Австро-Угорщина
Австро-Угорщина в другій половині ХІХ ст.
8 червня 1867 р Франц Йосиф Габсбург «Його Імператорська і Королівська Величність, Імператор Австрії і Апостолічний корольУгорщини»
Ціслейтанія (Австрія, Чехія, Моравія, Сілезія, Гарц, Істрія, Трієст, ДалмаціЯ, Буковина, Галичина, Країна) і Транслейтанія (Угорщина, Трансильванія, Фіуме, Хорвато-Славонію). Двопалатні парламенти кожної частини, загальні питання на засідання імперського парламенту. Власні уряди, спільні міністерства – військове, закордонних справ і фінансів. Конституція 1867 р. напівабсолютистське правління, становий характер верхніх палат (Рейхстагу та Сейму), імператор контролював усю виконавчу владу, право указів (силу законів). Особлива економічна угода – розмір частки спільних витрат на 10 років. Урядова криза, відмова Угорщини перепідписувати.
«Клаптикова імперія» найбільша в Європі, після Росії. Більше 10 національностей, жодна не перевищувала 1\4. Релігійні: австрійці (23,5%), італійці, угорці (19,5%) поляки (10%) – католики, чехи і словаки(16,5%) – протестанти, серби і хорвати (16,5%) – православ‘я, частина мусульмани, українці (8%) – православ‘я та уніатство.
Адміністративні частини, дві конкуруючі нації, «розділяй і володарюй», ворогували між собою, онімечення. Полякам та чехам надали обмежене самоврядування. Діяли місцеві Конституції, місцеві парламенти, органи самоврядування. Закон про діловодство та початкову освіту національними мовами, не виконувався. Угорщина часто виступала за відокремлення. Діяли чисельні організації що боролися за незалежність.
Економічний розвиток:
Нерівномірність розвитку. Австрія і Чехія, найбільшрозвинені, Металургійний концерн «Шкода» один з найбільших у військовій промисловості, Чехія – 86% металу, 50% текстилю. ні райони аграрні з великими поміщицькими господарствами. Індустрія – іноземний капітал, німецький, «Шкода» - французька, залізниці, шахти.
Робітників було мало. У великих містах Австрії і Чехії, частково в Будапешті. 2\3 в селі. Дворянство служило в армії і державному апараті. Національний гніт переплітався з соціальним.
Криза двоєдиної монархії наростання визвольних рухів під впливом російської революції 1905-1907 рр. Вимоги загального виборчого права, керівництво соціал-демократами рухів. 1905 р. у Відні та Празі масові хвилювання, страйки, барикади, зіткнення з поліцією. 1907 р. в австрійській частині загальне виборче право, чоловікам з 24 років. В Угорщині закон 1910 р, до війни не введений в дію. Вирішення внутрішніх проблем – активна зовнішня політика. «Військова партія» (ерцгерцог Франц-Фердінанд) експансія на Балканах. 1908 р. анексувала Боснію і Герцеговину, (1878 р. Берлінський трактат від Туреччини). Ідея надання слов‘янам окремої автономії (триєдина). Ускладнення відносин з Росією та її протеже Сербією. Перед війною репресії 1912 розпущений парламент Хорватії, призупинено дію Конституції. Через рік Чехії, 1914 р. розпустили рейхстаг.