Культурна революція

Культурна революція. Репресії.

Конституція 1937 р. перемога соціалізму, зміна назви УРСР, добровільне об’єднання в СРСР, право виходу. 20-ті рр. відносини з РСФСР «Договірна федерація».

Вищий орган – Верховна Рада. Виконавчий – Рада народних комісарів.

Недоторканність особи й житла, таємниця листування, свобода слова, друку, зборів.

Реально була монополія компартії, якій належали всі гілки влади.

Машина репресій “пожирала своїх дітей”. С.Косіор, В.Чубар, В.Затонський, Н.Голод, А.Хвиля, М.Чувирін. М.Скрипник застрелився.

Стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів»: засудив «перегини

Політика «розкуркулення» селянства багаті працьовиті селяни – «куркулі», завдання «ліквідації куркульства, як класу».

Мета колгоспної системи контроль над поставками державі.

Мета голоду 1932-33 рр: Подолати опір селян. Риси, які доводять штучність голоду:

- 1932 р паспортизація міста, селяни прикріплені до землі, державні кріпаки.

- для виконання поставок хліба у 1931 році забрали навіть посівний матеріал.

-  1932 р Сталін написав закон про охорону соціалістичної власності, передбачав розстріл, конфіскацію, 10 років позбавлення волі – «закон про п´ять колосків».

- 1932 Комісія по хлібозаготівлі (Молотов). «Чорні дошки» «злісних саботажників» хлібозаготівель, збирали всі продукти, припиняли поставку всіх товарів

-  «Перукарі» - селяни почали красти колгоспний хліб на полях щоб не вмерти з голоду.

Секретарем КП(б)У та організатором голоду був Косіор (1928-1938).

Постишев секретар Харківського обкому стояв вище першого секретаря і очолив репресії проти комуністів

1929 р трійки – перший секретар, голова райвиконкому і начальник місцевого відділення ДПУ, право судити.

Привід до репресій : 1 грудня 1934 р убивство Кірова.

Пошук «класових ворогів»:

1928 «Шахтинська справа» над «шкідниками» (старими спеціалістами) Донбасу. Мета: залякати стару інтелігенцію, змусити працювати на владу.

1929 «Спілка визволення України» над українською інтелігенцією: Єфремов та ін. Процес в березні 1930 р. підсудні 45 діячів, по республіці репресовано 5 тис. вчителів, студентів, лікарів тощо.

1930  «Процес промпартії» над «шкідниками» (старими спеціалістами)

Справи «Український національний центр», «Українська військова організація», «Польська організація войськова», «Білогвардійський терористичний центр у Києві», «шпигунсько-троцькістські» організації. Репресовані парткерівники: Квірінг, Раковський, Коцюбинський, Косіор, Медведев, Чубар, Затонський (очолював лічильну комісію при обранні Сталіна) та ін. Голова РНК Любченко застрелився. Боротьба з «націоналістичними ухилами» проти Скрипника(застрелився). Інші члени комісії з українізації 1925 р: Косіор, Чубар, Затонський, Голод, Хвиля, Чувирін.