Австро-Угорщина
Австрія в першій половині ХІХ ст.
1859 р. поразка у війні з Францією та П‘ємонтом, втрата Ломбардії. 1866 р. австрійсько-прусська війна: австрійську армію розгромлено під м. Садова. Не врятували Австрію перемоги на італійському фронті під Костоце та на морі біля Ліссе.
1867 р. дуалістична монархія Австро-Угорщина: Ціслейтанія (Австрія, Чехія, Моравія, Сілезія, Гарц, Істрія, Трієст, ДалмаціЯ, Буковина, Галичина, Країна) і Транслейтанія (Угорщина, Трансильванія, Фіуме, Хорвато-Славонію). Також робилися поступки полякам. Імператор (цісар) – контролював збройні сили та зовнішню політику. Австрійський парламент і уряд, і Угорський парламент і уряд. Об‘єднана австро-угорська адміністрація зі спільними міністерствами оборони, закордонних справ та фінансів. Збори представників парламентів – засідали то у Відні то у Будапешті. Важливішими були рішення місцевих парламентів.
Цісар Франц Йосиф І Габсбург (1848-1916) Складність в управлінні «клаптиковою імперією». Національно-визвольні рухи. Конфесійні протиріччя: католики, протестанти, православні, уніати. В кожній одиниці дві конкуруючі нації, одній надавалися переваги.
Внутрішні проблеми вирішувалися армією (спадкоємець престолу ерцгерцог Франц Фердинанд). Привілейована частина суспільства. більшість витрат бюджету. Пропаганда великої держави, необхідність армії і флоту.
Не було загального виборчого права. Майновий ценз. Місцеві парламенти (сейми) й органи самоврядування. Діловодство національними мовами. Викладання в молодшій школі. Але закон не виконувався. Німецька мова.
Економічний розвиток: середньорозвинута аграрно-індустріальна країна. більшість населення у с\г та лісовому господарстві С\г не змінилося за 100 років. Значно поступалася країнам Європи та США. Низький рівень с\г, поміщицькі маєтки, ручна праця, нерівномірний: розвинені Австрія і Чехія- заводи «Шкода». Німецькі капіталовкладення. Прага, Відень, Будапешт не поступалися європейським містам. Системи очищення води, освітлення, дороги, трамваї.
Концентрація виробництва, збільшення інвестицій. Монополії: 6 контроль металургії 90%, «Шкода» військова промисловість. Але переважала дрібна та середня промисловість. Технологічна відсталість, відсутність новітніх галузей. Німецький та французький капітал у нафтову, металургійну, машинобудівну промисловості. Працювали тільки на потреби внутрішнього ринку експорт і імпорт майже відсутні.
Суспільні рухи: Національні рухи, формування інтелігенції, вимоги незалежності. Перші кроки боротьба за національні мови. Культурні товариства «Національна ліга» (італійці), «Матице школьська» (чехи), «Матице словенська», «Народний дім» (Галичина). Засновували школи, книгарні, часописи.
В Чехії 1880 р зрівняння мов, 1881 р. Празький університет – німецький та чеський, 1897 р. «мовні укази» остаточне зрівняння чеської мови. Молодіжні організації «Сокіл».
Зовнішня політика: загарбання на Балканах, стикалися з інтересами Росії.