Давня Греція
Боги:
Першими народилися відповідно:
Хаос - до створення Всесвіту.
Гея – Земля, народилася з джерела життя.
Тартар – безмежне царство вічної темряви.
Ерос - бог кохання.
Нікта – ніч.
Гемера – день.
Уран - небо.
Від них походять могутні титани:
Океан, що своїми водами омивав усю землю. Від нього та богині Фетіди народилися усі річки.
Гіперон і Тейя дали світові своїх дітей: Сонце – Геліос, Місяць – Селену та зорю – Еос.
Дітьми Геї були також Кронос і Рея.
Кронос відібрав владу у свого батька Урана, ковтав своїх дітей-немовлят: Геру, Деметру, Аїда, Посейдона.
Зевс - Рея сховала його на о.Крит, а Кроносу дала проковтнути камінь. Коли виріс, він напоїв батька чарівним зіллям і звільнив своїх братів та сестер. Почалася війна між богами і титанами, яка тривала довгих 10 років. Зевса визнали найголовнішим із богів, собі він узяв небо, Посейдонові віддав море, Аїдові – підземне царство. Зевс був батьком багатьох героїв.
Гера – дружина Зеса, хоронителька домашнього вогнища, покровителька жінок і шлюбу.
Мешкають боги на горі Олімп у золотому палаці, створеному богом-ковалем Гефестом.
Аполлон – покровитель мистецтв. Ще дитиною він знищив велетенського змія Піфона, що розоряв Дельфійські землі.
Артеміда – богиня полювання й тварин. Вона мандрувала лісами, гірськими схилами у супроводі німф, диких тварин і птахів. Артеміда не любила, коли люди втручалися у її володіння, й карала тих, хто шкодив природі.
Афіна – богиня мудрості, ремесел, справедливої війни. Вона народилася з голови Зевса у повному військовому озброєнні. її символи – сова та змія. Афіну зображали з щитом, прикрашеним головою Медузи, яка мала силу перетворювати людей на камінь. Афіна виступала також покровителькою героїв, гончарів, ткачів та захисницею законів.
Гефест – бог вогню та ковальської справи.
Діоніс – бог родючості, виноградарства та виноробства. Гермес – посланець богів, захисник подорожніх, мандрівників, купців. Він був посередником між світом живих і померлих, провідником душ до царства Аїда. Гермеса зображають юнаком у капелюсі із загнутими полями, у золотих сандаліях, з крилами, з золотим магічним жезлом, прикрашеним двома зміями.
Афродіта – богиня краси й кохання. За однією з версій вона народилася із краплин крові Урана, які потрапили до моря. Греки уявляли її в оточенні троянд і нарцисів. Афродіта уособлювала доброту та радість життя.
Арес – бог несправедливої війни. Його символами були спис, смолоскип, собака, шуліка. Греки вважали, що під час битви цей бог мчав на своїй колісниці, збираючи криваву данину.
Персефона – донька богині родючості Деметри. Захоплена Аїдом, богом підземного царства. Мати сумувала, настала вічна зима і голод. Зевс наказав випускати раз на рік. Наступає весна, коли повертається – осінь.
Аполлон – покровитель музики й поезії. 9 муз: Калліопа – епічної поезії, Евтерпа – лірична поезія, Мельпомена – трагедії, Талія – комедії, Ерато – любовної поезії, Полігімнія – гімнів, Терпсіхора – танці, Кліо – історія, Уранія – астрономія.
Гермес – торгівлі, купців, мандрівників. Вісник олімпійських ігор, сандалі з крилами.
Легенди та міфи:
Лабіринт – великий палац в м. Кносс на о.Крит. Цар Мінос. (Мінойська цивілізація). Афіняни платили дань молоді люди, яких з‘їдав Мінотавр. Син царя Егея Тесей пішов в Лабіринт і вбив чудовисько. Аріадна донька Міноса дала нитку, щоб вийти з Лабіринту. Цар Егей побачив чорні вітрила, думав що син загинув, кинувся в Егейське море.
Дедал та Ікар – Дедал побудував лабіринт, але ув‘язнений Міносом, зробив крила для себе і сина Ікара. Ікар хотів досягти сонця. Віск розтанув він впав у море. Символ сміливих, але безрозсудних людей.
Атлантида – часті землетруси, одна з версій загибелі Мінойської цивілізації. Платон виклав легенду.
Циклопічні фортеці – Мікени і Тіринф великі фортеці.
Гомеричний сміх Вираз виник з опису сміху богів у поемах Гомера "Іліада" і "Одіссея". Вживається у значенні: нестримний, голосний сміх.
Троя – царевич Паріс (пророцтво Кассандри загубить Трою, батько Пріам наказав вбити, але він вижив) викрав дружину брата царя Агамемнона Менелая, Єлену. Брат Гектор вбив у двобої друга Ахілла Патрокла. За це ахейці (данайці) напали на Трою. Облога 10 років. Подарували Коня (ідея Одіссея). Спалили Трою.
Дари данайців (Бійся данайців, що приносять дари) - вислів, який застерігає від надмірної довірливості Легенда та ж, про Троянського коня. Данайці - інша назва греків
Сціллою та Харібдою протока між о Сицилія та Апенінським п-м , чудовиська з двох сторін, Між двох вогнів.
Пенелопа дружина Одіссея, символ вірності.
Ахіллес – безстрашний герой, ідеал Александра Македонського, Його мати скупала в річці Стікс, вбитий отруйною стрілою у п‘ятку.
Одіссей – цар Ітаки, участь у Троянській війні десять років не міг потрапити додому. Острів лотофагів, де, скуштувавши лотоса, втратив пам'ять і забув про батьківщину, острів циклопів осліпив одноокого велетня Поліфема, сина бога морів Посейдона, а втік з його печери, Острів бога вітрів Еола, боровся з племенем велетнів-людожерів, потрапив у володіння чаклунки Кірки, яка перетворила його супутників на свиней, у підземному царстві бога Аїда, зустрічі з Сціллою та Харібдою. Під виглядом жебрака повернувся до Ітаки, де його чекала вірна дружина Пенелопа.
Гіменей — красень-юнак, співець і музикант, що раптово помер на весіллі Діоніса (варіант: несподівано втратив голос). Його ім'ям названо урочисту весільну пісню на честь молодих. покровитель подружжя та шлюбу
Піфія — віщунка і жриця Аполлона в Дельфах.
Дельфійський оракул - йшли у Дельфи, щоб почути пророцтво оракула та запитати у нього поради
Крез – цар Лідії символ багатства. Запитав в мудруця «я щасливий і багатий» «Поки людина не померла, не можна сказати, прожив він життя щасливо чи ні» Захоплений та вбитий перським царем Кіром.
Прометей – титан, дав людям вогонь. Прикутий до скали. Страждання заради інших.
Геракл – герой син Зевса, повинен був стати царем Мікен. Але Гера зробила, щоб раніше народився Еврисей, Геракл йому служити. Послала змій це в колиску, але задушив. Виховував кентавр Хірон. 12 подвигів: 1. вбив немейського лева, міцна шкіра, зробив захисну одежу. 2 (-). Лернецька гідра – 9 голів, одна безсмертна, з крові зробив отруйні стріли, не зарахував допомога Іолая, припалював голови, що не відростали, 3. упіймав керинейську лань богині Артеміди. 4. вполював вепра 5. (-) Авгієві стайні, принизити, почстити за 1 день, не зарахував, просив винагороду. 6. стріфальські птахи мідні пера-стріли. Афіна дала тріскач шум їх налякав, і вбив. 7. Критський бик підкорив приплив на ньому до дому.8. кобилиці фракійського царя Діомеда їли людей, вирвалися з‘їли Діомеда. 9. пояс цариці амазонок Іпполіти (легенда про амазонок – матріархат сарматів), 10. череда корів Герібна з острова Ерифії по дорозі розсунув скелі між Європою і Африкою Гераклові стовпи» Гібралтар, охорона трьоголовий шестирукий пастух, двоголовий пес, убив отруйною стрілою з крові Лернецької гідри. Під час подорожі додому корови втекли. Шукаючи зустрів Діву-змію, доньку Борисфена (Дніпра), народила 3 синів, залишив лук, володарем стане хто натягне лук. Це був Скіф. Геродот, перша писемна згадка про землі де розташована Україна. 11. яблука Гесперйд вічної молодості, стеріг дракон, по дорозі переміг Антея, непереможний поки стояв на землі, звільнив Прометея, вбивши орла отруйною стрілою, яблука приніс Атлант, поки Геракл тримав небо. 12 мандрівка до Аїду стеріг вхід Цербер, привів до Еврисфея, потім повернув.
Царство мертвих – Тартар (для грішників) і Елізіум. Суд над мертвими здійснювали сини Зевса – Еак, Мінос та Радаманф.
Лета — річка забуття в Аїді. Коли померлий пив з Лети воду, його душа забувала все, що пережила й бачила на землі. Звідси постав вислів «канути в Лету», тобто «піти в небуття, зникнути назавжди».
Харон — перевозчик душ умерших через реку Стикс в Аид (подземное царство мертвых).
Яблуко розбрату - богиня розбрату Еріда хотіла посварити яблуко з надписом «Найпрекраснішій». Афіна, Афродіта, Гера. Паріс вирішив спір, віддав Афродиті, обіцяли викрасти для нього Єлену. Гера і Афіна налаштували проти Троянців всі народи Греції.
Аргонавти корабель Арго» подорож Ясона за золотим руном, у якого дядько забрав трон, погодився після цього повернути. Допомагала донька царя Медея.
Кріптії – спартанці щороку вбивали найсильніших рабів-ілотів, навчання для молоді.
Сиситії – спільні обіди вСпарті. Військове братство – сисити.
Лаконічна мова – спартанська (місцевість Лаконіка). Філіп Македонський вирішив здивувати спартанців стислістю своїх вимог. Він відправив їм пергамент з текстом: "Якщо ви мені підкоріться я зроблю вас правителями всіх завойованих земель, якщо ні - знищу ваше прекрасне місто." Незабаром прийшла відповідь. Чи не пергаменті було написано - "Якщо".
Закони Драконта – перші писемні закони в Афінах, дуже жорстокі. За крадіжку смертна кара.
«Володарю, пам‘ятай про афінян» - повстання Мілету (Мала Азія) проти персів допомога Афінян, спалили столицю Сарди. Хоча поразка повстання але Дарій І наказав слузі кожен день нагадувать.
«Прийди і візьми» Леонід на вимогу Ксеркса скласти зброю.
«Каліїв мир» після греко-перських воєн.
“Не можна двічі увійти в одну воду» Геракліт
«За роки мого правління жодного афінянина не скарали на смерть» Перікл
Герострат – хотів прославитися 356 р до н.е. спалив храм Артеміди, одне з чудес світу, «геростратова слава».
Ескулап – лікар, почав повертати до життя мертвих. Зевс і Аїд вбили. жартівлива назва лікаря
На сьомому небі Аристотель, твір «Про небо», поділив небо на 7 сфер. Сьоме найвище.
Нектар і амброзія їжа богів, давали безсмертя.
Пігмаліон зробив статую дівчину – Галатея. Афродита оживила. Людина закохана в свою справу.
Прокрустове ложе - шаблони, рамки, які недоцільно щось обмежують В одному з міфів ідеться про розбійника Прокруста, який заманював подорожніх та вкладав їх у своє ложе. Якщо ноги були задовгими, він їх розтягував, закороткими - обрубував. Так тривало, доки не знайшовся герой Тесей, який сам уклав Прокруста у його ж ложе
Сізіфова праця цар Корінфа покараний катити камінь на гору, падає, і змушений починати знову.
Сім чудес світу: 1. піраміди єгипетських фараонів; 2. садів Семіраміди; 3.храм богині Артеміди в Ефесі у Малій Азії; 4. статуя верховного бога Зевса у храмі в Олімпії Фідія; 6. колос (велетенська статуя) на острові Родос; 7 маяк на острові Фарос (180 метрів).
Марафон - у 490 р. до н.е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу Марафона греки вперше перемогли персів. Радісну звістку в Афіни приніс посланець, який пробіг 42 км і впав мертвим. У пам'ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію (42 км 195 м). Початок греко-перський війн.
"Ми накладемо ярмо рабства як на винних перед нами, так і на невинних" - Ксеркс казав перед Фермопільською битвою у 480 р. до н.е.
Ксеркс направив посланців до греків з вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: "Прийди і візьми". Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: "Наші стріли і дротики закриють вам сонце". Леонід відповів: "Ну що ж, ми будемо битися в затінку".
«Зі щитом або на щиті» спартанські матері бажали синам тільки перемоги.
«Не бажай нічого надміру!; Солон
«Усе своє ношу із собою» філософ Біант, мав на увазі що найвища цінність розум та духовні скарби.
«Наші стріли і списи закриють вам сонце» Ксеркс «Ну що ж, будемо битися у затінку!» Леонід.
«...Дарій прислав до Александра своїх довірених з листом, у якому пропонував йому десять тисяч талантів (грошова одиниця) як викуп за полонених, усі землі по той бік Євфрату, одну з дочок за дружину і договір про дружбу й союз. Коли Александр поділився цією звісткою зі своїми друзями, Парменіон сказав: “Якби я був Александром, я прийняв би ці умови”. “Клянусь Зевсом, і я прийняв би, якби був Парменіоном”, - вигукнув Александр... Дарієві ж він сказав, що як над землею не бувати двом сонцям, так над Азією не панувати двом царям» (Плутарх).
«Спалити кораблі» Вислів походить з книги старогрецького письменника Плутарха (44-126 н. е.) "Про доброчесність жінок", де розповідається про те, що троянки після падіння Трої відрізали шлях відступу своїм чоловікам, спаливши їхні кораблі. У переносному значенні – рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.
«Все тече, все змінюється» Гераклі́т Ефеський — грецький філософ-досократик. Єдиний відомий твір — «Про природу». Автор відомих виразів:«Усе плине, усе змінюється» та «Не можна двічі ввійти в одну і ту саму ріку».
«Езопівська мова» Езопа, який жив, за переказами, в VI ст. до н. е. Езоп був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми, до форми байки.
Коли Платон визначив людину як "двоногу істоту без пір'я", Діоген приніс йому обскубаного півня й сказав: "Ось людина Платона!"
Коли Діоген грівся на сонці, його відвідав Олександр Македонський і сказав: "Проси у мене все, що хочеш". Діоген відповів: "Відійди, не затуляй мені сонце". Олександр Македонський відповів: "Якщо б я не був Олександром, я хотів би бути Діогеном".
Ліхтар Діогена Діоген одного разу засвітив вдень ліхтар і, ходячи з ним по вулицях, говорив: "Я шукаю людину".
«Хочу, щоб лучник у мене не поцілив» Діоген коли побачив лучника, який погано стріляв біля мішені.
Діоген часто просив милостиню у статуй та пам’ятників, коли його питали, навіщо то робить, відповідав: “Хочу привчити себе до відмов”.
«Батько все зробить без мене, і для нас не залишиться жодного славного подвигу!»
«Дійти до кінця світу»
Коли Діоген почув, як вродливий, гарно вдягнутий юнак брутально вилаявся, він сказав йому: «І не сором тобі з таких дорогих піхов виймати такий поганий свинцевий меч?».
Гордіїв вузол - певна проблема, "розв’язати гордіїв вузол" - вирішити важку справу простим спосом Кажуть, що одного разу Александр Македонський навідався у міста Фрігію, де в храмі стояв вузол. Легенда гласила, що той, хто покінчить з цим вузлом, стане володарем Азії. Молодий полководець не заморочувався, а просто розрубав вузол мечем. До речі, він справді став володарем Азії:))
Танталові муки - страждання,які відчуває людина від усвідомлення близькості мети, яку не можна досягти Тантал - ще один цар-негідник - обманював богів; бажаючи перевірити, чи справді вони все знають, нагодував їх своїм сином. Тому стоїть він в Аїді по шию в воді, але спрагу втамувати не може; під гілками з фруктами, але вони відхиляються, коли Тантал хоче щось зірвати
Скринька Пандори - осередок усього поганого Пандора - це дуже красива жінка, дружина Епіметея. Боги їй подарували скриньку, але наказали в жодному разі не відкривати. Та з цікавості Пандора скриньку відкрила, випустивши у світ всі лиха та нещастя