Італія
Італійське королівство – формування нації, національного ринку, єдиної системи економіки, перетворення у аграрно-індустріальну державу, розвиток промисловості та банківської системи. Але Південь збереження пережитків феодалізму – поміщицькі латифундії, кабальні умови селянської оренди, нерівномірність розвитку промислової Півночі та аграрного Півдня, хронічне відставання від провідних країн світу.
Конституція 1861 р. на основі Статуту Сардинського королівства, дарованого королем Карлом Альбертом 1848 р. Монарх широкі повноваження, склад і політичний курс уряду, зовнішня політика, збройні сили. Законодавча влада – двопалатний парламент: Сенат – призначався королем із вищого духівництва дворянства, чиновників., нижня обиралася на основі майнового і освітнього цензу. 1882 р ценз знижено, доступ підприємцям, міському населенню.
«Леберальна ера» Дж.Джоліті. урядова криза зумовлена репресивною політикою консервативних урядів Кріспі, Рудіні, Пеллу. 1897-1898 рр. продовольча криза, ріст цін, голодні бунти. Страйки придушені у Мілані, Флоренції, Неаполі, облоговий стан.
Вибори 1900 р. ліберальні партії здобули перемогу на виборах. Короля Умерто І убито анархістами. Новий король Віктор-Еммануїл ІІІ, намір зберегти історичні здобутки Рисорджименто доручив сформувати уряд лібералам. 1901 р новий уряд ліберальні реформи. Ідеолог прем‘єр 1903-1904, 1906-1909, Джовані Джолітті. Ввважав що треба розширити соціальну базу монархії за рахунок трудящих. Соціальний мир. Права робітників на страйки, професійні об‘єднання, прогресивне соціальне законодавство, реформа освіти і охорони здоров‘я. Справжня мета прискорення економічного розвитку, подолання відставання. Соціальне примирення, як засіб, єдності нації заради спільних цілей. Скасування надзвичайного стану, свобода друку, зборів, маніфестацій, організацій. Держава арбітр трудових суперечок, 1903-1904 рр. закони про обмеження дитячої і жіночої праці, трудові кооперативи забезпечені держзамовленнями. Протекціонізм: мита, іноземні інвестиції (німецькі). Форсована індустріалізація – податкові пільги, державні субсидії в металургію, машинобудування, автомобілебудування, хімічну промисловість. Аграрно-індустріальна, але не подолано розрив між Півднем і Північчю. Промисловість 32% населення. Опір консерваторів. та соціалістів. Особливе невдоволення націоналізація залізниць, обмеження права страйків залізничників та державних службовців. Концентрація капіталу.
Зовнішня політика: 1882 р Троїста угода. Але одночасно зближується з Антантою. 1900 і 1902 р. нейтралітет з Францією, підтримка французів у Марокко, замість італійських загарбань у Північній Африці. 1909 р. подібна угода з Росією про перегляд режиму чорноморських проток. → Війну Туреччині, закінчилась загарбанням Траполітанії, Кіренаїки (нова колонія Лівія), Лозаннський мирний договір 1912 р. виводила війська з Додеканезьких о-вів, але не виконала. За північноафриканські володіння Туреччині компенсацію 2 млн. лір.