Болгарія
Економічна криза, «жіночі бунти» проти війни. Повстання в армії. До уряду включили діячів Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) А.Стамболійського і Р.Даскалова, почали переговори про мир з Антантою.
Фердинанд зрікся престолу на користь сина Бориса ІІІ. 8 год робочий день, відпустки, та ін.
Суспільство прогресивне, відсутність дворянства, високий рівень освіти, технократична інтелігенція, етнічна однорідність, система соцзахисту, селяни забезпеченні землею, приватна власність.
Уряд лівих А.Стамболійський (болгарський Керенський). Спроба встановити «селянську диктатуру». Завнішня політика, болгарсько-югославський союз. «Суд над воєнними злочинцями» репресії опозиції. 1920 р. трудова повинність, обходили заборону мати армію. 1921 р. земельний максимум 30 га + 4 га на кожного члена сімʼї. Банківська система, кооперативи. Податки на прибуток незадоволення підприємців.
Нейський договір незадоволення військових.
1923 р. переворот. Уряд правих партій лідер «Народної змови», економіст Александр Цанков. Репресії проти лівих. Придушення повстання 1923-24 рр. Змах на Бориса ІІІ репресивний характер режиму посилився.
1926 уряд Андрея Ляпчева помʼякшив репресії. Опозиція комуністи та фашисти (Цанков).
Економічна криза 1928-1934 рр. 1931 уряд Александра Малинова, Ніколи Мушанова. Опозиція Цанков Народний соціальний рух (НСР) пронімецька та група «Звено» орієнтувалися на Англію та Францію.
1934 р. переворот групи «Звено». Уряд Кімона Георгієва не мав соціальної підтримки. Зближення з Англіє, Францією, нормалізація стосунків з Югославією, 1934 дипломатичні відносини з СРСР.
1935 р Борис ІІІ усунув Георгієва та встановив особисту диктатуру. 1934-1939 рр. піднесення економіки. Зближення з Німеччиною. 1938 р. скасовано Нейський договір, 1940 Румунія повернула Південну Добруджу, вступила у війну на боці Німеччини, але відмовилася воювати з СРСР.