрійські володіння, Чехію та частину Угорщини з короною Священної Римської імперії він передав братові Фердинанду І (1556—1564 рр.), а Іспанію, Нідерланди, володіння в Італії та іспанські колонії у Новому Світі — синові Філіппу ІІ (1556—1598 рр.).

Внаслідок Реформації північні держави стали протестантськими, а південні залишились католицькими.

Тридцятилітня війна