Закарпаття:  греко-католицьке духовенство «будителі».

Рутенство історичне явище відданості династії Габсбургів у бажанні послабити вплив Польщі в Галичині та Угорщини на Закарпатті.

 Священики добре знали народну мову.

У 1808 р. відновили Галицьку греко-католицьку метрополію. Перші митрополити Антін Ангелович (1808–1814 рр.) та Михайло Левицький (1816–1858 рр.).

1771 р. виокремлення в осібну греко-католицьку Мукачівську єпархію. єпископом Закарпаття став Іван Брадач (1771–1772 рр.).

1848–1849 рр. під час угорського повстання закарпатські русини підтримували Габсбургів, через що угорці, розпочали переслідування греко-католиків і посилили мадяризацію краю. поширення симпатій до Росії.

Буковина:

Буковинська православна церква перебувала під значним впливом румунів, тому духовенство не відігравало ролі «будителів».

У 1849 р. керівництво Буковинської православної єпархії домоглося відокремлення Буковини від Галичини. Звільнившись од загрози окатоличення, православні українці опинилися під новою загрозою – румунізації.

19 ст. принцип «поділяй та володарюй», польська, угорська та румунська мови другими за значенням після німецької. Процеси полонізації у Східній Галичині, мадяризації в Закарпатті, румунізації в Північній Буковині.

Тривале перебування у складі різних держав західні українці, подвійний гніт, втрата еліти, більшість селянство. Імперський принцип «розділяй та володарюй».

Вплив Наддніпрянщини: поезій Т.Шевченка, досягнень з історії, мовознавства, етнографії українського народу.

Процес українського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. У перших десятиліттях ХІХ ст. поширення серед галицьких русинів. У Північній Буковині у другій половині ХІХ ст.

1848–1849 рр. західноукраїнські землі стали випереджати Наддніпрянщину.

Андрій Бачинський (1732–1809)  єпископ Мукачівський 37 років. домогтися від Марії-Терезії згоди на відкриття «Барбареуму» для навчання русинської молоді із Закарпаття. Роль мови у розвитку нації. Організація шкіл при церквах. Переніс свою резиденцію до Ужгорода, де створив семінарію і  бібліотеку, архів, ініціатор створення першої праці з історії карпатських русинів І.Базиловича. Розмовляв рідною мовою. Рішуче виступаючи проти окатоличення населення Закарпаття, Бачинський полюбляв повторювати: «Докля буде Аз, Буки, Веди – сего не буде» і завжди підписувався АБВ (першими буквами слов’янського алфавіту), що означало «Андрій Бачинський, Владика».

Іоаникій Базилович (1742–1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» – першу працю з історії Закарпаття, вирізнив Московію, Білорусію та України, називали першим «будителем» у Закарпатті.

1808 р. відновлення митрополії у Львові.

Перемишль – осередок греко-католицької єпархії: бібліотека,  семінарія, Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський, Йосип Лозинський та ін. Надихав цей гурт русинських патріотів перемишльський єпископ Михайло Левицький .

У 1816 р., за підтримки єпископа, Іван Могильницький створив «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних». Мета: книжки для народу, руською мовою, школи. 1817 р. у Перемишлі було відкрито дяко-вчительський інститут. У 1832 р. на території перемишльської єпархії існувало 400 шкіл. Було також видано декілька підручників та молитовників.

Іван Могильницький русська мова є окремою від польської та російської сло­в’янською мовою. зробити народну мову вишуканішою, поєднавши її зі старою церковнослов’янською. Могильницький створив граматику цієї «славєноруської» мови, але вона мала штучний характер і поширення не набула.

Фольклорно-етнографічний етап

Денис Зубрицький (1777–1862) дослідив історію Галичини та її корінного населення. «Опис історії народу руського» та «Історія Галицько-руського князівства» у трьох томах.

Михайло Поп-Лучкай (1789–1843) шеститомна «Історія карпатських русинів». автохтонний населення Закарпаття. Єдність  з українцями.

Арсеній Коцак першу спробу створити граматику руської мови наприкінці XVIII ст.

І.Могильницьким 1820 р. «Граматику язика славєноруського» імперські цензори двічі забороняли друкувати.

М.Поп-Лучкай  першу на західноукраїнських землях «Граматику слов’я­но-руську» було видано 1830 р. «Руська трійця» глибоко поважали автора граматики і вважали його працю найкращою з-поміж усіх, створених на західноукраїнських землях.

Фольклор поляк Зоріан Доленга-Ходаковський зібрав понад 2 тис. народних пісень. передав їх В.Залеському та М.Максимовичу. У 1833 р. поляк Вацлав Залеський видав велику збірку «Польські і руські пісні народу галіційського». У 1835 р. збірку весільних пісень «Руське весілля» видав греко-католицький священик Йосип Лозинський.