Нова економічна політика
Економічне становище
Концесії - передача в користування іноземцям чи приватним особам державних підприємств, сировинних ресурсів.
Причини Нової економічної політики
"Військовий комунізм"
І. Націоналізація промисловості.
ІІ. Аграрна реформа. Продрозкладка. Повстання: отамани Зелений (Д.Терпило), Н.Махно, Григор’єв.
Голод 1921-1923 рр дозволили допомогу міжнародних організацій: Американська адміністрація допомоги (АРА).Голод став приводом репресій щодо церкви. Вилучення коштовностей, для закупівлі зерна.
Березень 1921 р Х з‘їзд РКП(б) нова економічна політика (НЕП).
Кроки вперед
Діяльність кооперативів, підтримка держави популярність серед селян, колективні господарства – товариства спільного обробітку землі, артілі, комуни не підтримувалися населенням.
Відбудова сільського господарства та легкої промисловості.
Сільське господарство «Ножиці цін» - різниця між цінами на збіжжя (перевиробництво, ↑ пропозиції ↓ ціни) та промислові товари (монополія ↑ ціни).
1925 р ХІV з‘їзд ВКП(б) рішення перетворити країну з аграрної в індустріальну «тримати курс на індустріалізацію».
1920 році VІІ Всеросійський з´їзд рад прийняття плану ГОЕЛРО електрифікації, 1922 р створено Комісію у справах електрофікації (КЕУ), побудова Дніпрогесу (1927 початок будівництва, 1932 введений в дію, 1947 відновлення після війни, 1950 повне відновлення), Штернівська ДРЕС, Чугуївська ДРЕС
Ліквідація націонаьної державності
Юридично УСРР незалежна держава (Бреський договір 1918).
1 червня 1919 р. Військово-політичний союз
1919 р Спільна армія, єдине військове керівництво, контрольоване РКП(б)
Єдина фінансова система. Керівництво економікою з центру ВРНГ РСФРР
Спільне законодавство, іноді підтверджувалося місцевими декретами.
1920 р. «Договірна федерація» Україна – псевдодержава: об‘єднання семи наркоматів військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошт і телеграфів, вищих рад народного господарства обох республік. Об‘єднані наркоми до складу РНК РСФРР
Проекти створення союзу:
Автономізм (приєднання) - Сталін
Об‘єднання - Ленін
Конфедерація - Грузія, Х.Раковський (проти автономізму)
30 грудня 1922 року на І з‘їзду Рад утворення Союзу РСР
Україна втратила можливість проведення зовнішньої політики .
Конституція СРСР 1924 р: права керівництва внутрішніми справами, юстицією, с/г, освітою, охороною здоров‘я, соціальним забезпеченням, передбачала добровільний вихід із Союзу. До відома центру: продовольчі справи, фінансові питання, робоча сили, промисловість, зовнішньополітичні відносини, армія і флот, зовнішня торгівля, засоби зв‘язку.
Коренізація (українізація)
ХІІ з‘їзд РКП(б) (1923) проголосив політику коренізаціі
(+) Керівники наркому освіти в 20-ті рр. Гринько 1920-23, Шумський 1924-27, Скрипник 1927-33. (Потім Затонський 1919, 1920, 1922-24, 1933-37).
Повернення інтелігенції : Грушевський, Єфремов та ін.
(-) Проросійське керівництво прояв «петлюрівщини», 1923 р. секретар ЦК КП(б)У Лебідь теорія двох культур російської «пролетарської» і української «селянської, дрібнобуржуазної, відсталої»
«Шумкім» - нарком освіти Шумський – критика чиновників не українців, українці дивляться на більшовиків як на іноземний режим.
«Волобуївщина» - на початку 1928 р в журналі «Більшовик України» виступив Волобуєв Україна колонія Росії, самостійна економіка, частина світової .
«Хвильовим» - Микола Хвильовий гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!»