Культурницький етап
«Москвофіли»( Я.Головацький Зубрицький, Наумович, Добрянський» 1870 р. «Руська рада», газети «Слово»),
Причина придушення угорського повстання 1848 р в Угорщині.
язичіє, прагнучи накинути українцям цю суміш церковнослов’янської, росій-ської, польської та української мов
На Закарпатті активними прихильниками москвофільства були «будителі» Олександр Духнович та Адольф Добрянський. с. 179, Довідник с. 249
Таб 181
українофільська течія
Народовці: с. 180, Довідник с. 250
Мета: єдність усіх українських земель і розвиток єдиної української літературної мови на народній основі
Шашкевич, Ганькевич, Вахнянин газета «Діло», часопис «Правда», 1861 «Руська бесіда», 1868 «Просвіта» (Анатоль Вахнянин) 1873 Літературне товариство ім. Т.Шевченка (з 1892 – НТШ) М.Грушевський с. 184-185 Довідник с. 250
с. 180 Наприкінці 60-х – у 70-х рр. 19 ст. літера-турно-науковий та політичний журнал «Правда». журнал «Вечерниці», 1862–1863 рр.
Політичні часописи: газети «Діло»(1880 р.,
с. 181 Володимир Барвінський) – для інтелігенції та «Батьківщина»(заснована з ініціативи Юліана Романчука в 1879 р.) – для селянства
За сприяння В. Барвінського 1880 р.у Львові відбулося перше українське народне віче (акція народовців по захисту культурних прав українців), у якому взяли участь дві тисячі селян. Ця подія започаткувала вічевий рух у західно українських землях.с. 183
с. 190 Довідник с. 252 Політика «Нової ери» 1890-1894 (О. Барвінський, Ю. Роман-чук, галицький митрополит С. Сембратович за підтримки В. Антоновича та О. Кониського ) компроміс між українцями та поляками.
1892 р. Наукове товариство ім. Т.Шевченка (роль Академії наук)
1892 Запровадження в буковинських і галицьких освітніх установах українського
фонетичного правопису
1894 Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі
з М. Грушевським
1892 Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності
1892 Створення страхового товариства «Дністер»
1892 Відкриття української гімназії в Коломиї
Поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій
Поява урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширене вживання
української мови в державних установах
Відкриття для українців ширшого доступу до державних посад
1898 р у Львові перший том «Історії України-Русі».
1894 р. відмова від политики «Нової ери» Ю.Романчук.
с. 183 Буковина Москвофіли. Народовці: Чернівецькому університеті (1875)
кафедра української філософії, яку очолив народо-вець Гнат Онишкевич. «Буковинська трійця» Ю.Федькович (буковинським буди-телем, засновником нової української літератури на Буковині ) газета «Буковина» брати Воробкевичі, професор С.Смаль-Стоцький. 1885 р. він стає завідувачем кафедри української мови і літератури у Чернівецькому університеті
Закарпаття. Москвофіли. Народовці тижневик «Наука».
Громади (проти ідеї Погодіна с. 146, Довідник с. 240
Перша громада 1859-63 легальна культурницька в Петербурзі журнал «Основа» (1861-62)
Хлопомани походили з польських або давно сполоні-зованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці 1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до народності
1860 створення в Києві «Української громади» В.Антонович: с. 147, Довідник с. 251
Методи: недільні школи, видавництво. Л.Глібов «Чернігівський листок» «Букваря південноруського». 1861 Т.Шевченко
1862 заборона недільних шкіл.
с. 150, Довідник с. 2421863 Валуєвський циркуляр заборона укр. мови в школах, державних установах, церкві.
Привід польське повстання 1863-64, переклад Євангелій Нового Заповіту сучасною українською мовою, який під-готував інспектор Ніжинського ліцею Пилип Морачевський.
с. 153, Довідник с. 243 Стара громада (Київська) В.Антонович.
І. Рудченком два випуски збірни-ка «Народні південноруські казки».
У 1872 р. громада допомогла Л. Глібову перевидати збірку його байок. Зусиллями громадівців побачили світ 7 томів матеріалів етнографічно-статистичної експедиції, проведеної в 1869–1871 рр. у Південно-Західному краї під керівництвом Павла Чубинського.
1874-1875 «Киевский телеграф»
с. 153, Довідник с. 243 1873 р. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (Голова Григорій Галаган, колегія 1871 р) «Записки».
У 1874–1875 рр. «Історичні пісні українського народу» з поясненнями та коментарями В. Анто-новича і М. Драгоманова.
«Чумацькі народні пісні», зібрані І. Рудченком, з до-датком – нотами, що їх підготував М. Лисенко; опубліковано твори М. Максимовича тощо.
ІІІ Всеросійському архео-логічному з’їздіу Києві в 1874 р. с. 163 Практична
с. 157, Довідник с. 2441876 Емський указ, повна заборона укр. мови, ввозу літератури. а також
ви слання Михайла Драгомановата Павла Чу-бинського за межі України.
с. 158, Довідник с. 244 Драгоманов в Женеві першого українського політичного часопису «Громада»(протягом 1878–1882 рр. вийшло друком 5 томів збірника).
Значення обєднали два покоління - кирило-мефодіївців та молодше (Молодих громад).
"Жіноча громадиа" Людмила Черніхівсьа-Старицька, Марія та Ганна Чикаленки.