«Смутні часи» похід Владислава на Москву, П.Сагайдачний врятував короля від повного розгрому під Москвою.
1618 р. Деулінське перемир‘я 14,5 років, Річ Посполита Смоленщина та Новгород-Сіверщина (Чернігів), закріплене Полянівським миром 1634 р., після Смоленської війни 1632-1634 рр. землі роздані польській шляхті.
Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних походів.
Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.
Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.
Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувалися для військової служби.
Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
Самійло Кішка - 1600-1602 козацький гетьман очолював походи в Молдавію, Семиграддя, Ліфляндію. Змальований у думі "Самійло Кішка", де він врятував невільників з турецької галери.
► Петро Конашевича-Сагайдачний 1616 – 1622 Здобули Варну (1606), Перекоп (1608), напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород (1609), напали на Трапезунд та Синоп (1614), атакували Стамбул (1615, 1620, 1624), Взяли Кафу (1616) – найбільший невільничий ринок.
♫ Історія України. 76 Серія. Петро Конашевич Сагайдачний.
У вересні 1620 р. польська армія (С.Жолкевським), була розбита турками під Цецорою.
1621 р. Хотинська битва: 250-тисячна турецько-татарська армія (Осман ІІ), 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого 40 тис. запорожці. Розвіяний міф про непереможність турецької армії. Зупинили просування турків в Європу.
Значення: ослаблення Османської імперії, перехід від «оборони» до «нападу», припинення нападів, економічний та культурний розвиток українських земель.
Петро Сагайдачний — втупив з козацтвом в Київське братство (1615), відновив православну митрополію (1620, Іов Борецький).
♫ Історія України. 78 Серія. Козацькі повстання середини XVII cтоліття.
1635 р. спорудження Кодацької фортеці, (французький інженер Гійом Левассер де Боплан). Ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.
1635 р. загін Івана Сулими, захопив Кодак. Відправили до Варшави де й стратили.
Б.Хмельницький «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»).
1638-1648 рр – роки «золотого спокою».
Митрополит Йосиф-Вельямін Рутський заснував Василіанський орден. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.
1615 р. у Києві було засноване Богоявленське братство, а вступ до нього Петра Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво брало православну віру під захист та опіку. Київська братська школа (ректори Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович).
1620 р. було поновлено вищу православну церковну ієрархію Йов Борецький.
Єлисей Плетенецький, засновник Лаврської друкарні 1615 (1616 «Часослов»).
Памво Беринда друкований український словник «Лексикон словенський» (1627)
♫ Історія України. 77 Серія. Петро Могила.
Петро Могила 1632 р. Владислав ІV підписав "Пункти заспокоєння руського народу".
1631 р. в Києво-Печерській лаврі а заснував школу («гімназіон») . 1632 р. об’єднання братської та лаврської шкіл Києво-Могилянський колегіум.
Курс навчання 12 років, вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. "Сім вільних наук". У перших чотирьох класах академії вивчалися мови: книжна українська, церковнослов’янська, грецька, латинська і польська. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також студентів сприяла розвиткові української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу.
Мелетій Смотрицький (близько 1572-1633 pp.)- автор «Граматика словенська» (1619 p.), яку М. Ломоносов називав «воротами своєї ученості». Полемічний твір 1610 р. «Тренос» «плач» в образі матері-вдови український народ.
Шкільна драма - ставили у школах учні, обігруючи популярні релігійні теми урочисто й піднесено - тогочасною книжною мовою .
Інтермедія — коротенька сценка переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами серйозної драми.
Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п’єси на релігійні та світські теми.
Архітектура. 17 ст. бароко → українське бароко. Дерев’яні церкви. Оборонні споруди стали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами - замки в Збаражі та Підгірцях
Бастіон — система укріплень із фортечних мурів та фортів на розі, оточена ровом, чотири- або п’ятикутної форми.
Образотворче мистецтво.
Світські гравюри 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний потреб... гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного» К. Саковича.
Портрети.
Ансамбль Кафедрального костьолу у Львові: каплиця Боїмів 1609-1617
«Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові. 1630-1638 рр.
продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу та людини.
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного (XVII ст.)
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.
Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622 р. будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.
Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630–1640-ві роки
Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога XV – XVII ст.
В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога.
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича- Сагайдачного». 1622 р.
Перша світська гравюра.
Портрет руського воєводи Яна Даниловича - класичний зразок львівського портретного малярства першої половини 17 ст.