330 р Костянтин столицю переніс до м.Візантій(Константинополь).

395 р розкол імперії на Західну та Східну (Візантія).

Імператор (самодержець)

Вельможі                             обирали імператора                        військо

                            сенат                             центральний апарат                    імператорська канцелярія

                         (синкліт)                                  управління                                        (секретарі)

відомства

фінансове                        пошти                        управління

                                                                        та зовнішніх зв'язків                військом

Абсолютна монархія (повторити Станова монархія)

Інтриги (за 1122 роки 90 василевсів).

Сенат (синкліт) - дорадчий орган, іноді скликав імператор.

Центральний апарат управління у Візантії складався з кількох відомств - логофесій (секретів). Очолював логофет.

Міське управління Константинополя - епарх.

7 ст. імперію поділено на військові округи - феми. Там жили воїни, що отримали землю за службу. В мирний час працювали. Очолювали - стратиги. 

Юстиніан (527-565)

Відновив межі Римської імперії, об‘єднавши її на деякий час.

Судова реформа, «Кодекс Юстиніана»

“Звід громадського права”, де поєдналися давні римські правові норми і духовні цінності християнства.

- рівність усіх громадян перед законом.

- хоча рабство не скасовувалось, але заборонялося вбивати рабів і вони отримували змогу звільнитися.

- урівнювали у правах чоловіка і жінку, забороняли розлучення, засуджене християнською церквою.

- ідея необмеженої та абсолютної влади імператора: “воля імператора — джерело законів”.

- право недоторканності приватної власності. 

Звід...” став зразком законів більшості країн Західної Європи у ХІІ – ХІV ст.

Насадження християнства, будівництво храму святої Софії, «храм храмів».

Оборонний вал із фортець по кордонах.

Податковий тиск призвів до повстання «Ніка» («Перемагай!»), Юстиніан – не втік: «Царська влада – чудовий саван». За допомогою варварів придушили.

Після смерті занепад, напад арабів та персів.

«Золотий вік» Візантії  7 ст. Ісаврійська династія, Лев ІІІ Ісавр відбив натиск арабів в 717 р. спалив флот "грецьким вогнем".

Єресь іконоборство – спроба імператорів конфіскувати багатства у церкви на ведення війни. Підтримав Лев ІІІ Ісавр. Іконошанувальники вступили у боротьбу за владу (підтримані папами та патріархами). Перемогли в сер 9 ст. (843 р.).

Візантія постійно воювала з арабами, слов‘янами, норманами та турками.

7 ст Перше Болгарське царство – болгари змішалися з слов‘янами. Здійснювали напади на Візантію. Імператор хотів захопити їх при допомозі русичів (Святослав), але після захоплення Болгарії ті рушили на Візантію. В 11 століття Візантія остаточно захопила Болгарію .

Василій ІІ Болгаробоєць – 976-1026 візантійський імператор Македонської династії (сер. 9 – сер 11 ст.) «Золотий вік» Візантії. 1014 р переміг болгар. 

1071 році турки-сельджуки розбили візантійську армію. біля м. Манцикерта, 1076 біля Міріонкефала. Скориставшись цим нормани захопили західну частину.

Олексій І Комнин - 1081-1118 звернувся по допомогу до Папи, привід до Христових походів.

Четвертий Хрестовий похід (повторити) за підтримки венеціанців, основного торгівельного конкурента, 1204 р. хрестоносці зруйнували та пограбували Константинополь. Утворилася Латинська імперія. Влада імператора залишилася лише в Малій Азії (Нікейська імперія).

Візантійців підтримали турки та генуезці, Візантійська імперія відродилася, 1261 захопили Константинополь. Латинська імперія припинила існування. 

Михайло VIII Палеолог - 1259 - 1282 ліквідував Латинську імперію та відновив Візантію. Уклав Лівонську унію 1274-1281 з католиками.

Відроджену Візантію розривали чвари, відсутність грошей, напади нормани, слов‘яни, половці. Найбільша загроза Турецький султан Осман. Турки спочатку захопили Малу Азію, поті Балканський півострів: Сербію та Болгарію.

Частина візантійців бачила вихід в об‘єднанні з католиками, але частина була проти.

Василевс Іоанн V просив допомоги проти турків, прийняв католицизм (Римська унія 1369 р.) повернувшись зрікся.

 Іоанн VIII Палеолог відновив переговори, На Собор приїхали представники Візантії, З Москви разом з митрополитом Київським і всієї Русі Ісидор, Александрійської, Антіохійської і Єрусалимської церков, делегації Валахії і Грузії. Укладена Флорентійська унія 1439  на умовах визнання вищості папи, прийняття догм католицького віровчення із збереженням обрядів східної християнської церкви. Військова допомога Заходу проти турків не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів. 

Де факто рішення Флорентійського собору не скасовано, оскільки досі не було скликано «Вселенського православного собору», який міг би відмінити ті рішення, що були узгоджені на «Флорентійському соборі» (скликанню такого собору перешкоджає РПЦ).

29 травня 1453 р. турки оволоділи Константинополем, кінець Візантійської імперії (кінець середньовіччя)

Cуспільство. Васальних відносин не було.

Аристократи – мали землю, зневажали працю.

Чиновники – брали хабарі та обкладали державну казну. Мали титул, передбачав зарплату (руга) і парадний одяг. Не передавався.

Духівництво – церковні послуги, таємно займалися лихварством.

Купецтво – Візантія одна з лідерів торгівлі у світі. Ярмарки: Константинополь, Фессалоніка,  Трапезунд. 

Інтелігенція – торгівлю не вважали почесним заняттям.

Ремісники – жили по різному, в залежності від спеціальності. Об'єднувалися в корпопорації. Поза корпораціями вище мито, не могли конкурувати з корпораціями.

Селяни – основна частина населення. Кріпаків не було. За рахунок податків, які вони сплачували, існувало чиновництво, яке захищало селян від феодалів.

Раби - військовополонені іноземці.

Існувало протистояння міста та села.

Філософія: богослов‘я, математика, природознавство, етика, політика, граматика, риторика, діалектика, астрономія, музика та правознавство.

Візантійські богослови використовували знання античних авторів.

Наука випередила західноєвропейську (Чому?). Лев Математик – започаткував алгебру, винайшов світовий телеграф, рухомі механічні статуї тощо.

Астрономічні спостереження, медицина, хімія, виробництво скла, кераміки, емалей і фарб. Винайшли «грецький вогонь».

Візантійські мандрівники зробили цінні географічні спостереження.

Історик Прокопій Кесарівський 500-562 описав царювання Юстиніана. Будучи  радником полководця Велізарія, брав участь у походах, написав «Історії війн Юстиніана» (8 книг),  та «Таємної історії» (проти Юстиніана і Феодори).

Анна Комніна — візантійська принцеса, старша дочка імператора Візантії Олексія I Комніна. Одна з перших жінок-істориків. «Олексіада» описує події 1069-1118 років.

Енциклопедист, фізик, астроном, перший  Михаїл Псел.

Освіта. Школи: світські, церковні, приватні, доступні тільки для заможних.

Книги писали на пергаменті. Грамотність вища, ніж на Заході.

Література: світська(використовували античні традиції) та церковна(«житія святих»).

Епос про Дігеніса Акріта, після хрестових походів рицарський роман, куртуазна лірика.

Візантійці поєднали християнські свята з поганськими. 1 січня – календи, русалії, день коронації імператора тощо. Кінні змагання на іподромі. Вуличні артисти.

Архітектура Храм святої Софії. (Ісидор із Мілета та Анфимій із Трал). Візантійський стиль – сполучна ланка між античністю та Відродженням.