Причини та передумови
Передумови:
Національно-релігійна сфера: 1596 р Берестейська унія, створення греко-православної церкви. Ліквідація православної церкви. Поширення єзуїтського ордену.
«Пункти для заспокоєння руського народу» 1632р. про визнання православної церкви не виконувалися.
Соціально-економічна: «Революція цін» - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продукцію, повторне закріпачення селян.
«Устав на волокі» 1557, міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку 2 дні панщини, решта відрізалася під фільварки.
Магнати роздавали землю дрібній шляхті, яка посилювала гніт. Польська шляхта знищувала природні багатства, сплювали ліси,для виробництва поташу, продаж на європейські мануфактури.
Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.
Боротьба між двома типами господарства: козацьким (фермерським) та фільварками. Селянські наділи менше прожиткового мінімуму, панщина 5-6 днів на тиждень. Військові загони для придушення селянського руху, «наїзди» на маєтки інших шляхтичів, страждали селяни.
Після того як час слобод спливав, шляхта захоплювала землі, перетворювала козаків на кріпаків.
Міста не розвивалися, ввезення дешевих європейських мануфактурних товарів (інтереси шляхти), правослані українці не підлягали цеховому устрою та Магдебурзькому праву.
Козацтво (особливо реєстрове) нова еліта, бажання позбутися влади Речі Посполитої. Дрібна українська шляхта безправна порівняно з польською.
Відсутність перспективи повноцінного політичного розвитку в складі Речі Посполитої.
Причини:
Загострення національно-релігійних утисків українського населення під владою Польщі:
Посилення соціально-економічного гніту селян, міщан, козаків
Зростання землеволодіння польських магнатів та шляхти, захоплення земель.
Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва
«Ординація війська Запорізького» 1638 р. реєстр 6 тис. ліквідована виборність, селянам заборонили перехід до козацького стану. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.
Слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля і сейму), для контролю дій магнатів і ляхти.
Характер: національно-визвольний, соціальний (революційний).
Надання характеру релігійної війни: Богдана Хмельницького благословив митрополит Йосаф Коринфський, меч освячений у Єрусалимі на Гробі Господньому. В грудні 1648 р. митрополит Сильвестр Косів та єрусалимський патріарх Пасій благословив в Софіївському соборі на війну з поляками. До Яна Казимира спеціальний легат від Папи, передав освячений меч і благословив на війну х козаками.
Рушійні сили: козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти.