623-658 р держава Само об’єднання слов’ян для боротьби проти Аварського каганату.

У першій половині IX ст. Велика Моравія  князь Моймир (818 – 846 рр.). Столицею князівства стало місто Велеград. 846 р. Правитель Східнофранкського королівства Людовік Німецький розбив князя Моймира і встановив свою залежність над Великою Моравією

862 р. Моравський князь Ростислав (846—870 рр.) звільнив Велику Моравію від німецької залежності й уклав союз із Візантією.

Входили:  морави, чехи, полабські слов’яни, польські племена, слов’яни Паннонії та Словаччини.

863 р. На прохання Ростислава візантійський імператор надіслав духовних наставників для проповіді християнства — братів Мефодія і Кирила

Кінець IX ст. Після смерті князя Святополка (870—894 рр.) у Великоморавській державі розпочалися усобиці між його синами, що спричинило її ослаблення

906 р. Кочовики-мадяри захопили більшу частину території Великої Моравії і фактично її знищили

Наприкінці IX ст. Велику Моравію розгромили угри (мадяри).

IX — початок X ст. Перебування земель, заселених західнослов’янськими племенами чехів, у складі Великоморавської держави

Початок X ст. Заснування Празького князівства на чолі з династією Пржемисловичів, котре стало ядром складання Чеської держави

Близько 973 р. Завдяки діяльності німецького духовенства на чеських землях було засновано перше єпископство — Празьке, підпорядковане Риму. Все XI ст. за князя Бржетислава І вона стала васалом Німецької імперії.

1085 р. Чеський князь Вратислав I (1062—1092 рр.) отримав від імператора Священної Римської імперії Генріха IV, за допомогу в боротьбі проти Папи римського, титул короля Чехії. Чеське королівство з цього часу стало частиною Священної Римської імперії

По загибелі останнього з Пржемисловичів чеський трон перейшов до німецьких князів з династії Люксембургів.

Імператор Карл ІVЛюксембург (1346-1378 рр.), який одночасно був і королем Чехії:  розквіт,  перебудував Прагу, заснував Празький університет (1346 р.). Але спирався на німецьких переселенців.

Ян Гус (1371—1415 рр.) критикував обряд причастя,  що спочатку всі християни причащалися однаково.

Церковний собор у місті Констанца, під головуванням імператора Сигізмунда оголосили єретиком і 6 липня 1415 р. спалили. Також було відлучено від церкви весь чеський народ.

Повстання почалося у Празі в 1419 р. Після смерті короля Вацлава гусити проголосили про позбавлення його наступника імператора Сигізмунда чеського престолу. Створено сейм — зібрання всіх станів. Нова тактика ведення бою: фортеці з возів, легкі гармати.

Конфіскація церковних володінь, скасування десятини, реформування церкви та її обряду.

Хрестові походи. Перемоги Яна Жижки (біля 1360—1424 рр.) «Страшного сліпого», а по його смерті — Прокопа Великого. У битві на горі Вітков, під Прагою, Жижка розгромив хрестоносців.

Розкол: на  чашників (послідовники Яна Гуса, які причащали простих віруючих із чаші) вимагали ліквідації привілеїв церкви, скасування церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, богослужіння чеською мовою, незалежну чеську монархію і радикальних — таборитів (Ян Жижка, назва походила від гори Табор у Південній Чехії, де знаходився їхній центр) посилаючись на заповіти Христа, вимагали передачі особистого майна до спільної скарбниці, скасування податків. Стверджували, що будь-хто, навіть жінка, може вести богослужіння.

Відкрите зіткнення у битві біля Ліпан (1434 р.) таборитів було розгромлено. Зрештою, чашники уклали угоду з католицькою церквою, згідно з якою дозволялися обидва види причастя, а богослужіння велося чеською мовою. Згодом цю поступку було скасовано. 

Відео Ян Гус