Судові реформи

Боровся проти зловживань у судах І. Скоропадський почав впорядкування права (Литовські статути, магдебурзьке право, звичаєве право) та переклад російською мовою.

Павло Полуботок:

Необхідність встановлення колегіальності судочинства, залучати до розгляду справ, крім урядовців, й інших чесних і розумних осіб з позитивною в суспільстві репутацією.

Розділення полкового суду і влади полковника, окремі міські міщанські суди.

Письмове протоколювання.

Смертні вироки обов’язково мали затверджувати гетьман і генеральний військовий суд.

І Малоросійська колегія почала активно насаджувати на території Гетьманщини російські форми кримінально-процесуальних дій та російських джерел права.

Данило Апостол Реформа суду:

- реорганізація полкових, сотенних, сільських судів.

- колегіальність суду, розмежування міських і козацьких судів,

- система подання апеляцій

Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд. Він складався з 3 росіян і 3 українців та очолювався гетьманом, але «головним суддею» вважався цар.

Комісія на чолі з І.Борозною працювала 15 років.

Кодифікаційна комісія в Глухові у 1728 р. склала звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», що мав юридично закріпити автономний статус і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії. Звід було завершено уже після смерті гетьмана, але російський Сенат категорично відмовився його затвердити.

«Права, за якими судиться малоросійський народ» Д.Апостола не затверджені.

Судова реформа Кирила Розумовського: 1760 р.

Нова комісія. 1750 р. видатний правник, бунчуковий товариш Федір Чуйкевич необхідність станових шляхетських судів на основі литовського права).

Було позбавлено судових повноважень Генеральну військову канцелярію.

Генеральний суд 12 персон: 2 генеральні судді, виборні особи від кожного з 10 полків. Старшина перетворювалася на шляхту, тримала в своїх руках вищу судову установу.

Суд відокремлений від полкових канцелярій. Поділ влади на виконавчу й судову.

Полк поділявся на 2 судові повіти, в кожному по три шляхетських суди – земський (для розгляду цивільних справ), гродський (кримінальні справи на чолі полковник) і підкормський (межові справи).

Шляхта намагалася закріпити за собою землі і набути нові, обмежити селянські переходи.