Іван Виговський

Міжнародна ситуація:

Об‘єднання Пруссії та Бранденбургу

Послаблення Річі Посполитої.

Швеція війна з Данією, перемир‘я з Москвою та Річчю Посполитою.

Польща та Кримське ханство союз проти України, підготовка до нової війни.

Посол цар Матвєєв після смерті Б.Х. вимоги царські воєводи в найбільших містах, утримання за рхунок населення, податки до царської скарбниці, зменшення реєстру 10-40 тис. кандидатуру гетьмана узгоджувати з царем, київського митрополита посвячення до Московського патріарха.

Внутрішня ситуація:

Руйнування війною.

Різна зовнішньополітична орієнтація.

Розкол суспільства: Промосковська орієнтація - козацька верхівка Лівобережжя та Слобожанщини. пропольська - Правобережжя.

Старшинська рада 5-11 квітня передача владу Ю.Хмельницькому (монархія). 15 вересня 1657 р. на старшинській раді у Чигирині гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького обраний Іван Виговський, в жовтні козацька рада у Корсуні обрала його вже повноправним гетьманом.

Виговський генеральний писар, мав розвідку.

Жовтень 1657 р рада в Корсуні посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансільванії, Молдавії, Валахії остаточно укладений договір із Швецією. Відновлення союзу з Туреччиною і Кримським ханством та перемир‘я з Польщею.

Посольство до Москви. Вимоги московські залоги в містах, переобрання гетьмана в присутності послів. Виговський погодився.

Діяв в інтересах верхівки. Хотів створити опору, як у європейських монархів.

Повстання 1658 р. проти І. Виговського, який обраний на вузькій Корсунській раді, не отримав підтримки Запоріжжя. Згадайте хто вручав булаву Гетьману України? 

Зіграло свою роль і постійне підбурювання селян і запорожців царськими агентами. Усе це спричинило протигетьманське повстання дейнеків.

Дейнеки приєдналися до більш організованого виступу частини козаків і селян, очолюваного полтавським полковником Мартином Пушкарем і запорізьким кошовим Яковом Варабашем. Пушкар претендував на булаву.

Заклики гетьмана припинити громадянську війну не дали результати. В придушенні повстання використав татар.

Гадяцький договір 1658 р. Ініціатор та автор Юрій Немирич – видатний правник та дипломат, знав політичні системи багатьох країн.

1. Федерація у Речі Посполитій: Руське князівство(Київ, Черніг, Брацлав, воєв.), польський король.

2. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем.

3. 30 тис козаків 10 тис найманців,

4. Судова, фінансова система, монета.

5. Скасування унії, урівняння в правах православних з католиками

6. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні.

Гадяцький договір – кінець Національно-визвольної війни. Мир з Польщею, втрата незалежності. Початок Руїни.

Олексій Михайлович відозва до українського народу: заклик до непокори, гетьман хоче відновити унію.

Виговський «Звернення до європейських дворів» - сповіщав про розрив з Москвою. (В нашому, що не означало розриву) Про зраду Москви. Підтримка бунту проти гетьмана. 

Верхівка підтримувала гетьмана Польща більш демократична, низи боялися відновлення кріпацтва.

Конотопська битва на початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким, та окремі підрозділи князів Г.Ромодановського, С.Пожарського, С.Львова, Ф.Куракіна, підійшло до Конотопа і взяло його в облогу, яка тривала більше двох місяців. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Серед воєнначальників гетьмана були І.Нечай, Г.Гуляницький, П.Дорошенко, П.Уманець,Ф.Гаркуша, Самійло і Данило Виговські. Покликав на допомогу кримського хана Магомет-Гірея, що очолював татарську кінноту. У травні сейм затвердив Гадяцький договір, але військової допомоги не надали. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромодановським „вогнем і мечем” схиляла населення до підданства московському царю.

24-28 червня неподалік міста, біля р. Соснівки Виговський завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. Цар виїхав з Москви. Московська влада була згідна повернутися до Березневих статей.

Іван Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман, спричинили те, що І. Виговського залишило татарське військо на чолі з Мехмед-Гіреєм.

Повстання 1659 р в Переяславі (Яків Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький та ін.)

І.Виговський передав зрікся. 21 вересня 1659 р. під Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького.