За часів Київської Русі почала формуватися народність – спільнота людей, формується в процесі злиття племен, якій притаманна спільна територія, мова культура. На основі місцевих діалектів формується мова. Давньоруська мова. Для написання використовувалася старослов‘янська мова створена болгарськими братам Кирилом і Мефодієм.
Святі рівноапостольні просвітники слов’яни Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Старший - Мефодій був імператорським намісником на болгарських землях Візантії, але постригся у ченці.
Кирило вчився у Константинополі. Проводив диспути з іконоборцями та мусульманами. Подорожуючи до хозар у Корсуні (Херсонес), знайшов мощі святого Климента та почув руську мову.
863 р брати на прохання імператора направилися у Велику Моравію до князя Ростислава (846-870).
Винайшли слов‘янську абетку на основі грецького алфавіту (кирилиця і глаголиця). Але за переклад Святого Письма на слов‘янську мову звинувачені в єресі. Але після візиту в Рим було дозволено. Кирило невдовзі помер. Мефодій був ув‘язнений в Німеччині, потім жив у Візантії, останні роки у Моравії, де переклав Біблію слов‘янською мовою.
Але є свідчення що на Русі існувало письмо до прийняття християнства. Старослов‘янською мовою писалася церковна література, світська література та документи писалися книжною староукраїнською сумішшю старослов‘янської та народної мови.
Усна народна творчість:
“Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь”, Кожум’яка переміг велетня-печеніга, билини: про Володимира Великого , три богатиря, Дуная - галицького богатиря. Виконавець - Баян.
Оригінальна література:
“Слово про закон і благодать” митрополита Ілларіона, під час князювання Ярослава Мудрого, похвала князеві Володимир та прославлення хрещення Русі;
Повчання Володимира Мономаха;
«Повість минулих літ» 1113;
«Слово о полку Ігоревім» 1187;
«Літопис Руський» і об'єднує в собі три розгорнуті оповіді: «Повість минулих літ», «Київський літопис» та «Галицько-Волинський літопис».
«Київський літопис» події від 1118 до 1200 року, «Галицько-Волинський літопис» - від 1201 до 1292 року та створено як цілісну оповідь без дотримання суворої хронологічної послідовності. Він має 2 частини: І. 1205-сер. 13 ст. Данило Галицький, ІІ. з 1261 .
Києво-Печерський патерик (житія святих) 13 ст.
Перекладна література:
Реймське Євангеліє виготовлено для доньки Ярослава Мудрого Анни – королеви Франції;
Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 (мініатюра Євангеліст Лука);
Ізборник Святослава 1073, зображений з родиною.
“ Руська Правда” Ярослава Мудрого;с. 58
“Правда Ярославичів” 1072 - скасування кровної помсти, захист прав залежних селян, регулювання феодальних відносин;
“Статут” Володимира Мономаха - поступки городянам, обмеження лихварства, захист напівзалежних селян, купців.
Литовські статути 1529, 1566, 1588.
Літописець Нестор - батько української історії автор “Повісті минулих літ”
Митрополит Іларіон - автор найдавнішого літературного твору “Слово про закон і благодать”, помічник Ярослава Мудрого у розвитку культури.
Іконописець Алімпій.
Лікарі: Агапіт чернець Печерського монастиря, онука володимира Мономаха Євпраксія “Мазі”,
Кирило і Мефодій - болгарські ченці, створили слов’янську азбуку глаголицю та кирилицю.
Освіта
Пеша школа для дітей оточення князя (Володимир), школа при Софії Київській (Ярослав), перша школа для дівчат (онука Ярослава Ганна), берестяні грамоти.
Десятинна церква - перший кам’яний храм на Русі (Володимир).
Софійський собор Ярослав Мудрий побудував на честь перемоги над печенігами: Мозаїка Христа Вседержителя та БогоматеріОранти.
Києво-Печерський монастир створений за Ярослава Мудрого, Антонієм і Феодосієм Печерськими. У 1078 році побудований Успенський храм Києва-Печерського монастиря.
Михайлівський Золотоверхий монастир побудований князем Святополк Ізяславичем.
Чернігів:
Спасо-Преображенський собор побудований у 1036 Мстиславом
Борисоглібський собор, Ільїнська церква
П’ятницька Церква побудована в 12-13 ст. Головна особливість архітектури храму: оригінальне рішення переходу від прямокутної основи до барабана за допомогою триступінчастих арок — закомар. Вікна й арки мають стрілчасту форму.
Галицько-Волинське князівство:
Собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському (Мстислав II Ізяславич), Успенський собор (Ярослав Осмомисл), Церква Святого Пантелеймона у Галичі побудована у 1194 році князем Романом Мстиславичем.
Мініатюри для книжок: Євангеліст Лука з Остромирового Євангелія, Родина князя Святослава Ярославовича з «Ізборника».
Пергамент - книги зі шкіри тварин.
Вишгородська ікона Богородиці була вивезена Андрієм Боголюбським у 1169 вивезена до Володимира-на-Клязьмі.
Холмська ікона Богородиці 11 ст. привезена Данилом Галицьким з Києва.
Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими написана Алімпієм (початок 12 ст. Найдавніша оригінальна українська ікона.
Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)